Справа № 175/3063/17
Провадження № 1-кп/175/188/17
Вирок
Іменем України
31 травня 2018 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040440002214 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Степне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 28.10.2002 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 69, 70 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 07.11.2003 року за ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.10.2003 року на підставі ст.107 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 27 днів;
- 18.12.2007 року тим же судом за ст.ст.185 ч.2, 296 ч.3, 70, 71, 81 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 21.05.2012 року по відбуттю строку покарання;
- 23.10.2013 року тим же судом за ст.ст.185 ч.2, 121 ч.1, 69, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 12.02.2016 року по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за умисні злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період строку погашення судимостей вчинив умисний злочин при наступних обставинах.
Так, 07 вересня 2016 року близько 03.50 години він знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , де у цей момент у нього раптово виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.
З цією метою у вказаний день приблизно о 03 годині 52 хвилині ОСОБА_6 через хвіртку незаконно проник на територію зазначеного домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 , і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з-під навісу, який пристосований потерпілим для постійного зберігання транспортного засобу, викотив за територію домоволодіння приналежний ОСОБА_8 мотоцикл «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, кофейного кольору вартістю 4510,95 грн., яким на законних підставах фактично користувався ОСОБА_9 , і з місця скоєння злочину зник, тим самим незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, але реальних збитків не спричинив, оскільки мотоцикл повернуто потерпілому ОСОБА_10 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину не визнав і пояснив, що з 06 по 07 вересня 2016 року він керував мотоциклом «МТ» чорного кольору, приналежним його батькові. До угону приналежного ОСОБА_11 мотоциклу він не має ніякого відношення. Вважає, що свідок ОСОБА_12 обмовляє його через упереджене ставлення, а свідок ОСОБА_13 - через наявність родича, який працює у поліції. 07.09.2016 року приблизно о 03.40 годині він на своєму мотоциклі відвіз ОСОБА_14 додому, а сам поїхав до ОСОБА_15 , з яким у подальшому на ставку розпивав самогон. У зв'язку з наведеним просить виправдати його.
Провина обвинуваченого у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що 07.09.2016 року на світанку на підозрілі звуки він із ліхтариком вийшов на територію свого домоволодіння АДРЕСА_3 , де під навісом виявив відсутність приналежного йому мотоциклу «Дніпро-11», який у 2008 році придбав по довіреності. Про даний факт він повідомив у поліцію, та коли разом із ОСОБА_16 очікував приїзду поліцейських, до них на велосипеді під'їхав ОСОБА_12 і розповів, що бачив, як щойно по вулицях села їхав ОСОБА_6 на мотоциклі світлого кольору. Цього ж дня йому зателефонували та повідомили, що у селі біля двоповерхівок знайшли деталь від його мотоциклу, а 10.09.2016 року ввечері невідомий хлопець сказав йому, що неподалік колишньої циркулярки знаходиться його мотоцикл. Після цього, прибувши на вказане місце, розташоване поблизу ТОВ «Бріліон», він виявив свій транспортний засіб без державних номерів із розібраним замком запалення. Цивільний позов заявляти не буде, оскільки мотоцикл йому повернуто. Щодо міри покарання ОСОБА_17 , покладається на розсуд суду.
Показаннями свідка ОСОБА_16 , який у суді пояснив, що восени 2016 року приблизно о 04.00 годині йому зателефонував двоюрідний брат ОСОБА_9 та повідомив, що у нього з двору зник мотоцикл. Після цього він одразу пішов до ОСОБА_18 , де під час очікування прибуття працівників поліції до них на велосипеді під'їхав їх односелець ОСОБА_12 і розповів, що щойно бачив ОСОБА_5 за кермом мотоцикла «Дніпро-11» світлого кольору, котрий ледве його не збив. Далі вони утрьох вирішили проїхатися по селу у пошуках мотоцикла, однак так його і не знайшли. Ввечері 10.09.2016 року йому знову зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що йому відоме місцезнаходження мотоцикла, який вони виявили поблизу ТОВ «Бріліон».
