Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" травня 2018 р.Справа № 922/1185/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Помпі К.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", м. Харків
до Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі
про стягнення 19749,29 грн
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № Др-15-0218 від 27.02.2018 року
відповідача - не з'явився
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі про стягнення з відповідача 19749,29 грн. за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027 від 16 лютого 2017 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 травня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1185/18; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29 травня 2018 року на 12 годин 20 хвилин та про розгляд справи повідомлено сторін.
22 травня 2018 року через канцелярію господарського суду Харківської області від Кулиничівської селищної ради надійшло клопотання, в якому відповідач просить питання викладені у позові розглядати без участі представника Кулиничівської селищної ради за наявними в матеріалах справи доказами. Суд, задовольняє надане клопотання та долучає його до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.
Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд починає розгляд справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
Згідно пункту 2.2.2. статті 2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" однією з основних функцій товариства є надання послуг по забезпеченню газом підприємств усіх форм власності і населення шляхом постачання природного газу.
16 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (позивачем, постачальником) та Кулиничівською селищною радою (відповідачем, споживачем) було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027.
Відповідно до пункту 1.1 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027 постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Повний обсяг постачання газу згідно з пунктом 1.3. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 16 лютого 2017 року у січні 2018 року складає 6,562 тис.куб.м. (зі змінами внесеними додатковою угодою № 10 від 05 січня 2018 року до договору)
Згідно пункту 1.5 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).
В пункті 2.3 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 16 лютого 2017 року сторони дійшли згоди, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Відповідно до пункту 2.9.1. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяца, наступного за розрахунковим зобов*язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподілення (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
Згідно пунктів 2.9.2 - 2.9.5 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 16 лютого 2017 року на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьої робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов*язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постчальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого природного газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до пункту 11.1 договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу до 31 січня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (зі змінами внесеними додатковою угодою № 10 від 05 січня 2018 року до договору).
Згідно пункту 4.2. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027 оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці; остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
За підсумками надання послуг з газопостачання у січні 2018 року сторонами було підписано Акт приймання-передачі природного газу № ХО300000299 від 31 січня 2018 року відповідно до якого позивачем у період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року були передані відповідачу 6,562 тис.куб.м природного газу вартістю 72476,76 грн. Підписаний сторонами Акт приймання-передачі за вищевказаний період свідчить про факт отримання відповідачем послуг з постачання природного газу.
На рахунку позивача після сплати відповідачем наданих послуг по договору за попередній період утворилась переплата у розмірі 54457,33 грн., тому вона була зарахрвана в оплату нарахувань за послуги з постачання природного газу у січні 2018 року.
З урахуванням вищевикладеного сума основного боргу по договору складає 18019, 43 грн. за отриманий відповідачем у січні 2018 року природний газ.
Матеріали справи свідачать про те, що між сторонами був підписаний Акт звіряння взаємних рохрахунків де встановлено заборгованість станом на 26 березня 2018 року у сумі 18019,43 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, дослідивши умови договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027 від 16 лютого 2017 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18019.43 грн. основного боргу задовольнити.
Відповідно до пункту 6.2.1. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 16 лютого 2017 року у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
У зв*язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов*язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) № 114104В0JКЕВ027 Кулиничівській селищній раді нарахована пеня у розмірі 1256,92 грн.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1256,92 грн. пені задовольнити.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 112,56 грн. 3% річних та 360,38 грн. інфляційних втрат задовольнити.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610 Цивільного кодексу України, статтями 229, 286 Господарського кодексу України, статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Кулиничівської селищної ради (62404, Харківська область, Харківський район, смт. Кулиничі, вул. 7-ї ОСОБА_2, буд. 14, код ЄДРПОУ 04396704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, поточний рахунок 26005110058 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ - для оплати основного боргу, поточний рахунок 26008010058 в АБ "Кліринговий дім" м. Київ - для опдати пені, 3% річних, інфляційних втрат, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) заборгованість за спожитий природний газ по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114104В0JКЕВ027 від 16 лютого 2017 року в розмірі 18019,43 грн. - сума основного боргу, пеню у розмірі 1256,92 3% річних у розмірі 112,56 грн. інфляційних втрат у розмірі 360,38 грн. та 1762,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 31.05.2018 р.
Суддя ОСОБА_3