справа № 208/2887/17
провадження № 1-кп/208/160/18
30 травня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
судді-доповідача ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою по кримінальному провадженню за обвинувальним актом, що надійшов до суду з Дніпродзержинської місцевої прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Під час судового розгляду до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду від 16.04.2018 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 13.06.2018 р.
У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відпали, треба змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, а тому, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_6 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_6 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
Керуючись ст.ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.07.2018 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3