Вирок від 25.05.2018 по справі 210/1498/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

іменем України

Справа № 210/1498/16-к

Провадження № 1-кп/210/53/18

"25" травня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ; прокурора ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі об'єднані кримінальні провадження за № 12016040230000120 від 26 лютого 2016 року, №12016040710000635 від 10.03.2016 року, № 12016040230000183 від 22 березня 2016 року, та № 12016040710001044 від 25 квітня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривому Розі, громадянин України, не одруженого, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:

- 01.04.1996 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст. 43 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком цього ж суду від 06.04.1995 року за ч. 3 ст. 140, ст. 46-1 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 27.03.2000 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 145, ч. 1 ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 22.04.2004 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 18.07.2005 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 17.11.2005 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.07.2005 року, до відбуття 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

- 10.02.2009 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі;

- 12.10.2011 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 22.08.2014 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 203-1, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців 18 діб позбавлення волі, штрафу 170000,00 гривень з конфіскацією всього грального обладнання. Звільнився 09.11.2015 року по відбуттю строку покарання;

- 28.01.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 06.12.2016 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06.10.2016 року, у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі та штрафу 170000,00 гривень;

- 15.05.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених цим вороком, та вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 06.10.2016 року остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 4 місяців позбавлення волі,

- 10.04.2018 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, а саме:

- 28.09.1989 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 141 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна;

-19.12.1994 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 11.12.1997 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 24.04.2001 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 22.07.2005 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 353, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, по постанові Пятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2005 року на підставі ст. 61, ст. 82 КК України не відбуту частину покарання 2 роки 1 місяць замінено на більш м'яку у вигляді обмеження волі;

- 09.01.2007 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 02.12.2008 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 12.12.2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 22.08.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України. Кримінальне провадження закрито на підставі ч. 4 ст. 307 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. 286, ст. 288 КПК України;

- 06.10.2016 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

-15.05.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі,

- 10.04.2018 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочини при наступних обставинах.

ОСОБА_6 26 лютого 2016 року, близько 13 год. 00 хв. знаходячись в приміщенні магазину «FleshMobile», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , діючи повторно з корисливою метою переслідуючи умисел на таємне викрадення мобільного телефону, скориставшись відсутністю уваги з боку продавця-консультанта вказаного магазину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з робочого столу таємно викрав його мобільний телефон марки «Нокіа 5250» IMEI НОМЕР_1 , після чого з викраденим мобільним телефоном з місця скоєння кримінального правопорушення зник. Вказаними злочинними діями потерпілому ОСОБА_11 , згідно висновку судово- товарознавчої експертизи від 27.02.2016 року спричинено матеріальний збиток на суму 650 гривень.

Крім того, ОСОБА_6 06.03.2016 року, близько 13.00 години по вул. Тбіліській в м. Кривому Розі, зустрів свого знайомого ОСОБА_7 разом з яким вирішив вжити спиртні напої. Після чого, дізнавшись від невстановленої особи, яка проходила по вищевказаній вулиці, про те, що за адресою АДРЕСА_4 торгують самогоном, ОСОБА_6 вступив з ОСОБА_7 в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло та розподіливши між собою ролі, згідно яких вони мали намір проникнути до квартири обманним шляхом, під виглядом працівників поліції, після чого ОСОБА_6 повинен був відволікати увагу мешканців квартири, а ОСОБА_7 мав таємно викрасти чуже майно.

Того ж дня, 06.03.2016 року, близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 прийшли до вищевказаної адреси, де з метою реалізації їх злочинного наміру, маючі мету проникнути до квартири шляхом обману та таємно викрасти майно, належне ОСОБА_12 , якої на той момент в квартирі не було, повідомили її сину неповнолітньому ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який разом із своїм малолітнім братом ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували в квартирі, що вони є працівниками поліції, тобто обманним шляхом проникли до житла, а саме до кв. АДРЕСА_5 .

