Провадження № 33/793/385/18 Справа № 706/357/18 Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
"30" травня 2018 р. м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Єльцов В.О., розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Христинівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року, відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,
обвинуваченого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, -
ОСОБА_3 04.03.2018 р. о 01 год. 00 хв. по вул. Соборній в с. Розсішках, Христинівського району, Черкаської області, керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводився відповідно до встановленого порядку в Христинівській центральній районній лікарні.
Постановою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
Не погоджуючись з постановою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі, допитати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що він на своєму автомобілі разом з ОСОБА_4 транспортувати ОСОБА_5 за його проханням в м. Умань. Оскільки, він ввечері вживав спиртне, то за кермом був ОСОБА_4 Коли вони зупинилися в с. Розсішки, так як в радіаторі закипіла вода, то під'їхали працівники міліції, яким він пояснив, що автомобіль належить йому та він вживав увечері спиртне. Працівники поліції звернулися до нього як до власника автомобіля, щоб він від'їхав від перехрестя на 30 м, на що він виконав їхню вказівку. Після чого працівники поліції, звинуватили його у керуванні транспортним засобом у нетверезому стані, примусово змусили сісти його в автомобіль та завезли його в районну лікарню на освідування. Стверджує, що він не керував автомобілем в нетверезому стані. Вважає епізод з від'їздом 20 метрів на своєму автомобілі за проханням працівників поліції провокацією з їхньої сторони.
Перевіривши матеріали справи і доводи, викладені у скарзі, заслухавши думку апелянта про задоволення апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Як вбачається з матеріалів провадження, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 та кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі зібраних у справі та детально досліджених у судовому засіданні доказів у їх сукупності та взаємозв'язку.
При цьому суд в обґрунтування обвинувачення вмотивовано врахував, що вина ОСОБА_3 у вчинені даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, обтяжуючих чи пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_3 обставин не вбачається.
Таким чином, суддя місцевого суду, правильно встановивши всі обставини справи вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання ОСОБА_3 як на підставу скасування оскаржуваної постанови, а саме на те, що прохання поліцейського від'їхати від перехрестя було провокацією відносно нього, не знаходять свого підтвердження по справі. Так як, з наданих в судовому засіданні пояснень інспектора поліції ОСОБА_6 вбачається, що коли він побачив автомобіль, який стояв біля перехрестя, за кермом нікого не було та біля автомобіля стояло кілька людей, то підійшов до автомобіля. В ході розмови, ОСОБА_3 йому повідомив, що він випив. Оскільки автомобіль стояв на перехресті, то він звернувся до всіх присутніх, щоб від'їхали від перехрестя. При цьому, за кермо автомобіля сів сам ОСОБА_3, який був стані алкогольного сп'яніння, тому він зупинив його та склав протокол про адміністративне правопорушення.
Показання свідка ОСОБА_5, надані в судовому засіданні, про те, що автомобілем керував їхній спільний знайомий ОСОБА_4, однак після зупинки автомобіля та на вимогу працівника поліції за кермо автомобіля сів ОСОБА_3, оцінюються критично, так як він перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_3, а тому в основу беруться до уваги пояснення інспектора поліції, який зазначив, що ОСОБА_3 добровільно, за власним волевиявленням сів за кермо автомобіля та від'їхав від перехрестя. Крім цього, обставини, на які покликається правопорушник, не підтверджуються будь-якими даними, що містяться у матеріалах даної справи.
Отже, адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_3 в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є відповідним скоєному та особі правопорушника.
З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова судді районного суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт відсутні.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Христинівського районного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року відносно ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Єльцов