25 травня 2018 року Справа № 915/923/15
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
секретар судового засідання Мавродій Г.В.
за участю представника позивача - Заливчий Я.В. - довіреність б/н від 14.05.18
за участю представника відповідача - Чередніченко І.Б. - довіреність б/н від 22.06.2015.
розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», 01133,м.Київ, бул. Лесі Українки, буд.34, оф.212
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Родік Зінаїди Григорівни, вул. Кравченко, 11, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/01-04/08-384 від 25.06.2008 р. в сумі 72327,93 дол. США (еквівалентно 1525026,30 грн.), з яких: 58407,96 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, 11269,23 дол. США - заборгованість за відсотками, 2 650,74 дол. США - пеня, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.06.2008
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Родік Зінаїди Григорівни заборгованість за кредитним договором №010/01-04/08-384 від 25.06.2008 р. в сумі 72327,93 дол. США (еквівалентно 1525026,30 грн.), з яких: 58407,96 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, 11269,23 дол. США - заборгованість за відсотками, 2650,74 дол. США - пеня, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.06.2008р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.06.2015 (суддя - Дубова Т.М.) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.06.2015 о 14 год. 00 хв.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області №247 від 04.08.2015 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/923/15, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дубової Т.М., за результатами повторного автоматизованого розподілу здійсненого відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання частини b) підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, - справу № 915/923/15 призначено головуючому судді Васильєва Л.І.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.08.2015 справу №915/923/15 прийнято до розгляду суддею Васильєвою Л.І., розгляд справи розпочато заново, розгляд справи призначено на 26 серпня 2015 року об 11 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.10.2016 (суддя - Васильєва Л.І.) за клопотання відповідача провадження у справі було зупинено до вирішення господарським судом пов'язаної з нею справи №915/1035/16.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області № 432 від 12.12.2016 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 915/923/15, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя головуючим суддею Васильєвої Л.І. (підстава - рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 № 35 про звільнення судді у зв'язку з поданням заяви про відставку), за результатами повторного автоматичного розподілу здійсненого відповідно до частині 5 статті 15 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", підпунктів 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та абзацу b) підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, - справу № 915/923/15 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.12.2016 справу №915/923/15 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.05.2017 справу №915/923/15 за клопотання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було поновлено, строк розгляду справи розпочато заново. Розгляд справи призначено на 04 липня 2017 року о 10 год.00хв.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.07.2017 на підставі ст. 69 ГПК України ( у редакції чинній на момент прийняття ухвали) було продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.08.2017 було зупинено провадження у справі №915/923/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №915/1715/15, що розглядається господарським судом Миколаївської області.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2018 повідомлено, що відповідно до Закону України № 2147-VII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року, поновлено продовжено розгляд справи зі стадії розгляду справи по суті. Розгляд справи призначено на 12.04.2018.
18.04.2018 Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надало заяву №140-7-0-00-2688 від 18.04.2018 в якій просило суд залучити до справи №915/923/15 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю, банно - пральний комплекс, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с.Прибужани, вул.Одеська, 49, що перебуває в іпотеці Банку згідно до договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук К.Б. за №2159, ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" (юридична адреса: 01133, м.Київ, бул. Лесі України, 34, офіс 212, код ЄДРПОУ 40658146) та здійснити процесуальне правонаступництво відносно кредитора (позивача) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль".
Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Форінт" надана до суду заява б/н від 18.04.2018 про залучення до участі у справі правонаступника позивача в якій просило суд здійснити процесуальне правонаступництво позивача - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Форінт" (ідентифікаційний код 40658146, юридична адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, б.34, оф.212).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області 27.04.2018 заяву №140-7-0-00-2688 від 18.04.2018 Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про здійснення процесуального правонаступництва відносно кредитора (позивача) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" та заяву від 18.04.2018 ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" про здійснення процесуального правонаступництва позивача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" - задоволено. Замінено позивача у справі №915/923/15 - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (код ЄДРПОУ 14305909) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.34, оф.212, код ЄДРПОУ 40658146).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та Фізичною особою-підприємцем Родік Зінаїдою Григорівною укладено кредитний договір №010/01-04-08384, згідно умов якого банк надає відповідачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 68 042,00 дол. США, кошти повинні бути повернуті в строк до 18 червня 2018 року. Банк виконав умови кредитного договору та Меморіальним ордером №1 видав відповідачу 68 042,00 дол. США. У зв'язку з неможливістю своєчасного виконання умов кредитного договору №010/01-04-08-384 від 25.06.2008 Родік З.Г. неодноразово зверталась до банку з проханням провести реструктуризацію заборгованості, про що між сторонами укладались додаткові угоди. Позивач зазначає, що оскільки відповідач не виконала умови кредитного договору №010/01-04/08-384 від 25.06.2008 та додаткових угод до нього, це призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 09.04.2015 становить 72 327,93 дол. США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №010/01-04/08-384 від 25.06.2008 між банком та відповідачем 28.06.2008 укладено договір іпотеки. У відповідності до умов договору, банк має право у разі невиконання зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого за цим договором. Вказує, що за час дії кредитного договору відповідач не належним чином виконувала свої кредитні зобов'язання, не розрахувалась у повному обсязі за своїми зобов'язаннями, порушивши вимоги ст.509, 526, п.1 ст.503, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, щодо виконання зобов'язань належним чином та у встановлений в договорі строк.
