26 квітня 2018 року Справа № 808/614/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72300, м. Мелітополь, пр. 50-ти річчя Перемоги, 41, кв. 24 )
до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14)
про визнання протиправною та скасування постанови
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1Т.) Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - третя особа) в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №005611 від 28 листопада 2017 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, та має бути скасована, оскільки постановою відповідача №005611 від 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за проступок, вчинений іншою особою - перевізником ФОП ОСОБА_2.
Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 24 квітня 2018 року від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№8708 від 16 березня 2018 року), у якому зазначено, що 23 жовтня 2017 року державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області під час здійснення перевірки транспортного засобу, який належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1, виявлено, що у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія. Відповідач вказує, що ним на адресу суб'єкта господарювання 17 листопада 2017 року направлено лист про запрошення на розгляд матеріалу на 28 листопада 2017 року, та копію акту. Вказує, що до 28 листопада 2017 року від суб'єкта господарювання та від його представника до Управління не було направлено жодного документу щодо спростування факту правопорушення, зазначеного в Акті. Тому за наявності підстав відповідач ухвалив оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського до орендаря транспортного засобу.
В судове засідання представник відповідача не прибув, про причину неприбуття до суду не повідомив, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті проти позову заперечив з підстав, викладених у поясненнях щодо позовної заяви (вх.№9747 від 26 березня 2018 року), аналогічних відзиву відповідача на позовну заяву (вх.№8708 від 16 березня 2018 року).
За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.
На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
26 лютого 2018 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 20 березня 2018 року.
В судовому засіданні 20 березня 2018 року протокольною ухвалою розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 24 квітня 2018 року.
Таким чином, 26 квітня 2018 року останній день розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Відповідно до Акту №017446 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13 жовтня 2017 року, державними інспекторами Укртрансбезпеки 13 жовтня 2017 року о 09 год. 00 хв. проведено перевірку транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, д/н НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію СХМ 801404, що належить ОСОБА_1. Під час перевірки виявлено порушення: під час надання послуг з перевезень вантажів згідно ТТН №МАІ-009290 від 13 жовтня 2017 року замовник ФОП ОСОБА_2, перевізник ОСОБА_1 не забезпечив наявність на транспортному засобі АР 6828 СК у водія ОСОБА_3 протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія, передбаченого статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Акт перевірки підписаний водієм ОСОБА_3, а також у Акті наявна примітка, що водій ознайомлений з Актом.
Судом встановлено, що 14 листопада 2017 року відповідачем на адресу ОСОБА_1 надіслано Акт №017446 проведення перевірки, та запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача надіслано письмові пояснення до Акту перевірки №017446, а також копію договору оренди-найму транспортного засобу від 01 січня 2017 року, копію акту прийому-передачі майна від 01 січня 2017 року.
28 листопада 2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005611, якою на підставі Акту №017446 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 1700,00 грн.
ОСОБА_1 не погоджуючись із Постановою №005611 від 28 листопада 2017 року звернулася зі скаргою від 04 січня 2018 року до Державної служби України з безпеки на транспорті.
Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 24 січня 2018 року №647/03/15-18 відмовила позивачу у задоволенні скарги, а постанову №005611 від 28 листопада 2017 року залишила без змін.
ОСОБА_1 не погоджуючись із Постановою №005611 від 28 листопада 2017 року звернулася до суду із цим позовом.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В той же час суд зазначає, що в матеріалах справи наявний Договір оренди-найму транспортного засобу від 01 січня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець), про передачу в оренду транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, д/н НОМЕР_1. Договір діє до 31 грудня 2019 року.
Крім того, в матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі майна від 01 січня 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 майно - транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ, д/н НОМЕР_1.
Також суд звертає увагу, що в матеріалах адміністративної справи наявна товарно-транспортна накладна № МАІ-009290 від 13 жовтня 2017 року, у якій зазначено: автомобіль НОМЕР_2; автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_2.
Тобто, у зазначеній товарно-транспортній накладній чітко визначено, що перевізником є ФОП ОСОБА_2, а не ФОП ОСОБА_1, як зазначено в акті перевірки №017446 від 13 жовтня 2017 року державними інспекторами Укртрансбезпеки.
Таким чином, на момент перевірки державним інспекторам Укртрансбезпеки було відомо, що перевізником вантажу був саме ФОП ОСОБА_2, отже відомості, зазначені у акті перевірки №017446 від 13 жовтня 2017 року не відповідають фактичним обставинам справи, отже рішення, прийняте на підставі такого акту перевірки є необґрунтованим та неправомірним.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 27 листопада 2017 року направила на адресу Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області письмові пояснення щодо Акту перевірки №017446 від 13 жовтня 2017 року, Договір оренди-найму транспортного засобу від 01 січня 2017 року, та Акт прийому-передачі майна від 01 січня 2017 року.
Отже, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в Акті перевірки №017446 від 13 жовтня 2017 року, а також доведено, що на момент перевірки та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №005611 від 28 листопада 2017 року відповідачу було відомо, що перевізником був ФОП ОСОБА_2, таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 протиправно притягнуто до відповідальності.
Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005611 від 28 листопада 2017 року прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, отже така постанова є неправомірною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72300, м. Мелітополь, пр. 50-ти річчя Перемоги, 41, кв. 24 ) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №005611 від 28 листопада 2017 року.
Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72300, м. Мелітополь, пр. 50-ти річчя Перемоги, 41, кв. 24 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 704,80 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі 26 квітня 2018 року.
Суддя Д.В. Татаринов