Показаннями свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні пояснив, що у вересні 2016 року приблизно з 03.30 години до 04.00 години він повертався з роботи на велосипеді та в районі перехрестя з вулицею 30 Років Перемоги у с. Степове зустрів ОСОБА_5 і односельця на прізвисько « ОСОБА_20 », які рухалися на мотоциклі «Дніпро-11» бежевого кольору та ледве його не збили. Потім біля одного із дворів села побачив ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та його дружину, від яких дізнався про крадіжку мотоцикла ОСОБА_18 , після чого розповів їм про побачене. Далі вони на автомобілі шукали по селу мотоцикл і заїздили до тещі «Цигана», однак пошуки були безуспішними, жінка повідомила, що останнього немає вдома. У подальшому йому стало відомо, що поблизу ТОВ «Бріліон» знайшли мотоцикл ОСОБА_18 , який мав пошкодження замка запалення.
Показаннями свідка ОСОБА_22 , яка в суді повідомила, що на початку вересня 2016 року близько 04.00 години вона прокинулася від гавкання собак і визирнула у вікно, де на вулиці поблизу її будинку АДРЕСА_4 побачила ОСОБА_23 і ОСОБА_15 , які намагалися завести мотоцикл бежевого кольору. Завівши транспортний засіб, вони викинули якусь деталь від мотоцикла та удвох поїхали у напрямку ставка. У цей же день працівники поліції вилучили знайдену нею деталь, яку вона упізнавала за фотознімками.
Показаннями свідка ОСОБА_24 , який в судовому засіданні пояснив, що 28.07.2017 року він приймав участь у якості понятого під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_15 , який добровільно розповів про обставини своєї поїздки на мотоциклі «Дніпро-11» бежевого кольору під керуванням ОСОБА_5 . Після проходження по маршруту проведення цієї слідчої дії, ОСОБА_25 пред'явили для впізнання фотознімки мотоциклів.
Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_26 , який, крім того, доповнив, що ОСОБА_27 самостійно на фотознімках серед інших указав на мотоцикл бежевого кольору, на якому їздив того дня разом із ОСОБА_28 .
Матеріалами кримінального провадження № 12016040440002214, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.09.2016 року, зареєстрованим у той же в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 10706, з якого убачається, що потерпілий ОСОБА_9 повідомив про те, що 07.09.2016 року приблизно о 03.50 годині невідомі особи шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , звідки скоїли крадіжку його майна (а.к.п.6);
- заявою ОСОБА_18 і протоколом огляду місця події від 07.09.2016 року, з яких убачається, що з письмового дозволу потерпілого проведено огляд території домоволодіння АДРЕСА_3 , де зі слів ОСОБА_18 знаходився під навісом мотоцикл «Дніпро-11» до його незаконного заволодіння (а.к.п.7,8-13);
- протоколом огляду місця події від 07.09.2016 року, згідно з яким на ділянці місцевості біля залізобетонної плити на відстані приблизно 2,5 метри від будинку АДРЕСА_4 у присутності понятих і за участю потерпілого було виявлено та вилучено алюмінієвий фіксатор передньої гілки з пошкодженнями, який є складовою частиною мотоциклу «Дніпро-11» (а.к.п.20-25);
- рапортом слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_29 без дати, відповідно до якого у матеріалах кримінального провадження № 12016040440002214 відсутні фото-таблиці, оскільки фотознімки не збереглися через пошкодження флеш-носія (а.к.п.35);
- копією технічного паспорту мотоциклу серії НОМЕР_2 , згідно з яким власником мотоцикла «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску, є ОСОБА_8 (а.к.п.41-43);
- висновком експерта автотоварознавця № 058/17 від 21.07.2017 року, відповідно до якого станом на 07 вересня 2016 року дійсна вартість мотоцикла «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 4510,95 грн. (а.к.п.60-68);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.07.2017 року та відеозаписом цієї слідчої дії, з яких убачається, що свідок ОСОБА_30 у присутності понятих детально розповів про те, як 07.09.2016 року він рухався по вулицях с. Степове на мотоциклі «Дніпро-11» бежевого кольору під керуванням ОСОБА_5 і провів учасників слідчого експерименту по маршруту їх слідування (а.к.п.113-115,117);
