про призначення у справі повторної експертизи та зупинення провадження у справі
29 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1997/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
За участю представників учасників справи:
від ТОВ "ЕКОПІК-Україна" - Шерегі В.М.;
від ОСОБА_2 - ОСОБА_3
Інші представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК-Україна"
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19.02.2018 (суддя Ткаченко О.В.), вступну та резолютивну частину якого проголошено у судовому засіданні 19.02.2018 з 12:00 до 12:10 у м. Миколаєві, вул. Адміральська, 22. Повний тест ухвали складено 27.02.2018.
по справі №915/1997/14
за заявою боржника Приватного підприємства "Вікі"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2014, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Вікі" (далі - ПП "Вікі").
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Герман Оксану Степанівну, тощо.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 призначено ліквідатором боржника Козлова В'ячеслава Олександровича, тощо.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2015 визнано кредиторські вимоги ТОВ "ЕКОПІК-Україна" до боржника в загальному розмірі 16 174 728,89 грн. боргу та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ПП "Вікі" на загальну суму 38 117 542,71 грн., в тому числі вимоги першої черги: ТОВ "ЕКОПІК-Україна" в сумі 1218,00 грн.; вимоги четвертої черги: ТОВ "ЕКОПІК-Україна" в сумі 4 577 543,89 грн.; окремо вимоги, забезпечені заставою: ТОВ "ЕКОПІК-Україна" в сумі 11 597 185,00 грн.
23.08.2016 ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про заміну кредитора у справі - ТОВ "ЕКОПІК-Україна" на нового кредитора - ОСОБА_2.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2018 здійснено заміну кредитора - ТОВ "ЕКОПІК-Україна" на нового кредитора - ОСОБА_2.
Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "Екопік-Україна" з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2018 р. по справі №915/1997/14 про заміну кредитора скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну кредитора відмовити.
03.05.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання ТОВ «ЕКОПІК-Україна» про призначення повторної експертизи по справі про банкрутство ПП «ВІКІ» №915/1997/14 в якому товариство просить призначити повторну судову оціночно-будівельну експертизу у справі №915/1997/14, судову оціночно-будівельну експертизу доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставити слідуюче питання: 1) Яка була ринкова вартість об'єкта нерухомого майна (нежитлового об'єкту), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, станом на 26.02.2015?
Своє клопотання ТОВ «ЕКОПІК-Україна» обґрунтовує тим, що призначена судом першої інстанції та проведена Одеським НДІСЕ Міністерства юстиції України експертиза, проведена з грубим порушенням норм Закону України «Про судову експертизу» та Національного стандарту «Загальні стандарти оцінки майна і майнових прав».
Так, за твердженням апелянта, проведення експертизи було доручено здійснити Одеському НДІСЕ Міністерства юстиції України, проте з матеріалів судової експертизи взагалі не вбачається будь-який правовий зв'язок експерта Шапошнікової Е. О., яка проводила експертизу, з даною установою.
До того ж ТОВ «ЕКОПІК-Україна» зазначає, що Господарським судом Миколаївської області експертній установі було поставлено питання по визначенню вартості об'єкта нерухомості в АДРЕСА_1 станом на 26.02.2015 р. Проте, з висновку експерта вбачається, що для визначення вартості порівняльним методом за аналоги взяті об'єкти нерухомості, що виставлялися на продаж не в лютому 2015 р., а протягом 2014-2016 р.
Крім того посилаючись на п. 16 Національного стандарту «Загальні стандарти оцінки майна і майнових прав», апелянт зазначає, що в матеріалах оцінки відсутні відомості про продаж подібного майна, а саме за площею, цільовим призначенням та розташуванням. Більше того, на аркушах експертизи 83, 85, 89-91 вказано, що об'яви про дані об'єкти нерухомості були поновлені в 2017 р. Тобто, фактично експерт використовував дані про нерухоме майно навіть не на дату виставляння його на продаж (2014-2016 р.), а поновлені відомості за 2017 р. На аркушах експертизи 99-103 взагалі відсутні дати подання оголошень до друкованих засобів масової інформації. Інформація викладена на сайті agent.ua, на думку апелянта, також не заслуговує на увагу, оскільки вона хоч й містять інформацію про дату публікації оголошення, однак після його поновленні на сайті первинна дата публікації не змінюється. Тому, на думку скаржника, судовим експертом не була встановлена вартість об'єкта оцінки по ціні продажу подібного майна на дату оцінки визначеної судом.
