31.05.2018 Справа № 908/1002/18
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АВ" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Виконкомівська, 31, ідентифікаційний код юридичної особи: 40975633) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лето" (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, вул. Вороніна, 100В, ідентифікаційний код юридичної особи: 39829723) грошової заборгованості у розмірі 11200,00 грн.
29.05.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих. № б/н від 23.05.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АВ" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лето" грошової заборгованості у розмірі 11200,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 176,20 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018 р. заяву про видачу судового наказу визначено для розгляду судді Ярешко О.В.
В обгрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що боржник (ТОВ "Лето") за договором поставки від 19.09.2017 р. № 508 ОП/ЗА, згідно видаткових накладних № 8487 від 28.09.2017 р. на суму 11701,14 грн., № 8491 від 28.09.2017 р. на суму 12476,34 грн. отримав від заявника (ТОВ "Торговий Дім АВ") товар. Проте, ТОВ "Лето" оплатило товар не повністю, у зв'язку з чим за ним рахується борг у сумі 11200,00 грн.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданій заяві заявлені вимоги, розмір яких не перевищує розміру, визначеного ст. 148 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 3 ст. 150 ГПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу судовий збір справляється за ставкою: 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176,20 грн.).
До заяви про видачу судового наказу, що надійшла від ТОВ "Торговий Дім АВ", додана квитанція № СВ00490065 від 19.04.2018 р. про сплату судового збору у сумі 176,20 грн.
Відповідно до довідки начальника аналітично-статистичного відділу господарського суду Запорізької області від 29.05.2018 р., згідно КП «Діловодство спеціалізованого суду» квитанція № СВ00490065 від 19.04.2018 р. про сплату судового збору у сумі 176,20 грн. зареєстрована у картці справи № 908/688/18.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2018 р. у справі № 908/688/18 (судя Боєва О.С.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АВ" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Виконкомівська, 31, ідентифікаційний код юридичної особи: 40975633) у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лето" (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт.Більмак, вул. Вороніна, 100-В, ідентифікаційний код юридичної особи: 39829723) суми 11200,00 грн. заборгованості за договором поставки № 508 ОП/ЗА від 19.09.2017 р.
Згідно приписів ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Враховуючи наведене, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АВ" при подачі заяви (вих. № б/н від 23.05.2018 р.) про видачу судового наказу не виконані приписи ч. 3 ст. 150 ГПК України, а саме: до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору. Квитанція № СВ00490065 від 19.04.2018 р. на суму 176,20 грн. не приймається судом у якості доказу сплати судового збору при зверненні з заявою від 23.05.2018 р.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У заяві заявник зазначає про виконання боржником оплати за договором поставки № 508 ОП/ЗА не у повному обсязі, при цьому документів, або їх копій, на підтвердження обставин часткової оплати товару боржником, заявник до заяви не додає.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АВ" у видачі судового наказу про стягнення грошової заборгованості у сумі 11200,00 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АВ" у видачі судового наказу за заявою (вих. № б/н від 23.05.2018 р.) про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості у сумі 11200,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 31.05.2018 р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали, відповідно до ст. 256 ГПК України. Повний текст ухвали складено 31.05.2018 р.
Копію даної ухвали направити стягувачу та боржнику.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Суддя Ярешко О.В.