м. Вінниця
29 травня 2018 р. Справа № 802/1201/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом 2 групи, отримує пенсію по 2 групі інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Разом із тим, звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, отримав відмову, яка мотивована тим, що право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати мають лише особи, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 27.04.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo дo ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військoвиx нaвчaнняx із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвалідністю. Тобто, даний перерахунок передбачено тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби. Строкову військову службу позивач проходив з 12.05.1973 року по 06.06.1975 року. Натомість, в період з 05.07.1986 року по 03.12.1986 року позивач проходив військові збори у військовій частині, в зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України №51/1/4959 від 14.04.1999 року позивач дійсно у період з 05.07.1986 року по 04.12.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини № 55064 та отримав 5,39 рентген дозу опромінення (а.с. 9).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серії 2-18АВ № 054213 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 11) та у відповідності до копії посвідчення Серія НОМЕР_1 (а.с. 2) - позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".
Разом із тим, отримав відмову від 09.02.2018 року №Г-18, яка мотивована тим, що оскільки участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалась не під час проходження строкової військової служби, права на проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", позивач не має.
Незгода позивача із такою відмовою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на Пенсійний фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Тобто, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" (у редакції від 01.10.2017), військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи").
Із аналізу наведених положень слідує, що законодавцем виділено 2 категорії осіб, які мають право на отримання пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно із ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", а саме:
1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;
2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Із матеріалів справи судом встановлено, що захворювання позивача, яке стало причиною визнання його постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії 2-18АВ № 054213.
З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що позивач не має права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року, оскільки умова проходження особою строкової військової служби, на думку суду, застосовується до осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, надаючи оцінку іншій позовній вимозі щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.11.2017 року, суд виходить з наступного.
Так, дійсно, положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", підлягають застосуванню з 01.10.2017 року.
Разом із тим, положення цієї статті містять у собі норму про те, що пенсія у відповідному розмірі призначається, в тому числі, за бажанням таких осіб.
Таким чином, з метою належного захисту прав позивача, на думку суду, наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з дня звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою про здійснення такого перерахунку.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Що ж до встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
Враховуючи відсутність у даній справі судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з дня звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою про здійснення перерахунку пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );
Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41247096).
Повний текст рішення складено 29.05.2018 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна