Справа № 201/11021/17
Провадження№ 2/201/527/2018
21 травня 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Карнаух І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 02.08.2017р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
02.08.2017 р. справу було передано в провадження судді Ткаченко Н.В.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 04.08.2017р. було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судове засідання (а.с. № 10).
Ухвалою суду від 14.09.2017р. провадження по справі було зупинено у зв'язку з наданням сторонам строку для примирення 3 місяці (а.с. № 17).
Після спливу цього строку провадження по справі було відновлено 18.12.2017р. (а.с. № 18).
В судові засідання, які були призначені до розгляду на 19.03.2018р. та 21.05.2018р., позивач та його представник двічі поспіль не з'явилися, про дату та час слухання справи кожного разу були повідомлені належним чином, за адресою, яка була зазначена в позовній заяві, як адреса для листування (а.с. № 19, 22-25). Таким чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України, вважається, що судові повістки позивачу вручені належним чином.
Розгляд справи 21.05.2018р. відбувався відповідно до вимог ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Пунктом 9 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що позивач та його представник, будучи повідомленими належним чином про день та час судових засідань 19.03.2018р. та 21.05.2018р. (а.с. № 19, 22-25), двічі поспіль не з'явилися в судові засідання за своїм же позовом, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід залишити без розгляду.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги положення ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем (а.с. № 2) не підлягають поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір », ст.ст. 141, 223, ч.2 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 353, п. 9 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.), суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя: Н.В.Ткаченко