Проникнувши до вищевказаної квартири, з метою реалізації їх спільного злочинного наміру, згідно раніше розподілених ролей, ОСОБА_6 знаходячись в кухні квартири відволікав увагу неповнолітнього ОСОБА_13 та малолітнього ОСОБА_14 , в той час як ОСОБА_7 пройшов до кімнати, звідки таємно викрав належне ОСОБА_12 майно, а саме гроші в сумі 2500 гривень. Однак неповнолітній ОСОБА_13 помітив відсутність грошей, та усвідомивши, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є працівниками поліції та викрали майно, що належить ОСОБА_12 , почав вимагати повернути викрадене, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що їх злочинне діяння викрито, почали виходити з квартири, але неповнолітній ОСОБА_13 перегородив їм вихід з квартири, вимагаючи повернути викрадене, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відштовхнули неповнолітнього ОСОБА_13 та вийшли з квартири, утримуючи при собі викрадене, тобто з місця злочину зникли, чим спричинили гр. ОСОБА_12 матеріальний збиток на загальну суму 2500 гривень.

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочини при наступних обставинах.

ОСОБА_7 06.03.2016 року, близько 13.00 години по вул. Тбіліській в

м. Кривому Розі, зустрів свого знайомого ОСОБА_6 разом з яким вирішив вжити спиртні напої. Після чого, дізнавшись від невстановленої особи, яка проходила по вищевказаній вулиці, про те, що за адресою АДРЕСА_4 торгують самогоном, ОСОБА_6 вступив з ОСОБА_7 в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло та розподіливши між собою ролі, згідно яких вони мали намір проникнути до квартири обманним шляхом, під виглядом працівників поліції, після чого ОСОБА_6 повинен був відволікати увагу мешканців квартири, а ОСОБА_7 мав таємно викрасти чуже майно.

Того ж дня, 06.03.2016 року, близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 прийшли до вищевказаної адреси, де з метою реалізації їх злочинного наміру, маючі мету проникнути до квартири шляхом обману та таємно викрасти майно, належне ОСОБА_12 , якої на той момент в квартирі не було, повідомили її сину неповнолітньому ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який разом із своїм малолітнім братом ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували в квартирі, що вони є працівниками поліції, тобто обманним шляхом проникли до житла, а саме до кв. АДРЕСА_5 .

Проникнувши до вищевказаної квартири, з метою реалізації їх спільного злочинного наміру, згідно раніше розподілених ролей, ОСОБА_6 знаходячись в кухні квартири відволікав увагу неповнолітнього ОСОБА_13 та малолітнього ОСОБА_14 , в той час як ОСОБА_7 пройшов до кімнати, звідки таємно викрав належне ОСОБА_12 майно, а саме гроші в сумі 2500 гривень. Однак неповнолітній ОСОБА_13 помітив відсутність грошей, та усвідомивши, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є працівниками поліції та викрали майно, що належить ОСОБА_12 , почав вимагати повернути викрадене, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що їх злочинне діяння викрито, почали виходити з квартири, але неповнолітній ОСОБА_13 перегородив їм вихід з квартири, вимагаючи повернути викрадене, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відштовхнули неповнолітнього ОСОБА_13 та вийшли з квартири, тобто з місця злочину зникли, утримуючи при собі викрадене, чим спричинили гр. ОСОБА_12 матеріальний збиток на загальну суму 2500 гривень.

Крім того, 22 березня 2016 року, близько 12 год. 30 хв. знаходячись в приміщенні магазину «Київстар» № 564110, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 11а, у Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, діючи повторно з корисливою метою, переслідуючи умисел на таємне викрадення мобільних телефонів, скориставшись відсутністю уваги з боку директора вказаного магазину- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з робочого столу таємно викрав належні йому мобільні телефони марки «Нокіа С-200» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 560 від 24.03.2016 року 300,00 гривень, та «Нокіа 1110і» IMEI НОМЕР_4 , вартістю згідно вищезазначеної експертизи 200,00 грн., після чого з викраденими мобільними телефонами з місця скоєння кримінального правопорушення зник. Вказаними злочинними діями потерпілому спричинено матеріальний збиток на загальну суму 500,00 гривень

Крім того, ОСОБА_7 22.04.2016 року, приблизно о 14.00 год., перебуваючи у магазині інструментів «Тритон» по вул. Вокзальна, 4 в Металургійному районі м. Кривого Рогу, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно, шляхом вільного доступу викрав з зазначеного магазину бензопилу марки «Vitalz» моделі BKZ 40140 червоно-чорного кольору, вартість якої на 22.04.2016 року, згідно висновку експерта № 1054 від 23.05.2016 року складає 2166 гривень (дві тисячі сто шістдесят шість гривень). Після чого, утримуючи викрадене майно, покинув приміщення магазину у подальшому реалізувавши викрадене майно та витративши отримані кошти на власний розсуд.