Відповідач у наданих відзивах від 19.06.2015, від 03.09.2015, від 28.09.2015, від 10.10.2016, від 08.08.2017 на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначає, що 25.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою-підприємцем Родік Зінаїдою Григорівною укладено кредитний договір №010/01-04-08384, за умовами якого банк повинен був надати відповідачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 68042,00дол США з кінцевим строком повернення 18.06.2018. Вказує, що Банк свої зобов'язання за договором не виконав та надав кредит у національній валюті - гривні в сумі 329928,85 грн., що в еквіваленті по курсу Національного Банку України на 27.06.2008 - 48489,0 грн. за 1000 дол. США складає, 68 042,00 дол. США про що зазначено в меморіальному ордері №1 від 1 липня 2008 року. Кредитні кошти в національній валюті були отримані відповідачем в касі банку в гривні. У подальшому в процесі виконання кредитного договору у зв'язку з фінансовою кризою та погіршенням результатів фінансово - господарської діяльності виникли труднощі з погашенням кредиту, оскільки курс гривні до долару США значно змінився, тому відповідач звертався до банку з письмовими та усними заявами про реструктуризацію боргу за договором. Вказує, що банк жодного з шляхів реструктуризації не застосовував, а натомість збільшив суму фактичної заборгованості за договором на суму заборгованості за процентами (прострочені та несплачені проценти перекинули на тіло кредиту) і при цьому таке збільшення не супроводжувалось видачею кредитних коштів. Додатковими угодами №010/01-04/08-384/2 від 30.03.2010 (п.1.3), №010/01-04/08-384/3 від 31.03.2010 (п.5), №010/01-04/08-384/4 від 28.12.2010 (п.9.3) банк фактично збільшив фінансове навантаження на 15 171,79 дол. США. При цьому кінцевий строк погашення кредиту лишився незмінним. Зазначає, що наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 2 650,74 дол. США, суперечить п.5.9 Договору, за яким сплата пені відбувається в національній валюті України, а тому вимоги позивача про стягнення пені в іноземній валюті є необґрунтованими. Вказує, що довідка про стан заборгованості ФОП Родік З.Г за Кредитним договором №010/01-04/08-384 від 25.06.2008 та виписки з операційними рахунками про рух коштів не є достатніми та безспірними доказами на підтвердження позовних вимог у даному позові. Відсутність належного розрахунку боргу позбавляє відповідача можливості прослідкувати реальний розмір заборгованості у межах строку позовної давності. Враховуючи умови Кредитного договору №010/01-04/08-384 від 25.06.2008, додаткової угоди №010/01-04/08-384/4 від 28.12.2010, додаткової угоди №010/01-04/08-384/6 від 26.06.2012, додаткової угоди №010/01-04/08-384/7 від 26.04.2013 у період з 25.06.2008 було встановлено процентну ставку за кредитом 15,5 %, а у період з 28.12.2010 по 29.03.2011, з 01.05.2012 по 30.04.2013, з 01.01.2013 по 30.04.2014 позичальнику було встановленому пільгову процентну ставку 8,31%. Враховуючи, що кредит було видано 01.07.2008 має значення порядок та строки нарахування процентів. Зазначає, що кредитор замість процентної ставки 8.31% у період з 01.05.2012 по 25.05.2013, з 02.12.2012 по 27.03.2012 застосував процентну ставку 15,5%, що свідчить про порушення Кредитором умов кредитного договору та порядок ведення обліку платежів за Договором (т.1 а.с.163 - 165, а.с.201 - 203, 242 - 264, т.2 а.с.106 - 122, 211-216, а.с.240 - 249).
Відповідач надав до суду клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та заяву про уточнення питань до судової економічної екпертизи, проведення якої просить доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (54038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27).
