Справа № 703/1518/18
2/703/1151/18
29 травня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши заяву про самовідвід по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемності до договору, відшкодування збитків та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемності до договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2018 року справу передано на розгляд судді Прилуцькому В.О.
29 травня 2018 року суддею Прилуцьким В.О. з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості або об'єктивності судді подано заяву про самовідвід у зв'язку із тим, що позивач по справі та суддя тривалий час працювали разом в органах Державної фіскальної служби України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Аналогічні норми закріплені і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_3 ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006р., заява № 33949/02) зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастільйо проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року).
Суд (судді) зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Окрім того, згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді.
Питання про самовідвід судді згідно ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, з метою уникнення сумнівів щодо неупередженості або об'єктивності судді, вважаю за необхідне задоволити заяву про самовідвід та передати справу для повторного авторозподілу.
Керуючись ст. 36, 40, 41, 258-261, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задоволити заяву про самовідвід судді Прилуцького В.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемності до договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Передати цивільну справу до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя : В.О. Прилуцький