справа № 208/7668/16-ц
№ провадження 2/208/241/18
Іменем України
16 травня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шешуревої Я.І., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Заводський районний у місті Дніпродзержинську відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про виключення відомостей про батьківство, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.
У своєму позові ОСОБА_1 просила суд стягувати з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_5 починаючи з часу подачі позову, допустити рішення до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
У своєму позові ОСОБА_1 посилалась на те, що 20 грудня 2014 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюбу. На підставі заяви відповідача відомості про народження дитини були внесені відомості до актового запису про народження та видано свідоцтва про народження, в якому батьком дитини зазначений відповідач. З вересня 2016 року батько дитини не виділяє грошових коштів на утримання своєї дитини, не виконує батьківські обов'язки, тому вона звернулась до суду про стягнення аліментів.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просить суд виключити відомості про його ОСОБА_3 батьківства з актового запису № 152 від 22 лютого 2010 року, зробленого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів просить суд відмовити.
У своєму позові ОСОБА_3 посилався на те, що 20 грудня 2014 року він уклав шлюб з ОСОБА_1. На початку 2015 року за домовленістю з ОСОБА_1, яку було досягнуто в результаті переконання його з боку відповідача в тому, що насправді він є біологічним батьком народженої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки вони познайомились з відповідачкою та почали з нею зустрічатися та мали інтимні стосунки, близько року до народження дитини, але потім неодноразово розходилися та сходились, ним було визнано батьківство щодо малолітньої дитини, народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, щоб донька виховувалась у повноцінній сім'ї. У зв'язку із зазначеним 17 лютого 2015 року було видано свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_5.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та посилались на обставини викладені у позові. Просили суд стягувати з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_5 починаючи з часу подачі позову, допустити рішення до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць. В задоволені зустрічного позову просили суд відмовити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 заперечували щодо задоволенні позову та просили суд відмовити, та зустрічні вимоги просять задовольнити та виключити відомості про його ОСОБА_3 батьківства з актового запису № 152 від 22 лютого 2010 року, зробленого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів просить суд відмовити.
У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Заводського районного у місті Дніпродзержинську відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є сусідкою позивачу близько 20 років, з відповідачем знайома з 2014 року. Відомо їй, що позивач познайомилась із ОСОБА_3, тобто відповідачем, коли вона була вагітною.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є сестрою позивачу та із відповідачем знайома з 2009 року. ОСОБА_1 у 2008 році поїхала на заробітки в іншу частину України та приїхала вже вагітною.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що він є батьком позивачу ОСОБА_1 та повідомив, що з ОСОБА_3 він познайомився в 2010 році. ОСОБА_1 по листопада 2009 року була на заробітках в іншій частині України. Відповідач ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є подругою позивачу ОСОБА_1 та знайома із відповідачем з 2009 року, який не є батьком дитини. З 2008 року по 2009 рік позивач була на заробітках в іншому місті, повернулась вагітна. З відповідачем ОСОБА_3 вона познайомилась в жовтні 2009 року. Дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від іншого чоловіка ОСОБА_10.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює вихователем в дитячому садочку, де навчається ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, вважає, що батьком дитини є саме відповідач ОСОБА_3
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є подругою мами відповідача. Відомо, що батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є відповідач.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що з відповідачем ОСОБА_3 знайома з 2006 року. На початку 2009 року сторони зустрічались в квартирі, яку він надав їм в користування на деякий час.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснив, що працює разом із відповідачем ОСОБА_3 з 2007 року. Йому відомо, що сторони з травня 2009 року почали спілкуватися, зустрічатися, зареєстрували шлюб, тому що у них спільна дитина.
В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є мамою відповідачу ОСОБА_3 та з позивачем знайома з травня 2009 року, зустрівшись з нею у себе вдома. В червні 2010 року вона другий раз бачилась із ОСОБА_1, коли вона із ОСОБА_3 прийшли додому разом із онукою та повідомили, що будуть жити разом. ОСОБА_3 завжди вважав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, своєю дитиною.
Вислухавши сторони та представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, надані суду докази, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно до вимог ст. 122 Сімейного Кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, у графі мати зазначена ОСОБА_1 у графі батько ОСОБА_3, як встановлено в судовому засіданні відповідач записаний батьком за його заявою 17 лютого 2015 року, що вбачається зі свідоцтва про народження, яке видане Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 17 лютого 2015 року, актовий запис № 152, а також не заперечується відповідачем.
Відповідно до свідоцтва про шлюб сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 20 грудня 2014 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 670.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 визнав себе батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням чого було здійснено в актовий запис про народження дитини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Сімейного Кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Так, позивач скористався наданим йому правом, звернувся до суду із позовом про оспорювання батьківства, тому як вважає, що він не є батьком малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Пунктами 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК- шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 136 Сімейного Кодексу України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Посилання позивача на вимоги ч.5 ст.136 Сімейного Кодексу України, згідно якої не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123цього Кодексу, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, позивач будь-яких доказів того, що відповідач ОСОБА_3 був обізнаний про те, що останній не є біологічним батьком дитини суду не надала, а також посилання свідків на те, що позивач на час зачаття дитини знаходилась на заробітках в іншій частині України не спростовує факт того, що відповідач не знав, що він не є батьком дитини, тому як позивачем не надані документи, що остання дійсно виїжджала на заробітки.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року, № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати батьківство, пред'являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж Постанови при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про спорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Оскільки, предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, то у разі доведеності цієї обставини, суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Окрім цього, з висновку проведеної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 18 січня 2018 року спростовуються обставини того, що малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, не є дитиною відповідача ОСОБА_3.
Так, під час судового розгляду, за клопотання відповідача судом була призначена судово-медична експертиза, проведення якої доручено КЗ «Дніпропетровському обласному бюро судово-медичних експертиз» ДОР, відповідно до висновку якої молекулярно - генетичним аналізом встановлено, що у дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, серед досліджених локусів виявлені алелі, які не виявляються у припустимого батька, тобто отримані від іншого чоловіка, а тому встановлено, що громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженої громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто батьківство виключається.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач заперечує своє біологічне батьківство дитини, тобто стверджує про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною, а також на час реєстрації його батьком дитини він не знав про це, та враховуючи висновок судово-генетичної експертизи №17 від 18 січня 2018 року, суд вважає необхідним зустрічний позов задовольнити як обгрунтований та підтверджений поданими доказами та виключити з актового запису про народження дитини відомості про відповідача як батька дитини.
За таких обставин суд вважає, що вимоги відповідача є обґрунтовані та підлягають задоволенню, та, у зв'язку з недоведеністю того, що відповідач є біологічним батьком дитини, вимоги позивача про стягнення аліментів не підлягають задоволенню.
Крім того, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати - судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп., який підтверджується квитанцією про сплату судового збору, будь-яких документів щодо сплати вартості проведення експертизи суду не надав.
На підставі викладеного та керуючись ст.136 Сімейного Кодексу України, ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Заводський районний у місті Дніпродзержинську відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про виключення відомостей про батьківство, задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як батька дитини ОСОБА_5, народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 року з актового запису про народження № 152 від 22 лютого 2010 року, зробленого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. - суму судового збору.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Заводський районний у місті Дніпродзержинську відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, адреса: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр.-т Гімназичний, буд.№ 4.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Похваліта С. М.