Справа № 2 а - 878/2009
18.12.2009 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
при секретарі - Жолкевській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу №2 роти ДПС ДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
05.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС взводу №2 роти ДПС ДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №АР №077479 від 29.10.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КпАП України.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він не допускав порушення правил дорожнього руху під час руху автомобілем «Шкода» номерний знак АР 1007АТ, 29.10.2009 року о 08-30 год. на перехресті пр..Леніна та вул..Грязнова в м.Запоріжжі.
Посилаючись на те, що відсутні докази вчинення правопорушення, позивач просив скасувати постанову.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача відповідачем - інспектором ДПС взводу №2 роти ДПС ДАІ ОСОБА_2 29.10.2009 року складено постанову про адміністративне правопорушення АР 077479, передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України, а саме згідно зазначеної постанови, 29.10.09р. о 08-30 год., в м.Запоріжжі на пр.Леніна-вул.Грязнова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Шкода» номерний знак НОМЕР_1, при повороті не пропустив пішохода, що переходив проїзджу частину на яку він повертав. Згідно зазначеної постанови до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про міліцію» - основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення. Відповідно до п.5 ст.10 ЗУ «Про міліцію» - міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них.
Відповідно до ст.245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи, наведені позивачем знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті, постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки відповідно ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. З матеріалів справи вбачається, що інспектором ДАІ під час винесення постанови не було дотримано вимог законодавства, чим порушено права особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, а тому не має підстав вважати доведеним факт наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Так, згідно Інструкції по діяльності підрозділі дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006 року за № 1111, у разі встановлення факту порушення водій повинен бути зупинений, постанова повинна бути складена на місці, а в разі не згоди с правопорушенням - адмінпротокол, оскільки задача ДАІ не тільки фіксація правопорушень, але й їх профілактика та забезпечення безпеки.
Між тим, при складанні постанови, інспектором не прийнято до уваги заперечення ОСОБА_1 по суті правопорушення, не допитаний за вимогою ОСОБА_1 в якості свідка особа, що переходила дорогу, не складений протокол про адміністративне правопорушення, при складанні якого правопорушнику необхідно було роз'яснити процесуальні права, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, врахувати обставини, передбачені ст. 33, 34 КпАП України, надати копію протоколу правопорушнику.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб їх суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 3 постанови № 2 від 06.03.2008 року Пленуму Вищого адміністративного суду України до правових актів індивідуальної дії належить також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (окрім суду).
За приписом частини 3 статті 2 КАС України та п. 1 вищевказаної постанови, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ст. 2 КАС України).
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що зазначена постанова прийнята необґрунтовано, крім того вона складена з порушенням процесуальних норм, не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином суд вважає постанову №АР 077479 від 29.10.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача було визнано винним за ч.2 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення в вигляді штрафу в сумі 425 грн. вважає незаконною і такою що підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 14-1, 52, 82, 122 ч.1, 245, 251, 268, 283, 287-294 КУпАП, п. 12.4 ПДР, ст. ст. ст. ст. 71 ч.2, 158- 163, 167 КАС, ст.ст. 2,10 ЗУ «Про міліцію», п.2-13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», суд, -
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення №АР 077479 від 29.10.2009 р. відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КпАП України - скасувати .
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду, чи апеляцйіну скаргу на неї, до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області може бути подано протягом десяти днів з дня виготовлення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.
Суддя: Л.Г. Салтан