Справа № 201/1295/18
Провадження № 2-о/201/116/2018
02 травня 2018 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Трещов В.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Міністерство юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
12 лютого 2018 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Міністерство юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення.
10 травня 2018 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області було скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі та справу направлено до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ознайомившись з даною позовною заявою ОСОБА_1, приходжу до висновку про необхідність заявлення самовідводу від її розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У відповідності до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з ч.ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію,в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Позивач у даній справі - ОСОБА_1, систематично звертається до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовами до судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Трещова В.В. про визнання протиправними дій, рішень, бездіяльності тощо. Судді відомо про 18 таких звернень, з яких, щонайменше за 4 справами судом відкривалися провадження, ухвалювались рішення по суті (відмовлено у задоволенні позовних вимог: справи № 2а/0470/5263/12; № 2а/0470/6368/12; № 2а/0470/8900/12; №2а/0470/9075/12). З наведеного вбачається, що суддя та позивач були опонентами в чисельних судових провадженнях, ініційованих ОСОБА_1 проти судді.
Зважаючи на викладене та враховуючи той факт, що розгляд цієї справи може викликати як у самого позивача, так і у стороннього спостерігача, у інших учасників процесу сумніви в неупередженості судді та сумніви в наявності об'єктивного критерію безсторонності суду, з метою запобігання наявності сумнівів у справедливому і неупередженому розгляді справи незалежним і безстороннім судом, вважаю за необхідне у даній справі заявити самовідвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3 Європейського статуту судді, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст.ст. 36 - 41, 260, 353 ЦПК України, -
Заявити у цивільній справі № 201/1294/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Міністерство юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення самовідвід.
Дану справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 14 ЦПК України.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя : В.В. Трещов