Справа № 126/1187/17
Провадження №11-кп/772/368/2018
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
23 травня 2018 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянула 23 травня 2018 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017020090000109 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , самого обвинуваченого та прокурора на вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року, яким
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 21.10.2014 за ч.2 ст.185 із застосуванням ст.71 КК України до обмеження волі строком 1 рік 1 місяць, 05.02.2016 звільненого ухвалою Ірпінського міського суду Київської області;
засуджено за ч.3 ст.187 КК України і призначено йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 29 березня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, який обраховувати із розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року до дня набрання вироком законної сили із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі..
Вирішено питання із речовими доказами та судовими витратами.
ОСОБА_7 за вироком суду був визнаний винним в тому, що він будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин.
Так, 20.02.2017 близько 22 години 00 хвилин в с. Чернятка Бершадського району Вінницької області, ОСОБА_7 , з корисливих спонукань та з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, які знаходились у володінні ОСОБА_9 , шляхом вільного доступу проник на подвір'я по АДРЕСА_2 , підійшов до приміщення літньої кухні, де ногою наніс удар по вхідних дверях, внаслідок чого пошкодив замикаючі пристрої, та проник через відчинені двері у середину приміщення.
Після цього ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами, здійснив розбійний напад на ОСОБА_9 , яка перебувала у кімнаті та лежала на ліжку. В ході розбійного нападу ОСОБА_7 застосував відносно ОСОБА_9 насильство у вигляді погрози ножем та примушуючи видати йому грошові кошти.
Після чого ОСОБА_9 почала підводитись з ліжка та, упустила на підлогу телефон марки «Нокіа», який знаходився на ліжку. В той час як потерпіла намагалась підняти телефон з підлоги ОСОБА_7 наніс удар ножем в область правої кисті ОСОБА_9 , заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді різаної рани середньої фаланги долоні поверхні четвертого пальця правої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи №30 від 23.02.2017 за ступенем важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. В подальшому ОСОБА_7 підняв з підлоги мобільний телефон марки «Нокіа» вимагаючи у ОСОБА_9 грошові кошти.
Підвівшись, остання виконуючи вимогу ОСОБА_7 підійшла до серванту, звідки дістала кошти на суму 6 000,00 гривень та залишила їх на столі. Обвинувачений забрав зі столу вказані грошові кошти та покинув приміщення літньої кухні. Викраденими грошима розпорядився на власний розсуд.
В апеляційній скарзі прокурора міститься прохання про скасування вироку суду і постановлення нового із-за м'якості призначеного покарання, внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого і особи винного та зарахування строку попереднього ув'язнення у відповідності до частини 5 статті 72 КК України починаючи із часу затримання ОСОБА_7 по день вступу вироку в законну силу.
Захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі в інтересах обвинуваченого просить вирок суду скасувати, а провадження закрити за недоведеністю участі ОСОБА_7 в скоєному кримінальному правопорушенні.
Обвинувачений ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просив вирок суду в частині перерахування строку попереднього ув'язнення змінити, зарахувати строк перебування його в слідчому ізоляторі згідно частини 5 статті 72 КК України, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі по день вступу вироку в законну силу та заперечив проти апеляційної скарги прокурора щодо призначення йому більшого строку покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_7 ; міркування прокурора, який частково підтримав подану ними апеляційну скаргу та просив скасувати вирок суду і постановити новий, із призначенням покарання ОСОБА_7 у виді 10 років позбавлення волі, щодо перерахування строку попереднього ув'язнення в порядку частини 5 статті 72 КК України апеляційну скаргу не підтримав; дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження суд дійшов висновку про залишення без змін судового рішення із наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні особливо тяжкого злочину при обставинах, викладених у вироку, правильні, обґрунтовані належними і допустимими доказами, на підставі яких були встановлені фактичні обставини кримінального провадження, за який був засуджений ОСОБА_7 .
Вирок містить достатньо повні посилання на докази в підтвердження встановлених обставин, які судом не піддаються сумніву.
Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого, що суд не вправі був посилатися на покази потерпілої, оскільки вона не допитувалася в суді. Разом з тим, відповідно до вимог статті 225 КПК України через тяжку хворобу за клопотанням сторони обвинувачення потерпіла ОСОБА_9 допитувалася слідчим суддею.
На час розгляду кримінального провадження і прийняття по ньому рішення потерпіла померла, тому не було можливості допитати її в судовому засіданні.
Ухвалюючи судове рішення суд обґрунтовано взяв до уваги її покази проти чого не заперечувала сторона захисту.
Не викликає сумнівів впізнання потерпілою по фотознімках обвинуваченого (т.2 а.с.35-36), де вона із впевненістю вказала на ОСОБА_7 , як на особу, яка скоїла відносно неї розбійний напад.
