29 травня 2018 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області ОСОБА_1,розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,захисника ОСОБА_3,представника Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_4 провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18квітня 2018 року, -
Постановою судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 квітня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с.Підзахаричі Путильського району Чернівецької області, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 310551,46 гривень штрафу в доход держави з конфіскацією 9950 євро, які були вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №2206/40800/17 від 02 листопада 2017 року.Стягнуто з ОСОБА_2, в доход держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Відповідно до постанови, 02 листопада 2017 року о 17.00 год. на територію п/п «Порубне-Сірет» м/п «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС в пішому порядку зайшов громадянин України ОСОБА_2, який прямував з Румунії до України у приватних справах. Під час здійснення митного контролю ОСОБА_2 заявив про відсутність у нього будь-яких товарів, які підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України.
При проведенні митного контролю виникла підозра проте, що вказаний громадянин може переміщувати при собі предмети обмежені або заборонені до переміщення через митний кордон України та було прийнято рішення про проведення його особистого огляду. Під час здійснення особистого огляду ОСОБА_2 пред'явив до митного контролю 19950євро.
Провадження №33/794/375/18 Головуючий у І інстанції:Стоцька Л.А.
Категорія: ст. 483 ч.1 МКУ Доповідач: Дембіцька О.О.
У відповідності п.2.1 та п.2.2 «Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України,затвердженої постановою Правління Національного банкуУкраїни від 27 травня 2008 року №148 «Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з днявидачі».
На підставі п. 2.1 «Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27травня 2008 року №148 громадянину ОСОБА_2 було пропущено 10000 євро.
Громадянин України ОСОБА_2 митний контроль пройшов та пред'явлені 19950 євро визнав своєю власністю, чим вчинив дії спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю 9950 євро,що згідно офіційного курсу НБУ становить 310 551 грн. 46 коп.
На таке судове рішення захисник ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи апелянт обгрунтовує тим, що постанова судді є незаконною та винесеною з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що ОСОБА_2 при проходженні митного контролю добровільно видав наявні у нього грошові кошти, які знаходились у кишені його одягу та ОСОБА_2 не мав наміру їх приховувати. Вказує на те, що дані обставини виникли через відсутність в пункті пропуску окремої смуги руху для пішоходів та ненадання ОСОБА_2бланку письмової декларації. Однак, суд належним чином не з'ясувавши всіх обставин справи, провів спрощений судовий розгляд та визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, тобто у незаконному переміщенні через митний кордон України з приховування від митного контролю 9950 євро. Вважає, що ОСОБА_2 дій, які б свідчили, що він приховував гроші від митного контролю, не вчиняв, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_2та адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу,доводи представника митниці про відсутність підстав для скасування чи зміни судового рішення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.ст. 486, 487 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з'ясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Із пояснень ОСОБА_2 вбачається,що він повертався із Румунії до України,мав при собі у кишені 19950 євро,їх у одязі не приховував,винуватість не визнає.Під час проведення огляду видав гроші,із яких йому повернули 10 тис євро,а решту вилучили.Неодноразово до 02.11.2017 року перетинав державний кордон та був обізнаний із порядком проходження митного контролю та встановленими обмеженнями.
Із пояснень представника митниці ОСОБА_4Г.у районному та апеляційному суді вбачається,зокрема,що ОСОБА_2, перетинаючи державний кордон, для проходження митних формальностей самостійно обрав «зелений коридор»,чим заявив про відсутність у нього товарів, які підлягають письмовому декларуванню. Кошти у розмірі 19950 євро ОСОБА_2 видав при здійсненні особистого огляду ,із яких було вилучено 9950 євро та складені відповідні протоколи.
Зміст поняття приховування як способу переміщення товарів через митний кордон України викладений у п.5 роз»яснень,що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 р. «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» та передбачає використання при цьому спеціально виготовлених сховищ(тайників) та інших засобів чи способів,що утруднюють їх виявлення.
Відповідно до п.53 ч.1 ст.4 МКУ спеціально виготовленим сховищем (тайником)є сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.
За встановленими обставинами,які вбачаються із матеріалів провадження і не заперечуються,кошти знаходились у кишені одягу ОСОБА_2Будь-які тайники при цьому не використовувались.Доказів того,що правопорушником при переміщенні коштів у кишені одягу були застосовані способи,які би утруднювали їх виявлення,суду не надано,на що правильно вказав захисник у апеляційній скарзі .
У відповідності з ч.ч.2,5 ст.366 МК України при перетині кордону громадянин самостійно обирає відповідний канал(«зелений» або «червоний « коридор) для проходження митного контролю.
Обрання «зеленого» коридору вважається заявою громадина про те,що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню,оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчать про факти,що мають юридичне значення.
На спростування доводів апелянта,матеріалами справи доведено,що ОСОБА_2,який слідував із Румунії до України,при перетині державного кордону був самостійно обраний «зелений» коридор.
Викладене підтверджується,в тому числі, і контрольним талоном для проходження митного контролю по «зеленому» коридору,який був виписаний,зокрема,ОСОБА_2М.(а.с.12)
Отже,обравши для проходження митного контролю «зелений» коридор, ОСОБА_2 фактично заявив про те,що предмети,які він переміщує через митний кордон України,не підлягають письмовому декларуванню,оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Разом із тим,під час особистого огляду, який був проведений на підставі рішення начальника Чернівецької митниці ДФС від 02.11.2017 року(а.с.7),на пропозицію уповноваженої особи добровільно видати предмети,приховані від митного контролю,ОСОБА_2 видав 19950 євро.Викладені обставини зафіксовані протоколом особистого огляду від 02.11.2017 року,який складений у присутності свідків.Кошти у розмірі 9950 євро були вилучені(а.с.8-9). Від підпису документів ОСОБА_2 відмовився.
Такими діями ОСОБА_2вчинив правопорушення,відповідальність за яке встановлена ст.471 МК України,оскільки переміщував через митний кордон України зоною спрощеного митного контролю(«зеленим» коридором) іноземну валюту у розмірі(19950 євро),який перевищує встановлене п.2 «Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України,затвердженої постановою Правління Національного банкуУкраїни від 27 травня 2008 року №148 обмеження щодо переміщення таким коридором коштів сумою,яка не перевищує 10000 євро.Тим самим,ОСОБА_2порушив порядок проходження митного контролю у зонах(коридорах) спрощеного митного контролю.
Отже,вчинене ОСОБА_2діяння слід перекваліфікувати зі ст.483 ч.1 на ст.471 МК України із пом»якшенням адміністративного стягнення,відтак змінити постанову суду першої інстанції.
Оскільки доводи апелянта не дають підстав для скасування судового рішення та закриття провадження,подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Керуючись ст.294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 18 квітня 2018року щодо ОСОБА_2 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 зі ст.483 ч.1 МК України на ст.471 МК України та вважати його таким,що на нього накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1700(одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією у дохід держави коштів у сумі 9950(дев»ять тисяч дев»ятсот п»ятдесят) євро.
В іншій частині постанову судді районного суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області ОСОБА_1