- протоколом пред'явлення транспортних засобів для впізнання за фотознімками від 28.07.2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_30 серед інших, за кольором і індивідуальними ознаками ідентифікував мотоцикл «Дніпро-11» бежевого кольору, яким 07.09.2016 року незаконного заволодів ОСОБА_6 (а.к.п.118-120);
- протоколом огляду місця події від 28.07.2017 року та фото-таблицями до нього, з яких убачається, що під навісом на території домоволодіння АДРЕСА_5 реєстраційний номер 1793ДНР бежевого кольору, у якого на час огляду відсутній реєстраційний номерний знак (а.к.п.134-141);
- копією довіреності від 24.08.2008 року, згідно з якою ОСОБА_8 уповноважив ОСОБА_18 користуватися та розпоряджатися (обміняти, продати) за ціну та на умовах на свій розсуд мотоцикл «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.к.п.144);
- речовими доказами: фіксатором передньої гілки до мотоцикла та мотоциклом «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданими на відповідальне зберігання потерпілому (а.к.п.26,27,29,30).
Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.
Європейський суд з прав людини у п.65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 09 серпня 2017 року було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище.
В обвинувальному акті слідчим зазначено, що злочинними діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 завданий матеріальний збиток у розмірі 4510,95 грн., тобто виходячи з вартості транспортного засобу, визначеної експертним дослідженням.
Суд вважає таке формулювання помилковим виходячи з наступного.
Пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачає, що при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.
На досудовому слідстві розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому визначався на підставі висновку експерта автотоварознавця № 058/17 від 21.07.2017 року, а у судовому засіданні ОСОБА_9 пояснив, що мотоцикл повернули йому без серйозних пошкоджень, проте доказів про витрати, які він зазнав у зв'язку з незначними пошкодженнями мотоцикла, а також доказів про витрати, що він зробив або мусить зробити для відновлення мотоцикла, суду не надав.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає необхідним виключити з обвинувального акту формулювання «Своїми злочинними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальні збитки … на загальну суму 4510,95 грн.».
Крім того, в обвинувальному акті та інших процесуальних документах, що містяться у кримінальному провадженні, слідчим зазначено назву мотоциклу - «Дніпро МТ-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Однак, як убачається з копії технічного паспорту мотоцикла серії НОМЕР_2 і копії довіреності на ім'я ОСОБА_18 , вірною назвою транспортного засобу слідує вважати - мотоцикл «Дніпро-11»
реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1992 року випуску.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним уточнити назву об'єкту злочинного посягання, що відповідатиме фактичним даним, встановленим під час судового розгляду.
Доводи ОСОБА_5 про свою непричетність до інкримінованого злочину, суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення покарання, оскільки ці його доводи спростовуються сукупністю покладених в основу вироку доказів, зокрема показаннями свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_22 , які дають підстави для висновку про причетність саме ОСОБА_5 до вчинення цього злочину.
Аналіз показань свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_31 свідчить про те, що вони повністю узгоджуються з доказами, покладеними судом в основу вироку. Показання цих свідків були послідовними в ході кримінального провадження і, на думку суду, логічно вписуються в картину події злочину. Належних доказів, які б могли свідчити про факт обмови ОСОБА_5 , у ході судового розгляду не встановлено, а тому суд приходить до висновку про достовірність і об'єктивність показань цих свідків.
Обвинувачений і його захисник посилалися на показання свідка ОСОБА_14 , які, на їх думку, підтверджують алібі ОСОБА_5 на час вчинення незаконного заволодіння приналежним ОСОБА_11 мотоциклом.