До того ж, як стверджує ТОВ «ЕКОПІК-Україна» експертом фактично не виконано вимог суду та на аркушах експертизи 23, 26, 28, 29, 34, 42 вказано на вартість приміщення не на дату оцінки 26.02.2015 р. В таблиці визначення фізичного зносу нежитлового об'єкту (стор. 14, 15 висновку) невірно визначено фактичний термін служби та коефіцієнт залишкової придатності практично для всіх оцінюваних будівель та споруд.
Апелянт зазначає, що при застосуванні порівняльного підходу експерт використовує ціни пропозицій продажу об'єктів порівняння, які стали відомими після дати оцінки, а саме: об'єкти порівняння під номерами 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 14. Проте, це не допускається діючими національними та міжнародними стандартами оцінки. На думку апелянта, незважаючи на те, що завершення виконання висновку в 2017 році, експерт повинен використовувати інформацію, яка була відомою до дати оцінки, тобто до 26.02.2015 року. За твердженням апелянта, в п.6 Методики оцінки майна 1891, на яку посилається експерт на стор. 2 висновку, підкреслено, що слід використовувати необхідну для оцінки інформацію, актуальну на дату оцінки, яка була відома на дату проведення оцінки в минулому.
ТОВ «ЕКОПІК-Україна» також відзначає, що при застосуванні витратного підходу при розрахунку вартості права користування земельною ділянкою на якій розташовані оцінювані будівлі та споруди, ставка дисконту взята рівною 18%, що є неприйнятим. Експерт розглядає ризики як для будівель та споруд, а при розрахунку ставки дисконту для розрахунку вартості права користування земельною ділянкою земельна ділянка умовно розглядається як незабудована. Це означає, що ставка дисконту повинна бути не вищою від 12%.
З урахуванням наведеного ТОВ «ЕКОПІК-Україна» вважає, що висновок експертизи від 30.11.2017 р. є непрофесійним, необ'єктивним та недостовірним, а тому його неможливо використати для визначення дійсної вартості об'єкта нерухомості - предмета іпотеки.
11.05.2018 та 14.05.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано відзиви на клопотання ТОВ «ЕКОПІК-Україна» про призначення повторної експертизи від арбітражного керуючого Козлова В.О. та ОСОБА_2 в яких останні просять відмовити у задоволені клопотання про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи.
У своїх запереченнях арбітражний керуючий та ОСОБА_2 зазначають, що в порушення ст. ст. 75 - 90 ГПК України ТОВ «ЕКОПІК-Україна» не надало доказів наявності сумнівів у правильності висновку експерта, як того вимагають приписи ч. 2 ст. 107 ГПК України.
Так посилаючись на п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Національні засади оцінки майна і майнових прав», п.п. 14-16 Національного стандарту № 1 «Національні засади оцінки майна і майнових прав» арбітражний керуючий та ОСОБА_2 зазначають, що на час проведення дослідження експертом із достатньої кількості пропонованих об'єктів нерухомості були відібрані ті, які більше за все відповідали основним порівняльним характеристикам, таким як місце розташування, фізичний стан, поверховість, площа, оздоблювальні роботи, інженерне забезпечення тощо. При підборі аналогів експертом були розглянуті архівні ціни пропозицій газети «Позвоните» та Інтернет сайтів. Оскільки ціна продажу майна (договори купівлі продажу) є конфіденційною інформацією, а публікації про продаж подібного майна станом саме на дату оцінки відсутні, експертом було використано ціни пропонування подібного майна за період 2014-2016 років, що цілком узгоджується з Національним стандартом № 1 «Національні засади оцінки майна і майнових прав». При цьому експертом було проведено коригування за місцем розташування, площею, функціональним призначенням, датою публікації оголошення тощо, що відображено на сторінках 23 - 29 звіту. Із звіту також вбачається, що експертом здійснено коригування величини вартості пропозицій (ціни продажу) на 10 % у меншу сторону. Тобто вказана у звіті вартість предмету іпотеки не є завищеною, а навпаки ймовірно є навіть заниженою.