На розгляд та вирішення експертів відповідач просить поставити наступні питання:
- Чи підтверджується документального факт видачі ВАТ «Райффайзен
Банк Аваль» ФОР Родік З.Г. кредиту в сумі 68 042,00 дол. США згідно зі статтями 1 та 4 кредитного договору №010/01-04/08-384 від 25.06.2008?
- Чи відповідають умовам кредитного договору №010/01-04/08-384 від
25.06.2008 та вимогам нормативно - правових актів ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та національного банку України фінансові операції видачі кредиту ФОП Родік З.Г.?
- Яка дійсна, реальна сума заборгованості ФОП Родік З.Г. за кредитним
договором №010/01-04/08-384 від 25.06.2008?
- Яка реальна процентна ставка за кредитним договором №010/01-04/08
384 від 25.06.2008? Яка сукупна вартість кредиту та яке значення подорожчання кредиту?
В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі та стверджує про отримання кредиту у національній валюті, а не у валюті договору, оскільки на поточний рахунок відповідача банк зарахував 307 890,05 грн., а не 68 042,00 дол. США. Враховуючи довідку про стан заборгованості за Договором, додану позивачем до справи в порушення п.5.5 Договору, кредитор замість процентної ставки 8,31% у період з 01.05.2012 по 25.05.2012, з 02.12.2012 по 27.03.2012 застосував процентну ставку 15,5%, що свідчить про порушення кредитором умов Кредитного договору №010/01-04/08-384 від 25.06.2008 та порядку ведення обліку платежів за Договором. Враховуючи тривалість кредитних відносин та, великий проміжок часу розрахунків за Кредитним договором №010/01-04/08-384 та великий обсяг розрахунків, необхідність з'ясування правильності ведення обліку та розрахунків за кредитом з метою визначення наявності реальної суми заборгованості необхідно володіти спеціальними знаннями. Вказує, що формування первинних документів та здійснення фінансових операцій за допомогою автоматизованої системи виключається створення, а відповідно і проведення різних фінансових операцій в один і той же день за одним і тим же номером - ідентифікатором.
Позивач у наданих до суду запереченнях на клопотання про призначення судової економічної експертизи вказує, що з переліку питань, які відповідач просить поставити на вирішення експерту, жодне не стосується з'ясування обставин, що мають значення для справи, і для чого необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Зазначає, що перше і друге питання, відносно документального підтвердження надання кредиту та правомірності фінансової операції з видачі кредиту, то вказані обставини не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.75 ГПК України, оскільки факт надання та отримання кредитних коштів, а також законність вказаної операції підтверджено судовими рішеннями у справі №915/1715/15 та №910/7674/17. З приводу питання щодо визначення «реального» розміру заборгованості, то воно не конкретизовано та не підтверджено жодним доказом, стосовного того, що до розрахунку заборгованості не включено суми, що сплачувалися позивачем в погашення боргу. Жодних спеціальних знань, стосовно визначення розміру заборгованості не потрібно, оскільки всі суми боргу розраховуються за допомогою простих арифметичних дій та підтверджені розрахунком заборгованості і виписками про рух коштів за рахунками боржника. Щодо четвертого питання, то воно не має значення для вирішення цієї справи, оскільки розмір сукупної вартості кредиту та значення подорожчання кредиту, це обставини, які повідомляються кредитором позичальникові перед укладенням кредитного договору та мають значення під час вирішення переддоговірних спорів та вимог щодо дійсності умов кредитного договору. Вважає, що питання поставлені відповідачем не потребують спеціальних знань та можуть бути вирішені судом в процесі розгляду справи на підставі поданих сторонами доказів. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення економічної експертизи у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2018 клопотання про призначення експертизи підтримала у повному обсязі. Вказала, що позивачем не надано належного розрахунку за тілом кредиту з якого б можна було встановити період з якого відповідач має прострочення погашення по тілу кредиту та дало б відповідачу можливість прослідкувати реальний розмір заборгованості у межах строку позовної давності. Крім того, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 58407,96 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, а згідно Договору про відступлення прав вимоги первісний кредитор (банк) передав набувачу (ТОВ «Фінансова компанія «Форінт») заборгованість за тілом кредиту у розмірі 57 005,76 дол. США. Представник відповідача вказала, що в порушення ведення обліку та розрахунку заборгованості позивачем не враховані ряд платежів, що були здійснені відповідачем, а саме не враховано квитанції №3 від 27.10.2010 на суму 65,08 дол. США, №457/322-6 від 29.02.2012 на суму 395,00 дол. США, №3 від 30.01.2012 на суму 500 дол. США, №6 від 23.07.2010 на суму 500 дол. США, №1 від 20.04.2010 а суму 500 дол. США, а всього на 1960,08 дол. США. Кредитор замість процентної ставки 8.31% у період з 01.05.2012 по 25.05.2013, з 02.12.2012 по 27.03.2012 застосував процентну ставку 15,5%, що свідчить про порушення Кредитором умов кредитного договору та порядок ведення обліку платежів за Договором. Представник відповідача вказала, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості не вбачається з якого моменту у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом. Надані позивачем банківські виписки мають багату кількість розбіжностей. Наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 2 650,74 дол. США, суперечить п.5.9 Договору, за яким сплата пені відбувається в національній валюті України. Вказує, що для того аби перевірити розрахунок заборгованості не достатнього правових знань, а потрібні спеціальні знання.
