Справа: № 22-а-39010/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кочан В.М.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
"24" грудня 2009 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Умнової О.В., Шостака О.О.
при секретарі Тарадайко Е.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання нечинними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної митної служби України про визнання нечинними та скасування наказів Державної митної служби України про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2008 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 159-к від 19.02.2008 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та наказ № 186-к від 26.02.2008 року «По особовому складу» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи, а встановлені висновки не відповідають обставинам справи, а також допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ДМС України від 21.10.2005 року № 1808-к позивача було призначено на посаду начальника Північної регіональної митниці, а згодом, на підставі наказу № 1016-к від 01.11.2006 року його було переведено на посаду начальника Центральної регіональної митниці.
Згідно наказу ДМСУ № 159-к від 19.02.2008 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани за невиконання Центральною регіональною митницею планових показників за січень 2008 року.
Наказом ДМСУ № 186-к від 26.02.2008 року за порушення вимог п.5.6, п.5.7 Положення «Про Центральну регіональну митницю», згідно з вимогами ст. 21, п. 5 ст. 23 Дисциплінарного статуту митної служби України, позивача було попереджено про неповну службову відповідність.
Позивач вважає, що вище вказані накази є незаконними та такими, що не відповідають дійсності, а тому він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що відповідач, діючи всупереч вимогам ст. 27 Дисциплінарного статуту митної служби не врахував характеру правопорушень, обставин за яких вони були вчинені, попередню поведінку посадової особи митної служби, його ставлення до служби і стаж роботи в митних органах, але суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва з наступних підстав.
Відповідно абз.7 п. 3 Положення про Державну митну службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року №940 одним з основних завдань Держмитслужби є забезпечення своєчасної та у повному обсязі сплати до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за справлянням яких покладено відповідно до законодавства на митні органи, у разі ввезення (пересилання) товарів і транспортних засобів на митну територію України або їх вивезення (пересилання) з митної території України.
Пунктами 1.1. та 1.3 Положення про ЦРМ, затвердженого наказом Держмитслужби України від 11.10.2006 року № 868 (далі - Положення) встановлено, що ЦРМ є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону здійснює в межах своєї компетенції митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи і підпорядковується Держмитслужбі України.
Згідно з п. 2.14 Положення одним із основних завдань ЦРМ є своєчасне й повне перерахування податків і зборів, справляння яких відповідно до законодавства покладено на митні органи, на рахунки відповідних бюджетів згідно з чинним порядком розрахунків з урахуванням положень закону України про Державний бюджет на відповідний рік. Виконання прогнозних показників надходжень до Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом митних платежів Держмитслужби проведений детальний аналіз справляння податків і зборів з товарів, які імпортувалися в Україну у січні 2008 року, в результаті якого було встановлено, що при здійсненні митного оформлення ЦРМ предметів, що надійшли в Україну в контейнерах з Туреччини та Китаю, податкове навантаження на одиницю ваги було значно нижчим від середнього по митній системі.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, як начальника ЦРМ у вигляді догани є обґрунтованим, оскільки ним не було вжито відповідних заходів щодо повноти оподаткування предметів, які переміщуються через державний кордон України.
Що стосується наказу Держмитслужби України від 26.02.2008 року № 186-к «По особовому складу митних органів», то колегія суддів повністю погоджується з доводами апелянта, з огляду на наступне.
Відповідно до абз.1 та 2 п. 1.2 Розподілу обов'язків між начальником ЦРМ та його заступниками, затвердженого Головою Держмитслужби України від 16.02.2007 року, начальник ЦРМ забезпечує організацію роботи щодо запобігання контрабанді та порушення митних правил у зоні діяльності митниці та контролює їх виконання. Здійснює керівництво та координує діяльність підрозділів митниці у напрямі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, а також у зоні діяльності митниці, забезпечує додержання вимог нормативно-правових актів, що визначають порядок організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
Згідно п. 1.4 вище вказаного Розподілу визначено, що начальник ЦРМ організовує роботу з впровадження заходів, спрямованих на запобігання корупції серед працівників митниці.
Відповідно до абз. 3. П. 5.6 Положення про ЦРМ, затвердженого наказом Держмитслужби України від 17.06.2005 року № 554, начальник регіональної митниці відповідає за організацію в зоні діяльності митниці роботи з виявлення й припинення контрабанди та порушень митних правил.
Як вбачається з матеріалів справи, у ході службового розслідування, проведеного комісією Держмитслужби (наказ Держмитслужби України від 05.01.2008 року № 4 «Про проведення службового розслідування»), виявлені явні ознаки існування схеми ухилення ТОВ «Хімікл Агро» від сплати податків і зборів при ввезенні на митну територію України високоліквідних товарів загальною митною вартістю 17 472 630, 14 грн., з частковим або повним їх не вивезенням за межі митної території України. Орієнтовна сума несплачених податків складає 5 731 018, 59 грн. До цих дій були причетні посадові особи ЦРМ, у тому числі і керівники структурних підрозділів.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, як начальник ЦРМ, починаючи з листопада 2007 року вживав заходів по перевірці обставин здійснення митного контролю та митного оформлення товарів підприємством «Хімікл Агро», оскільки проведення заходів з перевірки ЦРМ з питань діяльності підрозділів ЦРМ, які здійснюють митний контроль та митне оформлення, проводилося на вимогу Голови Держмитслужби від 07.12.2007 року № 22627 та Департаменту внутрішньої безпеки Держмитслужби від 25.12.2007 року № 23/2-2150-ЕП, а не з ініціативи позивача, як начальника ЦРМ.
Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суд першої інстанції про те, що службове розслідування відповідачем проводилося не відносно позивача та він від роботи на період службового розслідування не відсторонювався, а тому відповідач не мав права застосовувати до позивача дисциплінарне стягнення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року № 2805-1У обов'язкове проведення службового розслідування здійснюється лише у випадку застосування дисциплінарного стягнення у вигляд звільнення посадової особи митної служби.
Згідно вимог статті 33 Дисциплінарного статуту відсторонення посадової особи від виконання службових обов'язків може мати місце у випадку виявлення в його діяльності ознак злочину.
Таким чином відповідач правомірно виніс наказ № 186-к від 26.02.2008 року, оскільки в даному випадку мав місце дисциплінарний проступок, який полягав у ігноруванні позивачем своїх службових обов'язків, передбачених п.п. 2, 4, 7, 10, ст. 11 Дисциплінарного статуту щодо здійснення контролю за роботою підлеглих йому працівників і наслідком такої недбалості стало ненадходження до доходної частини Державного бюджету значної суми податків і зборів.
Згідно зі ст. 198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання нечинними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності- необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та постановити нову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної митної служби України - задовольнити .
Постанову Окружного адміністративного суду від 25.09.2008 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання нечинним та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.12.2009 року.