За твердженням арбітражного керуючого та ОСОБА_2 всупереч приписів ст. ст. 74, 76-78 ГПК України скаржник не надав належних та допустимих доказів того, що інформація про ціни продажу подібного майна є недостовірною, а визначена експертом вартість предмета іпотеки не відповідає ринковій ціні станом на 26.02.2015 р.
Посилання заявника на п. 6 Методики оцінки майна арбітражний керуючий та ОСОБА_2 вважають неправомірним, оскільки ця методика застосовується для проведення оцінки об'єктів права державної та комунальної власності, майна суб'єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у випадках, коли такі об'єкти є об'єктами господарських, цивільних та інших правовідносин, крім випадків оренди та концесії об'єктів державної та комунальної власності, а також відчуження майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", а також для проведення оцінки об'єктів, що повертаються у державну або комунальну власність (зокрема за рішенням суду), для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна (п. 1 загальної частини Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ № 1891 від 25.11.2015 р.).
Крім того, арбітражний керуючий та ОСОБА_2 зазначають, що п. 6 вказаної методики, на який посилається ТОВ «ЕКОПІК-Україна», визначено порядок використання нормативно - правових актів та інформації при проведені повторної оцінки майна, в той час як висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 30.11.2017 р. складено за результатом первинної експертизи.
Арбітражний керуючий та ОСОБА_2 також відзначають, що скаржник не надав доказів того, що експерт Шапошнікова Е.О. не є фахівцем державної спеціалізованої установи та не мала права проводити судову оціночно-будівельну експертизу.
Відповідно, на думку арбітражного керуючого та ОСОБА_2, твердження ТОВ «ЕКОПІК-Україна» про проведення судової оціночно-будівельної експертизи з порушенням стандартів оцінки є недоведеним та безпідставним.
Отже, арбітражний керуючий та ОСОБА_2 вважають, що висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 30.11.2017 р. складено з дотриманням вимог Національного стандарту «Загальні засади оцінки і майнових прав» та встановлено вартість нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 станом на 26.02.2015 р., з дотриманням норм чинного законодавства.
Розглянувши клопотання ТОВ «ЕКОПІК-Україна» про призначення повторної експертизи по справі про банкрутство ПП «ВІКІ» №915/1997/14 колегія суддів зазначає наступне.
Так, статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас за приписами статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності умов, зокрема, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Колегія суддів відзначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Так наявними матеріалами справи підтверджується, що 03.03.2017 ухвалою господарського суду Миколаївської області призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено питання: яка була ринкова вартість об'єкта нерухомого майна (нежитлового об'єкту), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.02.2015?
У грудні 2017 господарським судом Миколаївської області отримано висновок №17-2523/4497/271/1259-1267 судової оціночно-будівельної експертизи складений 30.11.2017 судовим експертом Шапошніковою Е.О. У відповідності до вказаного висновку ринкова вартість об'єкта нерухомого майна (нежитлового об'єкту) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.02.2015 складає 17 464 872 грн.
Відповідно до пояснень ТОВ «ЕКОПІК-Україна», які надавались до суду першої інстанції 15.02.2018, товариство висловлювало сумніви щодо вірності встановлених висновком обставин. Так ТОВ «ЕКОПІК-Україна» зазначило про відсутність правового зв'язку між судовим експертом та експертною установою, якій доручено проведення експертизи, а також те, що експертом при визначені вартості майна порівняльним методом за аналоги взяті об'єкти нерухомості, що виставлялись на продаж не у лютому 2015, а протягом 2014-2016 років, відсутність в матеріалах оцінки відомостей про продаж подібного майна, а саме за площею, цільовим призначенням та розташуванням, використання експертом даних про нерухоме майно не на дату виставлення його на продаж (2014-2016 рр.), а поновлені відомості за 2017 р.
Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дані пояснення залишені без розгляду. Так, з посиланням на приписи ст. 207 ГПК України, суд першої інстанції зазначив, що кредитор не подав їх у строк, необхідний для підготовки іншими учасниками заперечень, не заявив клопотання про виклик експерта для дачі пояснень, що дало б можливість надати оцінку його запереченням.