Ці обставини також перевірялися судом і свого підтвердження не знайшли.
Так, свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні повідомив, що з 06 на 07 вересня 2016 року перебував на ставку та охороняв встановлену помпу від викрадення, оскільки він є громадським активістом. Весь цей час на ставку знаходився і ОСОБА_6 , з яким він вживав алкоголь. Приблизно після 03.00 години 07.09.2016 року ОСОБА_6 на батьковому мотоциклі «МТ» чорного кольору без коляски, реєстраційний номер не пам'ятає, відвіз його та іншого чоловіка ( ОСОБА_32 ) по домівках спочатку на вул. 30 Років Перемоги, а потім на вул. Ювілейну у с. Степове. Оскільки його не викликали до поліції, то він самостійно не повідомляв про те, що йому відоме алібі ОСОБА_5 . Крім того, сам ОСОБА_9 йому повідомив про те, що ОСОБА_6 не причетний до викрадення приналежного потерпілому транспортного засобу.
Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_14 не створюють алібі ОСОБА_17 , оскільки вони не виключають можливість незаконного заволодіння транспортним засобом у інкримінований час, а саме приблизно о 03.52 годині, оскільки вказаний свідок повідомив суду те, що обвинувачений підвіз і висадив його на вул. Ювілейній у с. Степове приблизно на початку четвертої години ранку, а отже у ОСОБА_5 було цілком достатньо часу (більше півгодини) прибути за адресою проживання потерпілого ОСОБА_18 на вул. Миру та незаконного заволодіти транспортним засобом, оскільки село територіального невелике.
Під час допиту у суді потерпілий не заявляв про непричетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину чи про свої сумніви щодо його винуватості, а навпаки своїми показаннями викрив обвинуваченого.
Таким чином, показання свідка ОСОБА_14 , які на думку суду обумовлені дружніми стосунками, суд не приймає до уваги та не посилається на них у вироку, оскільки ці його показання не спростовують доказів сторони обвинувачення та послідовних показань потерпілого ОСОБА_33 .
Окремої оцінки заслуговують показання свідка ОСОБА_34 , що були дані ним в ході кримінального провадження.
Так, 28.07.2017 року при допиті у якості свідка та під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_27 повідомив що 07.09.2016 року приблизно о 03.40 годині він знаходився за місцем свого проживання і вийшов на подвір'я. У той час, коли він перебував на вулиці, до нього під'їхав ОСОБА_6 на мотоциклі «Дніпро МТ-11» світлого кольору без коляски, після чого вони удвох поїхали на цьому мотоциклі спочатку за самогоном. По дорозі ОСОБА_6 його висадив, а сам поїхав до 2-х поверхового будинку АДРЕСА_4 , куди він згодом прийшов, де ОСОБА_6 ремонтував мотоцикл. Завівши мотоцикл, вони поїхали на ставок. Цей же транспортний засіб 28.07.2017 року він упізнав за фотознімками (а.к.п.111-112,113-115,117).
У суді свідок ОСОБА_27 пояснив, що 07.09.2016 року приблизно о 04.00 годині він вийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_6 . В цей час на мотоциклі «МТ» чорного кольору під'їхав ОСОБА_6 і запропонував випити самогону. Далі вони удвох на цьому транспортному засобі поїхали за спиртним і у подальшому розпивали його на ставку. На досудовому слідстві він обмовив ОСОБА_5 , оскільки працівники поліції змусили говорити неправду, погрожували притягнути його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, у ході кримінального провадження зазначений свідок істотно змінив свої показання, заперечуючи конкретні обставини, що вказують безпосередньо на обвинуваченого.
Суд зауважує, що показання ОСОБА_15 у суді суперечать сукупності наведених вище доказів і його ж показанням, що були дані у ході досудового розслідування, оскільки вони об'єктивно не підтверджуються і, на думку суду, є неспроможними, а тому суд не посилається на них у вироку.
