ЄУН 229/740/18
Номер провадження 2/229/340/2018
(заочне)
30 травня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Петрова Є.В.,
при секретарі Цукаревій К.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,
позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх спільних дітей, хоча є працездатним. Позивач зазначає, що 22 лютого 2014 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу подружжя має малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначає, що відповідач не надає добровільно матеріальної допомоги, ухиляється від утримання дітей. Вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 2/3 частки, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину щомісяця від заробітної плати відповідача до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, проте надала заяву слухати позов за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи його було повідомлено належним чином, правом надати відзив із запереченнями не скористався.
З вищенаведених обставин, суд вважає можливим відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.
Суд вважає за можливим розглядати справу у відсутність відповідача та, отримавши згоду позивача, ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази на надавши їм оцінку, керуючись принципом верховенства права та закону приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 лютого 2014 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 41 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дружківського міського управління юстиції Донецької області. Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 02 листопада 2017 року /а.с. 7/
Від шлюбу подружжя мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до свідоцтва про народження І-НО № 770845 від 15 лютого 2018 року, про що зроблено актовий запис № 51 Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області; доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до свідоцтва про народження І-НО № 711099 від 04 травня 2016 року, про що зроблено актовий запис № 154 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с.5,6).
Судом встановлено, що діти проживають разом із позивачкою по вул. Первомайська, буд. 214, смт. Олексієво -Дружківка, м.Дружківка Донецької обл., що підтверджується довідкою, яка видана виконавчим комітетом Олексієво-Дружківської селищної ради м.Дружківки Донецької області від 21 березня 2018 року (а.с.8).
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.181,191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) і (або) у твердій грошовій сумі; аліменти на дитину присуджуються (за загальним правилом) за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначає ч.1 ст.183 СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції про захист прав дитини передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Судом також встановлено, що за рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 15 червня 2015 року з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законом, з 21 квітня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Враховуючи те, що відповідач є батьком малолітніх дітей, тобто, має обов'язок утримувати їх до досягнення ними повноліття, є працездатним, з його доходу вже відраховуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, суд дійшов до висновку, що аліменти слід стягнути з відповідача у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня звернення позивача до суду (01.03.2018р.) і до досягнення найстаршою дитиною повноліття щомісячно.
Розмір аліментів, при цьому, за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян та 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
За таких обставин, позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 2,10-12,80,141,259,263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення аліментів на дітей, задовольнити частково.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: вул. Первомайська, буд.214, смт. Олексієво-Дружківка, м.Дружківка Донецької області, аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня звернення позивача до суду (01.03.2018 р.) і до досягнення найстаршою дитиною повноліття щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення складено та підписано 30 рравня 2019 року.
Суддя: Є. В. Петров