"30" травня 2018 р. Справа № 918/542/17
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши спільну заяву Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення від 25.09.2017 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД"
до Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації
про стягнення заборгованості в сумі 1 527 243 грн. 01 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.09.2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" задоволено частково, стягнуто з Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" 1 359 094 (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч дев'яносто чотири) грн. - інфляційні втрати, 168 001 (сто шістдесят вісім тисяч одну) грн. 64 коп. - 3 % річних та 22 906 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 44 коп. - витрат по оплаті судового збору. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" про стягнення 3 % річних в сумі 147 грн. 37 коп. - відмовлено.
На виконання рішення господарського суду Рівненської області від 25.09.2017 року видано наказ від 10.10.2017 року № 918/542/17.
25.05.2018 року до Господарського суду Рівненської області надійшла спільна заява від стягувача (Позивача) - ТОВ "Ілатанмед" та боржника (Відповідача) - Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації про затвердження мирової угоди, укладеної 23 травня 2018 року у процесі виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2017 року у справі № 918/542/17, а також текст самої мирової угоди, підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками останніх.
Розглянувши подану заяву від 23.05.2018 року про затвердження мирової угоди та текст мирової угоди, господарський суд Рівненської області встановив наступне.
Статтею 330 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін.
Отже, враховуючи вищевказані норми ГПК України, заява про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення має подаватися до державного або приватного виконавця, а вже останній передає її до суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, сторонами не дотримано порядку подання на затвердження суду мирової угоди в процесі виконання рішення, який передбачений ст. 330 ГПК України.
Крім того, з огляду на сам процес виконання рішення суду, яке, відповідно до ст.129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України є обов'язковим на всій території України, умови мирової угоди, укладеної в процесі виконання рішення суду, мають стосуватися лише прав та обов'язків сторін, які закріплені в резолютивній частині рішення, на виконання якого укладається мирова угода.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі № 918/542/17 є стягнення з Відповідача грошових коштів в сумі 1 527 243 грн. 01 коп., з яких 1 359 094 грн. - інфляційні втрати за період з червня 2014 року по червень 2017 року, 168 149 грн. 01 коп. - 3% річних за період з 17.06.2014 р. по 31.07.2017 р., і рішенням Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року №918/542/17 стягнуто з Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації на користь ТзОВ "ІЛАТАНМЕД" 1 359 094 грн. - інфляційні втрати, 168 149 грн. 01 коп. - 3% річних та 22 906 грн. 44 коп. судового збору.
Разом з тим, з тексту мирової угоди від 23.05.2018 року, поданої сторонами на затвердження суду, вбачається про укладення мирової угоди стосовно заборгованості боржника перед стягувачем згідно договору про закупівлю товару за державні кошти № 1/4 від 08.11.2012 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року у справі № 918/542/17, яка складає 5 920 502 (п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч п'ятсот дві) гривні 08 коп., з яких: основний борг - 4 370 500 грн.; інфляційні втрати - 1 359 094 грн.; 3 % річних - 168 001,64 грн. та судовий збір - 22 906,44 грн. Сторони погодили, що Боржник зобов'язується сплатити суму основного боргу в розмірі 4 370 500 грн.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що умови мирової угоди від 23.05.2018 року, укладеної в процесі виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2017 року у справі № 918/542/17, не стосуються прав та обов'язків сторін, які закріплені в резолютивній частині рішення, на виконання якого укладається мирова угода.
Разом з тим, в мировій угоді сторони, крім інфляційних, 3 % річних та судового збору, зазначили про наявність заборгованості, зокрема суми основного боргу у розмірі 4 370 500 грн.. Однак, дана сума боргу не була предметом розгляду у справі № 918/542/17 і стосовно неї рішення не виносилося.
Суд зазначає, що Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові обласної державної адміністрації. Управління утримується за рахунок державного бюджету.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.
Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 1 статті 48 БК України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Таким чином, включення Управлінням охорони здоров'я в текст мирової угоди суми основного боргу, яка не була предметом спору у справі № 918/542/17 та стосовно стягнення якої судом у справі рішення не виносилося, може призвести до взяття Управлінням бюджетних зобов'язання та здійснення ним платежів поза межами бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, що може кваліфікуватися як порушення бюджетного законодавства.
За таких обставин, у зв'язку з недотриманням сторонами порядку подання на затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, передбаченого ст. 330 ГПК України, та невідповідністю умов мирової угоди, правам та обов'язкам сторін, які закріплені в резолютивній частині рішення, на виконання якого укладається мирова угода, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні спільної заяви Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2017 року у справі № 918/542/17.
Стосовно посилання заявників на ст. 192 ГПК України, то останні не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Тобто, дана норма передбачає укладення мирової угоди з метою врегулювання спору на будь-якій стадії судового процесу та до ухвалення судового рішення, так як, відповідно до цієї ж статті, затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
В даному ж випадку заявниками подано заяву про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, тобто після вирішення справи по суті та прийняття рішення у справі.
Разом з тим, саме ст. 330 ГПК України встановлює порядок укладання та затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, тому в даному випадку слід застосовувати саме ту норму, яка чітко передбачає затвердження мирової угоди після вирішення спору між сторонами в судовому порядку та винесення судом рішення за результатами його розгляду. Відтак, посилання сторін на ст. 192 ГПК України в даному випадку є безпідставним.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 330 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні спільної заяви Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2017 року у справі № 918/542/17.
Ухвала складена та підписана "30" травня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.