Призначення та проведення судово-медичної експертизи потерпілої не протирічить вимогам закону, а твердження ОСОБА_7 , що ОСОБА_9 могла сама собі заподіяти тілесні ушкодження чи заподіяти їх іншим шляхом, не узгоджуються із встановленими доказами.
Суд не вбачає порушень при призначенні і проведенні судово-біологічної експертизи по результатах проведеного молекулярно-генетичного дослідження - по генетичних ознаках ДНК, відповідно до висновків яких генетичні ознаки клітин, виявлених на поверхні матерчатого ремінця обвинуваченого, містять ознаки зразків епітелію обвинуваченого та потерпілої.
Паперові конверти, в яких були поміщені об'єкти дослідження, упаковані належним чином, із підписами понятих та скріплені відбитками печаток та при їх дослідженні будь-яких порушень упаковок не було.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_7 своєї вини в розбійному нападі він пояснював, що на автомобілі «таксі» за пропозицією знайомого за винагороду їздив до села Чернятка та давав телефон знайомому, який здійснював із нього дзвінки. В той час коли знайомий виходив із автомобіля, він продовжував в ньому перебувати. А при поверненні до міста Біла Церква знайомий розрахувався із ним та таксистом, не обґрунтувавши за які їх послуги.
Потерпіла при допиті вказувала, що раніше невідомого чоловіка впізнала по фотознімках, ним виявився ОСОБА_7 , який вдерся до її будинку коли вона відпочивала, вибивши ногою двері, погрожував ножем, вимагав гроші. Саме він порізав їй руки ножем, забрав 6 000грн і телефон.
Зазначену суму грошей, із її показів, вона взяла в борг у сусідів після дзвінка невідомого на її телефон, та який пояснив, що їй необхідно передати 6 000грн в рахунок відшкодування шкоди потерпілим під час ДТП, що трапилась по вині її сина.
Після розмови із сином, дізналась, що її обманули, а тому повідомила, що ніяких грошей передавати не буде. Проте невідомий, в цей же день скоїв відносно неї злочин і вимагав цю суму.
Водій автомобіля «таксі» - свідок ОСОБА_10 однозначно вказував на ОСОБА_7 , як на особу, який ходив до будинку в селі Чернятка, а через хвилин 15 повернувся та разом із іншим чоловіком, який залишався в автомобілі повернулися до міста Біла Церква.
Свідок ОСОБА_11 також дослівно передала розповідь матері про скоєний напад на останню, до якої вони із чоловіком приїхали в день скоєння злочину.
Відповідно до аналітичної довідки, отриманої в законному порядку від оператора ПрАТ «Київстар», із мобільного телефону обвинуваченого здійснювались телефонні дзвінки в період із 21 по 23 години 20 лютого 2017 року із місця скоєння злочину.
Зазначені докази давали обґрунтовані підстави суду визнати ОСОБА_7 винним у скоєнні особливо тяжкого злочину.
Враховуючи відсутність пом'якшуючих покарання обставин та за наявності обтяжуючих - рецидиву злочину і скоєння його відносно особи похилого віку та враховуючи особу обвинуваченого, який неодноразово засуджувався та лише за рік до скоєного звільнився із місць позбавлення волі, суд призначив покарання необхідне і достатня для виправлення і попередження скоєння інших злочинів, що відповідає нормам статті 65 КК України.
Підстав до зменшення чи збільшення строку покарання судова колегія не вбачає.
Як і немає підстав до задоволення апеляційної скарги обвинуваченого щодо перерахування строку попереднього ув'язнення після 20 червня 2017 року, оскільки попереднє ув'язнення має триваючий у часі характер і застосовувалося щодо ОСОБА_7 , як до 20 червня 2017 року включно (тобто під час дії ч.5 ст.72 КК у редакції Закону України № 838-VIII, який визначав правило зарахування попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі), так і після того, починаючи з 21 червня 2017 року ( коли набрав чинності Закон України №2046-VIII, яким ч.5 ст.72 КК України викладена в новій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі), апеляційний суд враховуючи положення ч.2 ст.5 КК приймає рішення, що суд першої інстанції вірно зарахував засудженому періоду попереднього ув'язнення, який мав місце до 20 червня 2017 року включно, за правилами ч.5 ст.72 КК у редакції Закону України № 838-VIII (з урахування принципу заборони зворотної дії закону, який «іншим чином погіршує становище особи»), а періоду попереднього ув'язнення, який тривав, починаючи з 21 червня 2017 року, - за правилами ч.5 ст.72 КК у редакції Закону України № 2046-VIII (відповідно до принципу прямої дії закону).
З огляду на наведене перебування обвинуваченого під вартою з 21.06.2017 до постановлення ухвали апеляційного суду слід зараховувати з розрахунку: один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника залишити без задоволення.
Вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 по його кримінальному провадження за частиною 3 статті 187 КК України залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому її копії.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Згідно з оригіналом:
Суддя: