№263/7046/18
№2-о/263/452/2018
31 травня 2018 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненка В.О.,
при секретарі Турчиній Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Центральний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту смерті її брата ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, померлого 22 листопада 2015 року у місті Макіївка Донецької області в Україні внаслідок післяінфарктного кардіосклерозу. Зазначила, що вказані обставини підтверджуються довідкою про причину смерті №1810 від 23.11.2015 року. При зверненні заявниці до Центрального районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть належного зразку, їй було відмовлено, оскільки для підтвердження факту смерті були пред'явлені документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв'язку з цим, вона звернулася до суду в порядку п.8 ч.1 ст.315 ЦПК.
Заявниця надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до паспорту громадянина України серії ВК №940627, виданого Червоногвардійським РС у м. Макіївці ГУДМС країни в Донецькій області 28 вересня 2012 року, ОСОБА_1 народилася 27 червня 1958 року у місті Макіївка Донецької області. Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000546780 від 30.05.2018 року, заявниця зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_2 помер 22 листопада 2015 року у місті Макіївка Донецької області в Україні внаслідок післяінфарктного кардіосклерозу. Вказані обставини підтверджуються довідкою по причину смерті №1810 та лікарським свідоцтвом про смерть від 23 листопада 2015 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть невстановленого зразку виданого 26 серпня 2017 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 22 листопада 2015 року у місті Макіївка Донецької області.
Відповідно до документів наявних в матеріалах справи, вбачається, що заявниця ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р, місто Макіївка входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
За положеннями ч.2, ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
У зв'язку з цим, заявниця звернулася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для проведення належної реєстрації смерті. Однак, листом за вих.929/15.2-106 від 03.10.2017 їй було повідомлено, що реєстрацію смерті ОСОБА_2 за пред'явленими документами провести неможливо та рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Враховуючи норми Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову в реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно положень ч.4 ст.317 ЦПК, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Таке рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та зважаючи на те, що від встановлення факту смерті ОСОБА_2 залежить виникнення особистих та майнових прав її спадкоємців, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення юридично значущого факту, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву.
Керуючись ст.ст. ст.ст.3, 13, 141, 263-265, 315, 317 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Центральний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, помер 22 листопада 2015 року у місті Макіївка Донецької області в Україні, причина смерті: післяінфарктний кардіосклероз.
Рішення підлягає негайному виконанню.
На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя В.О. Ковтуненко