Представник позивача проти клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи заперечує, оскільки питання поставлені відповідачем не потребують спеціальних знань та можуть бути вирішені судом в процесі розгляду справи на підставі поданих сторонами доказів.
Представник позивача у судому засіданні 25.05.2018 не зміг надати пояснення щодо: - основної суми заборгованості на час розгляду справи з урахуванням обставин розбіжності суми за тілом кредиту, яка заявлена у позовній заяві (58 407,96 дол. США) та передана за Договором про відступлення прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (57 005,76 дол. США); - щодо врахування (неврахування) платежів здійснених відповідачем за квитанціями №3 від 27.10.2010 на суму 65,08 дол. США, №457/322-6 від 29.02.2012 на суму 395,00 дол. США, №3 від 30.01.2012 на суму 500 дол. США, №6 від 23.07.2010 на суму 500 дол. США, №1 від 20.04.2010 а суму 500 дол. США, а всього на 1960,08 дол. США; - чи було здійснено відповідачем погашення суми заборгованості після 09.04.2015.
У відповідності до ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
1) верховенство права;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов'язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ст.7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У відповідності до ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Згідно ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема призначення судом експертизи.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 року № 4 визначено, що господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання.
Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Стаття 86 ГПК передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши клопотання відповідача, заслухавши представників сторін, надані сторонами пояснення та враховуючи суттєві розбіжності у наданому позивачем розрахунку позовних вимог (сума тіла кредиту, відсотки, пеня), доводи відповідача щодо не зарахування позивачем ряду платежів за кредитним договором, не застосування позивачем процентної ставки визначеної у Додаткових угодах до Кредитного Договору, що має суттєве значення для вирішення спору, а доводи сторін є взаємно суперечливими, з метою встановлення обставин щодо розміру заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та пені дані про які вимагають спеціальних знань та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, то суд дійшов висновку про задоволення клопотання щодо призначення судової експертизи з урахуванням встановлення остаточних питань господарським судом та зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 13 - 15, 99, 100, 103, 207, 228, 229, 232, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Призначити по справі №915/923/15 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Миколаївському відділенню Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз (54038, м. Миколаїв, вул. Карпенка,27)
2. На вирішення експерта поставити наступні питання:
2.1. Виходячи з положень Договору №010/01-04/08-384 від 25.06.2008 та Додаткових угод до нього №010/01-04/08-384/1 від 31.12.2008, №010/01-04/08-384/2 від 30.03.2010, №010/01-04/08-384/3 від 31.03.2010, №010/01-04/08-384/4 від 28.12.2010, №010/01-04/08-384/5 від 12.05.2011, №010/01-04/08-384/6 від 26.06.2012, №010/01-04/08-384/7 від 26.04.2013 чи підтверджується документально вказаний позивачем в позовній заяві розмір заборгованості 72327,93 дол. США за період з 01.07.2008 по 09.04.2015 з яких заборгованість за тілом кредиту 58 407,96 дол. США (що в гривневому еквіваленті становить 1 231 525,29 грн.), заборгованість за відсотками 11 269,23 дол. США (що в гривневому еквіваленті становить 237 610,46 грн.), пеня 2 650,74 дол. США.?
2.2. Яка дійсна реальна сума заборгованості за період з 01.07.2008 по 09.04.2015 за тілом кредиту, за відсотками та пені у ФОП Родік З.Г. згідно Кредитного Договору №010/01-04/08-384 від 25.06.2008 та Додаткових угод до нього?
3. Попередити судових експертів до початку проведення судової експертизи про кримінальну відповідальність, передбачену статями 384, 385 Кримінального кодексу України, за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
4. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача Фізичну особу-підприємця Родік Зінаїду Григорівну. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Родік Зінаїду Григорівну оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи, докази оплати надати до суду.
5. Провадження у справі № 915/923/15 зупинити до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
6. Копію ухвали направити сторонам по справі, а також експертній установі разом з матеріалами справи № 915/923/15.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текс ухвали складено та підписано 30.05.2018
Суддя Н.О. Семенчук