Зазначеним кримінальним правопорушенням було спричинено матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_16 на загальну суму 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) гривень.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчинені 06.03.2016, 22.03.2016 та 22.04.2016 року інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України визнав у повному обсязі, підтвердив події, факти та обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, їх не оспорював. Щиро розкаявся у вчиненому злочині, просить суворо його не карати.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчинені 26.02.2016 та 06.03.2016 року інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України визнав у повному обсязі, підтвердив події, факти та обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, їх не оспорював. Щиро розкаявся у вчиненому злочині, просить суворо його не карати.

Крім показів обвинуваченого ОСОБА_6 , який визнав свою вину, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду:

-протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 26 лютого 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_17 просить притягнути невідому особк, яка 26.02.2016 року близькр 13 годин перебуваючи в магазині «Флеш Мобайл», розташованого по вул. Косіора, 2 таємно, шляхом вільного доступу викрала належний йому мобільний телефон марки «Нокіа 5250» чорного кольору;

-витягом з кримінального провадження № 12016040230000120 дата внесення 26.02.2016 року за заявою ОСОБА_17 ;

-протоколом огляду місця події від 26 лютого 2016 року, за участю понятих ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 ;

-протоколом огляду від 26.02.2016 року, за участю понятих ОСОБА_20 , та ОСОБА_21 ; при огляді був виявлений мобільний телефон «Нокіа 5250» чорного кольору, якій ОСОБА_6 виквав в магазині «Флеш мобайл»;

-постанова про визнання речовим доказом мобільного телефону марки «Нокіа 5250» IMEI НОМЕР_1 від 26.02.2016 року

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 349 від 27 лютого 2016 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Нокіа 5250» чорного кольору, станом цін на 26.02.2016 року складає 650,00 гривень;

Крім показів обвинуваченого ОСОБА_7 , який визнав свою вину, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, які було вчинено 22.03.2016 року та 22.04.2016 року підтверджується письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.03.2016 року відповідно до якого ОСОБА_15 просить притягнути до відповідальності невідому людину, яка 22.03.2016 року в період часу з 12.30 год. до 12.35 год, перебуваючи в приміщенні магазину «Київстар» по вул. Орджонікідзе, 11а, таємно, шляхом вільного доступу викрала зі стійки продавця два мобільні телефони «Нокіа С2-00», червоного кольору, «Нокіа 1110» сіро-блакитного кольору, та моноблок;

-витягом з кримінального провадження № 12016040230000183, дата внесення 22.03.2016 року за заявою ОСОБА_15 ;

-протоколом огляду місця події від 22.03.2016 року за участі понятих ОСОБА_20 , та ОСОБА_22 ;

-протоколом огляду місця події від 22.03.2016 року за участі понятих ОСОБА_23 , та ОСОБА_24 ;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 560 від 24 березня 2016 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону «Нокіа С2-00» 2011 року випуска складає 300, 00 гривень, мобільного телефону «Нокіа 1110і» 2012 року випуску складає 200,00 гривень;

-протоколом огляду місця події від 24.03.2016 року за участі понятих ОСОБА_25 , та ОСОБА_26 ;

-постанова про визнання речовим доказом DVD-R диску від 24.03.2016 року

-постанова про визнання речовими доказами мобільних телефонів марки «Нокіа С-200» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 та «Нокіа 1110і» IMEI НОМЕР_4 від 24.03.2016 року

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 квітня 2016 року, згідно якої ОСОБА_16 просить притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка 22.04.2016 року в період часу з 08.00 год., до 18.00 год., таємно, шляхом вільного доступу з магазину «TRITON», який розташований по вул. Вокзальній, 4 викрала бензопилу марки «Vitals BKZ 40140» червоно-чорного кольору;

-протоколом огляду місця події від 25.04.2016 року за участі понятих ОСОБА_27 , та ОСОБА_28 ;

-протоколом огляду від 26.04.2016 року за участі понятих ОСОБА_29 , та ОСОБА_30 ;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.07.2017 року, за участі понятих ОСОБА_31 , та ОСОБА_32 , відповідно до якого ОСОБА_33 впізнав особу, у якої 22.04.2016 року придбав бензопилу «Vitals BKZ 40140» червоно-чорного кольору на фото;

