Справа № 2-3283/2009 р.
22.12.2009 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
при секретарі - Жолкевській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 02.07.2008р., вказав, що згідно укладеного договору відповідач отримала 2000 доларів США на строк 12 місяців та зобов'язалась своєчасно повернути позику та сплачувати відсотки в розмірі 5 відсотків щомісяця. Зазначені грошові кошти ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 Відповідач в обумовлені строки свої зобов'язання не виконувала, станом на 02.07.2009 року у неї виникла заборгованість в сумі 18786,80 грн., яку просить стягнути з відповідача. Крім того, просить три проценти річних за порушення зобов'язання, стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, та витрати, понесені нею судові витрати сплачені за державне мито у розмірі 240 грн. та інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., а всього 23995,42 гривні.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.
Третя особа: ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, причину відсутності суду не повідомила, про дату та час слухання справи була сповіщена належним чином, повідомлень щодо причин її відсутності, заяви про неможливість розгляду справи за її відсутністю та заперечень проти позову до суду не надходило.
Позивач не заперечувала проти розгляду справи у відсутності відповідача на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.4 ст.169 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.
У судовому засіданні встановлено, що 02.07.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого відповідач отримала суму 2000 доларів США на строк 12 місяців за умовою сплати щомісячно 5 відсотків за користування грошима, кінцевий строк повернення позики 02.07.2009 року.
Позивач свої зобов'язання за договором виконала у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 позику в розмірі 2000 доларів США, яку отримала у ОСОБА_4 Факт отриманні грошей у ОСОБА_2 підтверджується розпискою.
ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором порушила, у серпні 2008 року відповідачкою сплачено 100 доларів США в якості відсотків, у вересні 2008 року відповідачка частково повернула суму основного боргу в розмірі 300 доларів США, після чого розмір основного боргу склав 1700 доларів США, відповідно відсотки стали складати 85 доларів США. За вересень і жовтень 2008 року відповідач сплатила по 85 доларів США, за листопад 40 доларів США. З грудня до липня 2009 року відповідачка не виконувала зобов'язання.
В результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань належним чином станом на 02.07.2009 р.(за курсом НБУ на 02.07.2009 року - 764 грн. за 100 доларів США, утворилась заборгованість за договором розмірі 2425 доларів США, що за курсом НБУ складає 18257 грн. Відповідно до даних держкомстату України, величина індексу інфляції становила за липень 2009 р. -99,9%, серпень 2009о. - 99,8%, вересень -100,8%, за жовтень - 100,9%.
Таким чином, на час подання позову відповідач повинна сплатити позивачу з урахуванням індексу інфляції по основному боргу : 12988х0,999х0,9998х1,008х1,009=13170,13 грн; по відсоткам: 5539х0,999х0,998х1,008х1,009=5616,67грн., а всього: 18786,80 грн.
У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526, 530 ЦПК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства у встановлений договором строк.
Згідно з ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Оскільки договором позики між позивачем та відповідачем встановлено, що за користування грошима ОСОБА_2 повинна сплачувати 5% щомісячно, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 3% відсотків за невиконання зобов'язання безпідставними, не обґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.05.1995 р., розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, доводи позивача про те, що причинена моральна шкода складає у грошовому вигляді суму 5000 грн., суд вважає безпідставними, оскільки суду не надані докази, які б підтверджували спричинення моральної шкоди та зважаючи на характер правопорушення, враховуючи ступень вини та негативні наслідки суд вважає не доведеними зазначені вимоги.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати, які поніс позивач по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536 ЦК України, 57, 60, 88, 213, 215, 224-227 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в суму боргу за договором позики в розмірі 18786,80 гривень, судові витрати в розмірі 120 грн. за інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи та 240 грн. судового збору, а всього 19146,80 гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Копію рішення надіслати відповідачам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л.Г. Салтан