Справа № 226/309/18
ЄУН 226/309/18
Провадження № 3/226/115/2018
17 травня 2018 року суддя Димитровського міського суду Донецької області Клепка Людмила Іванівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду з Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області, ОСОБА_1 17 лютого 2018 року о 19.40 год. на перехресті вул. Разіна та вул. Толбухіна в м. Мирноград Донецької області керував автомобілем марки «ЗАЗ 110377», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю с порожнини рота, хитка хода) і в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.
ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, до судового засідання не прибув, що не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про недоведення складу адміністративного правопорушення і закриття провадження, виходячи з такого.
Згідно ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справ суд має керуватися як нормами законодавства про адміністративні правопорушення, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.ст.251,252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як слідує з доданих до протоколу матеріалів, основним доказом на підтвердження відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, є відеозапис, здійснений співробітниками поліції на місці зупинки автомобіля.
Разом з тим, дослідивши зазначений доказ, суд не може його вважати таким, що встановлює наявність адміністративного правопорушення та винність водія ОСОБА_1 у його вчиненні у зв'язку з порушенням уповноваженою особою процесуальної процедури, передбаченої ст.266 КУпАП і Порядком проходження огляду на стан сп'яніння, визначеним Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженим спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015року, якою передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів, внесених в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України відповідно до Наказу Держлікслужби України від 29.12.2014року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів».
Відповідно до пунктів 3,4,5 Розділу 11 Інструкції поліцейськими при огляді на стан сп'яння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотримання Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський має проінформувати особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування технічного засобу та на ї вимогу надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Проте, як сам відеозапис, так і протокол про адміністративне правопорушення, не підтверджують, який саме спеціальний технічний засіб із газоаналізаторів «Драгер Алкотест» пропонувався водію для огляду на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля, бо не всі вони дозволені МОЗ та Держспоживстандартом для застосування, та чи був він взагалі у співробітника поліції при зупинці автомобіля і складанні протоколу. До того ж, відеозапис не дозволяє впевнитися суду в тому, що це відбувалося за участю свідків, так як зйомка була використана лише для фіксації обличчя водія, але ж не для фіксації обставин вчинення адміністративного правопорушення. До того ж, пояснення свідків, долучені до протоколу, виготовлені шаблонно, заздалегідь, з зазначенням в них заздалегідь передбаченої відмови водія від продуття газоаналізатора Драгер та проходження огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння і не можуть бути використані як допустимі докази.
Зазначені обставини позбавляють суд можливості зробити висновок про відмову водія на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою технічного засобу та дотримання поліцейським визначеної законом процедури.
Згідно п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності грунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, бо конституційний принцип правової держави передбачає встановлення порядку, який повинен кожному гарантувати утвердження забезпечення прав і свобод людини.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, в тому числі адміністративного правопорушення, і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Оскільки наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.245 - 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, суддя -
Провадження у справі за №3/226/115/2018 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не подана.
Суддя Л.І.Клепка