Статтею 99 ГПК України визначено, що у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Приписами ст.107 ГПК України визначено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Колегія суддів відзначає, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
Відповідно до п. 1.2.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5, далі - Інструкція), повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи наявність сумнівів апелянта у правильності висновку експерта, зокрема, щодо використання експертом даних щодо вартості майна за 2014-2016 рр., у той час як господарським судом експертній установі було поставлено питання щодо визначення вартості майна станом на 26.02.2015, відсутність у матеріалах оцінки відомостей про продаж подібного майна, а саме за площею, цільовим призначення та розташуванням, використання експертом поновлених відомостей за 2017 р., відсутність у деяких оголошеннях про продаж майна дати їх подання, визначення експертом у висновку вартості приміщення не на дату оцінки, використання експертом при застосуванні порівняльного підходу ціни пропозицій продажу об'єктів порівняння, які стали відомими після дати оцінки, невірне визначення ставки дисконту при розрахунку вартості права користування земельною ділянкою на якій розташовані оцінювані будівлі та споруди, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим клопотання ТОВ «ЕКОПІК-Україна» про призначення у справі повторної експертизи.
Колегія суддів відзначає, що означеним вище сумнівам апелянта у правильності висновку експерта, що також були викладені у поясненнях, які надавались до суду першої інстанції, місцевим господарським судом не надано жодної оцінки.
У наданих арбітражним керуючим та ОСОБА_2 відзивах на клопотання про призначення повторної експертизи останніми також не наведеного змістовних та обґрунтованих заперечень та не спростовано висловлених апелянтом сумнівів щодо змісту висновку експерта.
Разом з цим колегія суддів не приймає до уваги висловлені апелянтом заперечення щодо відсутності правового зв'язку із експертом Шапошніковою Е.О. та Одеським НДІСЕ Міністерства юстиції України, з наступних підстав.
Пунктом п. 1.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 визначено, що при проведенні експертиз в експертній установі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладається на керівника експертної установи.
Статтею 10 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Так із наданого представником ОСОБА_2 листа Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України №11-34/137-0-18вих від 16.05.2018, наданого на адвокатський запит адвоката ОСОБА_3, вбачається, що експерт Шапошнікова Е.О. є атестованим судовим експертом та співпрацює з Одеським НДІСЕ Міністерства юстиції України на підставі договору №30 від 01.12.2015, термін дії якого продовжено додатковою угодою та встановлено до 31.12.2017. Тобто за час проведення експертного дослідження та надання висновку у даній справі, Шапошнікова Е.О. мала право на проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
З огляду на викладене колегія суддів не може прийняти до уваги заперечення апелянта щодо відсутності правового зв'язку між експертом Шапошніковою Е.О. та Одеським НДІСЕ Міністерства юстиції України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає клопотання ТОВ «ЕКОПІК-Україна» про призначення повторної експертизи обґрунтованим та вважає, що призначення повторної експертизи та висновок за результати її проведення матиме значення в розумінні ст.ст. 13, 74, 86 ГПК України при оцінці судом фактичних обставин даної справи в їх сукупності, що складає невід'ємну частину судової процедури.
У зв'язку із чим, судова колегія вважає, що клопотання апелянта про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5) експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
З огляду на проведення первинної експертиза у даній справі Одеським НДІСЕ Міністерства юстиції України, сумніви апелянта щодо висновку наданого Одеським НДІСЕ Міністерства юстиції України та прохання апелянта у клопотанні про призначення повторної експертизи доручити проведення повторної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає за можливе доручити проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення повторної оціночно-будівельної експертизи ставиться питання: яка була ринкова вартість об'єкта нерухомого майна (нежитлового об'єкту), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, станом на 26.02.2015?
Витрати по оплаті проведення судової експертизи суд апеляційної інстанції покладає на заявника ТОВ "ЕКОПІК-Україна".
Згідно з приписами ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Статтею 103 ГПК України визначено, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.
У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
У відповідності до ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 103, 228, 267 ГПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
1. Призначити у справі №915/1997/14 повторну судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- Яка була ринкова вартість об'єкта нерухомого майна (нежитлового об'єкту), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.02.2015 ?
2. Доручити проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
3. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, встановлену ст.ст.384, 385 КК України.
4. У розпорядження експертів надати матеріали справи №915/1997/14.
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК-Україна" здійснити оплату рахунку за проведення названої експертизи в 5-денний строк після одержання рахунку експертної установи.
6. Апеляційне провадження у справі №915/1997/14 зупинити до закінчення проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи та/або повернення матеріалів справи №915/1997/14 до Одеського апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.05.2018.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Філінюк І.Г.