-постанова про визнання речовим доказом бензопилу «Vitals BKZ 40140» від 23.07.2016 року

Вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, окрім показань обвинувачених, які визнали вину, підтверджується показами допитаного у судовому засіданні свідка та письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду:

-допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_13 зазначив, що це було майже 2 роки тому, приблизно у лютому, він був дома по АДРЕСА_6 разом із братом. До нього прийшов друг, потім, коли він пішов у двері подзвонили обвинувачені та представилися поліцейськими. Зайшли до квартири самі, потім попросили стілець, поки свідок ходив на кухню вони все оглядали. Потім запропонували пройти на кухню написати заяву про те, що свідок не варить горілку, в 3-х екземплярах. Поки писали заяву з ними був один чоловік, а інший ходив по квартирі та розмовляв по телефону. Потім, коли вони збиралися уходити свідок бігло пройшовся по кімнатам, та побачив, що зникли гроші у сумі 2500,00 гривень та телефон. Свідок почав казати про це обвинуваченим. Обвинувачений ОСОБА_34 потім повернув телефон. Вони були налаштовані агресивно. Вибігли з квартири, але свідок встиг сфотографувати їх обличчя, та на балконі зафіксувати на фото їх автомобіль.

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.03.2016 року відповідно до якого ОСОБА_12 просить притягнути до відповідальності двох невідомих осіб, які 06.03.2016 року близько 13.00 год. під виглядом працівників ОВС проникли до його квартири за адресою: АДРЕСА_4 , звідки викрали гроші у сумі 2500,00 гривень;

-витягом з кримінального провадження № 12016040710000635, дата внесення 09.03.2016 року за заявою ОСОБА_12 ;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 14.04.2016 року, за участі понятих ОСОБА_35 , та ОСОБА_36 , відповідно до якого ОСОБА_13 впізнав чоловіка, який з ще одним чоловіком під виглядом працівників поліції прийшли до нього додому, звідки вкрали гроші, за формою носа, татуюванням, рисам обличчя;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 14.04.2016 року, за участі понятих ОСОБА_35 , та ОСОБА_36 , відповідно до якого ОСОБА_14 впізнав чоловіка, який з ще одним чоловіком під виглядом працівників поліції прийшли до нього додому, звідки вкрали гроші, за формою носа, рисам обличчя, статурою;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2016 року, за участі понятих ОСОБА_37 , та ОСОБА_38 , відповідно до якого ОСОБА_39 впізнав чоловіка, як того, якого бачив 06.03.2016 року біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 близько 13.30 год., разом з ще одним чоловіком, за рисами обличчя, тіло будовою;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 27.05.2016 року, за участі понятих ОСОБА_40 , та ОСОБА_41 , відповідно до якого ОСОБА_13 впізнав чоловіка, який проник до його житла та викрав гроші, за рисами обличчя, статурою, зростом;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 29.05.2016 року, за участі понятих ОСОБА_41 , ОСОБА_40 , представника неповнолітнього ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_13 , педагога ОСОБА_42 в ході якого ОСОБА_13 пояснив, що 06.03.2016 року до нього зайшли раніше незнайомі обвинувачені, представилися працівниками поліції, ОСОБА_6 залишився зі свідком на кухні, а ОСОБА_7 пішов до кімнати, привів на кухню брата свідка, після чого знову пішов до кімнати. Згодом свідок побачив що з тумбочки зникли гроші та мобільний телефон, ОСОБА_7 залишив телефон на столі, обвинувачені відштовхнули свідка та швидко вийшли з квартири;

Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинувачених, свідків, письмові докази, вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими, та згідно з ст.ст. 85, 94 КПК України, вважає, що ці докази прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинувачених, свідка, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , суд кваліфікує ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно;ч. 3 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно;ч. 3 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, не одружений, осіб на утриманні немає, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря - нарколога під наглядом не перебуває.

Враховуючи викладені дані про особу винного, усі обставини справи, суд приходить до висновку, призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.3 ст. 186 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене, при цьому враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, висновків для себе не зробив, продовжив злочинну діяльність маючи непогашені судимості за попередніми вироками,за вказаних обставин, виправлення ОСОБА_6 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України.

