Справа № 177/617/18
Провадження № 2/177/596/18
Іменем України
25 травня 2018 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Курашової О. В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що з 01 грудня 2012 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом з відповідачем.
Сім'я не склалася через різні сімейні та життєві цінності, мають різні погляди на життя та не розуміють один одного. Сторони не ведуть спільного господарства та разом не проживають з травня 2016 року. Позивач вважає, що сім'я розпалась остаточно, майновий спір та спір про місце проживання дитини між сторонами відсутній.
Позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 01 грудня 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 529.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просив цивільну справу розглянути за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити (а.с. 20).
Відповідач також надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_2» (а.с. 21).
В зв'язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, вивчивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в підготовчому засіданні з наступних підстав.
Як встановлено судом, сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 01 грудня 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 529, дошлюбне прізвище відповідача «ОСОБА_2», про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим Жовтневим районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 23 (а.с. 5). Дитина проживає з відповідачем (а.с. 9).
Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.
Позивач стверджує, що спільно з відповідачем не проживають з травня 2016 року, про що не заперечувала відповідач надавши заяву про визнання позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 ч.2 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно, примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв'язку із чим шлюб зареєстрований між сторонами, повинен бути розірваний. З урахуванням думки відповідача після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_2».
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Мінгечаур, Республіка Азейбарджан, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Красіне Криворізького району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2), зареєстрований 01 грудня 2012 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 529 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище «ОСОБА_2», яке вона змінила з «ОСОБА_2» під час державної реєстрації шлюбу.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: