26 квітня 2018 року Справа № 804/2130/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
26.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період проходження альтернативної (невійськової) служби з 20.02.1977 року по 03.08.1999 року, який зафіксований в трудовій книжці на ім'я ОСОБА_1, серії АК №094100, за пунктами 6,7, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31 січня 2018 року, з дня звернення з заявою про призначення пенсії.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що він має страховий стаж 23 роки 02 місяці 8 днів, в тому числі 25 років стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що відносяться за Списком № 1 до шкідливих умов праці, відповідно до ОСОБА_2 Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, проте відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, обумовлюючи це тим, що у нього недостатньо пільгового стажу для призначення відповідної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Відповідачем не визнається період проходження альтернативної служби з 20.02.1997 року по 03.08.1999 року. Позивач вважає, що дії відповідача щодо не зарахування періоду проходження альтернативної служби з 20.02.1997 року по 03.08.1999 року до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є неправомірними, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача зарахувати даний період до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 10.04.2018 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.
Відповідно до частини 2, 3 статті 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті (зокрема оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг), суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
23.04.2018 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на наступне. ОСОБА_1 31.01.2018 року звернулась до управління за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач працював на підземних гірничих роботах з повним робочим днем, тобто на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Листом від 20.02.2018 року № 8/3.22/13 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, через відсутність пільгового стажу роботи за Списком № 1, оскільки до пільгового стажу не зараховано період проходження альтернативної служби з 27.02.1997 року по 15.07.1999 року, який зараховується лише до загального стажу. Відсутність необхідного пільгового стажу не надає права робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважають, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. Просили відмовити позивачу у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 28.08.1995 року по 03.09.1995 року був учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем шахті; з 04.09.1995 року по 12.10.1995 року проходив курси підземного гірничого робітника з відривом від виробництва; з 13.10.1995 року по 14.02.1997 року працював підземним гірничим робітником на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» шахта «Тернівська».
14.02.1997 року ОСОБА_1 звільнився для проходження альтернативної військової служби та у період з 20.02.1997 року по 03.08.1999 року був прийнятий на посаду слюсаря-сантехніка лікарні на період проходження альтернативної служби. 03.08.1999 року був звільнений у зв'язку з закінченням альтернативної служби.
З 16.08.1999 року по 26.12.2002 року ОСОБА_1 працював підземним гірничим робітником на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» шахта «Тернівська»; з 27.12.2002 по 01.08.2003 року був учнем підземного гірничого робітника очисного вибою; з 02.08.2003 року по 15.09.2003 року працював підземним гірничим робітником з повним робочим днем в шахті; з 16.09.2003 року по 10.05.2006 року був підземним гірничим майстром; з 11.05.2006 року до 27.02.2018 року працював підземним рігничим робітником очисного вибою.
Викладені обставини підтверджуються копією трудової книжки серії АК №094100 та довідками, які уточнюють пільговий характер роботи від 21.03.2017 року № 311, від 31.01.2018 року № 95, виданими ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» шахта «Тернівська».
31.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На час звернення ОСОБА_1 мав 23 роки 02 місяці 08 днів загального страхового стажу, що підтверджується копією трудової книжки останнього.
Листом від 20.02.2018 року № 8/3.22/13 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на те, що у позивача відсутній пільговий стаж за Списком № 1 для призначення відповідної пенсії на пільгових умовах, до пільгового стажу з Списком № 1 не зараховано період проходження альтернативної служби з 27.02.1997 року по 15.07.1999 року, оскільки цей період зараховується лише до загального стажу роботи.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
11.10.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким внесені зміни до законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІпрацівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
Наведені положення кореспондуються з викладеними у частині третій статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Зі змісту зазначених норм видно, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач працював на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» шахта «Тернівська» з 28.08.1995 року по 03.09.1995 року - учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті; з 04.09.1995 року по 12.10.1995 року - на курсах підземного гірничого робітника з відривом від виробництва; з 13.10.1995 року по 14.02.1997 року - підземним гірничим робітником; з 16.08.1999 року по 26.12.2002 року - підземним гірничим робітником; з 27.12.2002 по 01.08.2003 року - учнем підземного гірничого робітника очисного вибою; з 02.08.2003 року по 15.09.2003 року - підземним гірничим робітником з повним робочим днем в шахті; з 16.09.2003 року по 10.05.2006 року - підземним гірничим майстром; з 11.05.2006 року до 27.02.2018 року - підземним гірничим робітником очисного вибою.
Також, з матеріалів справи видно, що у період з 20.02.1997 року по 03.08.1999 року позивач проходив альтернативну (невійськову) службу в Тернівській центральній міській лікарні на посаді слюсара-сантехніка лікарні.
При цьому, суд не погоджується із доводами позивача про наявність підстав для врахування до пільгового стажу період проходження альтернативної служби з 20.02.1997 року по 03.08.1999 року при призначенні пенсії, оскільки згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, що діяв до 11 березня 1994 року, Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що діяв до 16 січня 2003 року, Списком №1 затвердженого ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, що діяв до 24 червня 2016 року та Списку №1, затвердженого ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461, останні не містять в собі професію «слюсар-сантехнік», як така, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Отже, професія позивача «слюсар-сантехнік», яку він займав під час проходження альтернативної служби в Тернівській центральній міській лікарні, не віднесена до Списку №1, у зв'язку з чим не підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи.
Таким чином, суд вважає, що відсутні правові підстави для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу період проходження альтернативної служби з 20.02.1997 року по 03.08.1999 року, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, що дає право на даний вид пенсії, а тому, позовна заява є необґрунтованою, і такою, що не підлягає задоволенню.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, у спірних правовідносинах діяв в межах та у спосіб, які передбачені вимогами чинного законодавства, з урахуванням всіх обставин справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (вул. Перемоги, 33/41, м. Тернівка, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код 21910427) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_3