Отже, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, необхідним застосувати ч. 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 10.04.2018 року, більш суворим покаранням призначеним цим вироком, призначивши остаточно покарання за сукупністю злочинів.

Як видно з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 був затриманий 21.03.2016 року, та до ухвалення цього вироку тримається в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3» для участі в судовому розгляді кримінального провадження. Вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 15.05.2017 року ОСОБА_6 було зараховано строк попереднього ув'язнення з 21.03.2016 року по 20.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язення за два дні позбавлення волі. 21 червня 2017 року набули зміни до ч. 5 ст. 72 КК України на підставі Закону Україну «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року за № № 2046-VIII.

Отже, підстав для повторного зарахування строку попереднього ув'язнення обвинуваченому ОСОБА_6 з 21.03.2016 року по 20.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язення за два дні позбавлення волі відсутні.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, одружений, має на утриманні доньку неповнолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебував і не перебуває, перебуває під диспансерним наглядом лікаря-нарколога з квітня 2012 року з приводу психічні поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.

Враховуючи викладені дані про особу винного, усі обставини справи, суд приходить до висновку, призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.3 ст. 186 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене, при цьому враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, висновків для себе не зробив, продовжив злочинну діяльність маючи непогашені судимості за попередніми вироками,за вказаних обставин, виправлення ОСОБА_7 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України.

Отже, при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд вважає, необхідним застосувати ч. 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 10.04.2018 року, більш суворим покаранням призначеним цим вироком, призначивши остаточно покарання за сукупністю злочинів.

Як видно з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 був затриманий 16.05.2016 року, та до ухвалення цього вироку тримається в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3» для участі в судовому розгляді кримінального провадження. Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15.05.2017 року ОСОБА_7 було зараховано строк попереднього ув'язнення з 16.05.2016 року по 20.06.2017 року. З 21 червня 2017 року набули зміни до ч. 5 ст. 72 КК України на підставі Закону Україну «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року за № № 2046-VIII.

Отже, підстав для повторного зарахування строку попереднього ув'язнення обвинуваченому ОСОБА_7 з 16.05.2016 року по 20.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язення за два дні позбавлення волі відсутні.

На підставі викладеного, суд призначає покарання необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_7 і попередження нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст.186 КК України.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, покарання у вигляді штрафу у розмірі 170000 гривень, призначеного вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2016 року слід виконувати самостійно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 по данному кримінальному провадженню не обирався.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 по данному кримінальному провадженню не обирався.

Долю речових доказів суд визначає з урахуванням ст. 100 КПК України.

Цивільні позови не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368 , 370, 371, 374-376 КПК України суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України - у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 10 квітня 2018 року, більш суворим покаранням призначеним за даним вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання в вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 по данному кримінальному провадженню не обирався.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 , рахувати з дня його затримання з 21 березня 2016 року.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 10 квітня 2018 року, більш суворим покаранням призначеним за даним вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання в вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 по данному кримінальному провадженню не обирався.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 , рахувати з дня його затримання з 16 травня 2016 року.

Вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2014 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2, ст. 71 КК України, та призначено покарання у вигляді 1 року 2 місяців 18 днів позбавлення волі, та штрафу у розмірі 170000 гривень, в частині призначеного покарання у вигляді штрафу у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Цивільні позови не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Нокіа 1110і» imei НОМЕР_4 , та мобільний телефон марки «Нокіа С-200» imei 1: НОМЕР_5 , imei 2: НОМЕР_3 , які згідно розписки від 25.03.2016 року передані потерпілому ОСОБА_15 - залишити у володінні останнього;

-DVD-R «VS» 4,7 GB - 120 min 16х4, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12016040230000183 від 22.03.2016 року;

-мобільний телефон марки «Нокіа 5250», imei НОМЕР_6 , який згідно розписки переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_11 - залишити у володінні останнього;

-бензопила «Vitals BKZ 40140» червоно-чорного кольору, яка згідно розписки від 13.07.2016 року передана на зберігання потерпілій ОСОБА_16 - залишити у володінні останньої.

Матеріали кримінальних проваджень № 12016040230000120 від 26 лютого 2016 року, та №12016040710000635 від 09.03.2016 року, № 12016040230000183 від 22 березня 2016 року, та № 12016040710001044 від 25 квітня 2016 року залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за 210/1498/16-к, провадження № 1-КП/210/53/18.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1