Крім цього, оскільки система кримінального правосуддя істотною мірою залежить від суворого дотримання свідками обов'язку говорити правду і у зв'язку з цим, необхідністю пильного контролю за виконанням цього обов'язку з боку суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Х і Y проти Федеративної Республіки Німеччина від 02.03.1983 року), суд вважає необхідним ініціювати проведення досудового розслідування за даним фактом, вважаючи, що таке відверте порушення закону свідком ОСОБА_35 не повинно залишитись безкарним.
Показання інших свідків, що були допитані в ході судового розгляду, судом не оцінюються, оскільки даних щодо предмету доказування не містять.
Посилання захисника ОСОБА_4 на те, що недопустимим є висновок експерта автотоварознавця № 058/17 від 21.07.2017 року, який виконаний не експертом, а приватним підприємцем і припускає, що, відомості щодо останнього відсутні у реєстрі експертів, суд вважає необґрунтованими, оскільки на офіційному сайті Міністерства юстиції України у Реєстрі атестованих судових експертів (http://rase.minjust.gov.ua) зазначено, що свідоцтво експерта ОСОБА_36 № 571 не призупинене та діє до 25.11.2019 року.
Зауваження захисника щодо допущення значної кількості порушень КПК України під час досудового розслідування, дійсно є слушними та заслуговують на увагу. Однак, за усним клопотанням прокурора ряд процесуальних документів, у тому числі включених у письмове клопотання прокурора (а.с.п.72-73), не досліджувалися у судовому засіданні та суд не посилається на них у вироку як на докази винуватості ОСОБА_5 , оскільки вони містять явні ознаки недопустимості (а.к.п.28,102-104,121-123,124-126,131-133).
Посилання ОСОБА_5 на застосування до нього недозволених методів слідства зі сторони працівників поліції з метою отримання визнавальних показів, суд залишає поза увагою, оскільки питання наявності чи відсутності в діях службових осіб кримінально караних діянь за застосування до обвинуваченого фізичного насильства, знаходиться поза межами об'єктивної сторони інкримінованого злочину та підлягають вирішенню у іншому кримінальному провадженні.
Разом з тим, суд звертає увагу, що на будь-які показання ОСОБА_5 , дані ним під час досудового розслідування, суд не посилається та не оцінює їх.
Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.
З огляду на зазначене доводи захисника у судових дебатах та обвинуваченого у останньому слові про необхідність винесення виправдувального вироку є необґрунтованими.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_5 , - тричі притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти власності, має три незняті та непогашені судимості, незадовільно характеризується за місцем проживання та реєстрації, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує його покарання, суд визнає наявність малолітньої дитини.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений та свідки ОСОБА_27 і ОСОБА_38 стверджували, що 06 і 07 вересня 2016 року ОСОБА_6 вживав спиртні напої та знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння.
Однак, виходячи з обмежень, встановлених ч.3 ст.337 КПК України суд не може самостійно встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), оскільки це виходить за межі висунутого обвинувачення та погіршує становище обвинуваченого, а тому не вправі визнати обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 «вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння» у відповідності до п.13 ч.1 ст.67 КК України.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_5 , який через незначний проміжок часу після звільнення з кримінально-виправної установи вчинив умисний тяжкий злочин, а також повернення потерпілому об'єкту злочинного посягання та відсутності у нього претензій до обвинуваченого, з урахуванням думки прокурора щодо виду і міри покарання, суд вважає за необхідне призначити реальне покарання, пов'язане з позбавленням волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.289 КК України, без конфіскації майна, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , а також попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_39 і витрати на залучення експерта стороною обвинувачення не заявлялися.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідністю зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
Строк покарання обчислювати з дня затримання по ухвалі слідчого судді, тобто з 27 липня 2017 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.
Фіксатор передньої гілки до мотоцикла та мотоцикл «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 , передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 по розписках від 07 і 10 вересня 2017 року, - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.
СD-R диск із відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_34 - зберігати на аркуші 117 матеріалів кримінального провадження № 12016040440002214.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1