Справа № 2а-887/2009 р.
17.12.2009 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
при секретарі - Жолкевській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запорожжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії про зобов'язання провести такий перерахунок та стягнення боргу у зв'язку з цим неперерахуванням,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом ІІІ-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. Перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя. Вважає, що її пенсія не може бути нижчою від 6 мінімальних пенсій за віком та, що вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Позивач зазначив, що звертався до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії у відповідності із вказаними нормами, проте в перерахунку пенсії йому було відмовлено. Вважає відмову незаконною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Просить визнати дії відповідача по відмові у перерахунку пенсії і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя зробити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю згідно з ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком (додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю) з 01.01.2004 року по теперішній час та й надалі, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя виплатити заборгованість по недорахованим державній пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за весь час затримки починаючи з 01.01.2004 року по теперішній час.
Позивач та представник відповідача були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Надали суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
Позивач ОСОБА_1 письмово повідомив про підтримання пред'явленого адміністративного позову в повному обсязі по тим підставам , що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача надав суду заперечення на позовом, вважає, що позивачу обчислення та підвищення пенсії здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.08 року № 530, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю для осіб які втратили працездатність, які належать до 1-ї категорії, інвалідам ІІІ-ї групи - 15%, та постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.08 року № 654, мінімальний розмір пенсії, зокрема, для учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлений в розмірі 980 гривень. Вважає дії відповідача законними. Зазначив, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню тільки для перерахунку або підвищення пенсій, призначених з відповідного до цього Закону, щодо пенсій, призначених відповідно до інших законів він не застосовується, крім того, позивачем пропущений строк звернення до суду. В задоволенні позову просить відмовити.
Аналізуючи надані докази суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом ІІІ-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. Як пенсіонер перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в в Хортицькому районі м. Запоріжжя. Одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю. На 01.11.2009 року його пенсійна виплата складає: 1716,97 грн. де додаткова пенсія інвалідам 3 групи внаслідок ЧК складає 74,70 грн.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 та 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно частини 4 статті 54 вищевказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІІ-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 цього Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом також встановлено, що розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем виходячи із встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.08 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.08 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», розміру, який складає з 01.10.08 року 980 гривень.
Згідно ст.ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 року у справі № 10-рп/08 пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, відповідно до ст. 22 Конституції України є неприпустимим.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, входячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.08 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16.07.08 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд не приймає також до уваги зазначення відповідача про застосування норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, тому що положення цієї статті не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про застосування строку позовної давності при розгляді даної справи.
Так, за правилами статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Однак іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 13 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Аналіз зазначених норм матеріального права вказує на те, що строки позовної давності під час вирішення подібних спорів не застосовуються.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі 6 мінімальної пенсій та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначене право надано йому Конституцією та законами України визнання за позивачем права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії у визначених розмірах додатковому зазначенню в рішенні суду не підлягає.
Враховуючи той факт, що відповідачем відмовлено в проведенні перерахунку та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком, суд вважає за необхідне визнати зазначені дії неправомірними та зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок та провести виплату державної пенсії та доплати до пенсії в розмірі, мінімальної пенсії за віком, встановленому законом.
Щодо вимог позивача призначити йому перераховану державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на майбутнє суд зазначає наступне.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 17, 69, 72, 94, 100, 104, 158, 160-163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя про відмову у перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя зробити перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю згідно з ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 50 відсотків мінімальної пенсії за віком (додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю) з 01.01.2004 року по 09.11. 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя виплатити ОСОБА_1 заборгованість по недорахованим державній пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за весь час затримки починаючи з 01.01.2004 року по 09.11. 2009 року.
Судові витрати покласти на рахунок держави.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі з 22.12.2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів від дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Л.Г. Салтан