Справа № 727/2538/18
Провадження № 2/727/822/18
17 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді Слободян Г.М.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1 розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 «А»/39) до ОСОБА_3 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 «Б») про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 25.05.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Новоселицької райдержадміністрації Чернівецької області, за актовим записом №16. Від спільного проживання у шлюбі однією сім'єю з відповідачем у них народилися діти: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який є повнолітнім та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Причиною розпаду сім'ї вказує різні погляди на шлюб та сім'ю, втрату взаємоповаги, любові та довіри, без чого сімейне життя неможливе. Відповідач не приймає участі у матеріальному забезпеченні сім'ї. З листопада 2017 року вони з відповідачем не проживають, спільного господарства не ведуть. Збереження сім'ї вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам. Просить, поданий нею позов задовольнити.
Сторони - позивач ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_4, відповідно належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи; позивачем та відповідачем суду надано письмові заяви про розгляд справи в їх відсутність і надано згоду на розгляд справи по суті заявлених вимог в підготовчому засіданні, відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, а отже, суд вважав за можливе розглянути справу в підготовчому засіданні по суті.
За приписами ст. 200 ч. 3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
В порядку ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити за його результатами рішення, зважаючи на визнання відповідачем ОСОБА_4 позовних вимог в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів ; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25.05.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Новоселицької райдержадміністрації Чернівецької області, за актовим записом №16 (а.с.18).
Згідно ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. На примирення сторони не погодилися.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер відносин сторін, наполягання сторін на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливим.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберігати сім'ю. На примирення ні позивач, ні відповідач не погоджуються.
Отже, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обгрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та зазначення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім наведеного судом встановлено, що в шлюбі за період спільного проживання сторін однією сім'єю народилися діти: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який є повнолітнім та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7-8).
У відповідності до паспорта громадянина України, позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 «А»/39 (а.с.12) та згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №7 ЖБК №8, за адресою: м. Чернівці ОСОБА_2 проживають позивач та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно ст. 51 ч. 2 Конституції України та ст. 180 СК України, відповідач ОСОБА_4, як батько малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов'язаний утримувати дітей до досягнення нею повноліття.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Статтею184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує те, що малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на матеріальному утриманні позивача; як позивач, так і відповідач є працездатними; суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.
Згідно положень ст. 12,13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати по справі на користь держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 105, 112, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 200, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 25.05.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Новоселицької райдержадміністрації Чернівецької області, за актовим записом №16 між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 «Б», ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 «А»/39, ІПН НОМЕР_2, паспорт серії КР 207577 виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 14.06.1997 року, на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі 1200,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 16.03.2018 року і до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - повноліття.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах сум платежів за один місяць, згідно ст. 367 ч.1 ЦПК України.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 «Б», ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 «А»/39, ІПН НОМЕР_2, паспорт серії КР 207577 виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 14.06.1997 року, судовий збір в розмірі 704,80 грн. документально підтверджений квитанцією №164 від 14.03.2018 року.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 «Б», ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 17.04.2018р.
Суддя Слободян Г.М.