Справа № 699/108/18
Номер провадження № 2/699/233/18
про залишення позову без розгляду
25.05.2018 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Сміян А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області цивільну справу про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов цивільний позов, підписаний представником позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 07.09.2017 року, про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.07.2015 року Корнинською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, актовий запис № 07.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спільне життя ОСОБА_2 з відповідачем не склалося, постійні сварки призвели до того, що вони стали чужими людьми, можливість зберегти сім'ю відсутня. Подружні відносини між ними припинені з січня 2017 року. Враховуючи власні інтереси та інтереси спільної дитини вирішено розірвати даний шлюб.
Позивач, отримавши судові повістки, а також будучи завчасно повідомленою про місце, дату та час розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, у судові засідання 19.04.2018 року, 08.05.2018 року та 25.05.2018 року не з'явилася.
Водночас її представником ОСОБА_3. на адресу суду поштовою кореспонденцією 02.04.2018 року надіслано письмову заяву про підтримання позовних вимог та здійснення розгляду справи за відсутності позивача, а також не заперечення щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Крім того, на офіційну електронну адресу суду 24.05.2018 року з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов файл «заява.tif», який містив скановану заяву, написану від імені позивача ОСОБА_2, без використання електронного цифрового підпису, про те, що вона просить розглянути справу про розірвання шлюбу без її участі. Також вказано, що позовні вимоги подані представником ТОВ «ЮК «Юрліга» в особі ОСОБА_3. підтримує у повному обсязі і заперечень не має.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки жодна із сторін у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, крім іншого, - позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд враховує, що правовідносини сторін регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до змісту ст.ст. 24, 104, 105 СК України добровільність шлюбу є однією з його основних засад. Шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 109 СК України, або за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 109 СК України передбачено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до змісту вимог ст. 112 СК України суд повинен з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та постановити рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Крім того, п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.
Таким чином, суд вважає, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи, оскільки довіреність на спірні правовідносини не поширюється, а заява про розірвання шлюбу має бути подана до суду виключно подружжям спільно або одним із них.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказано, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З урахуванням вказаного, повторна неявка позивача у судове засідання, яка була належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, а також неповідомлення нею про причини неявки, відсутність заяви про розгляд справи за її відсутності, у сукупності з відсутністю думки відповідача щодо заявлених позовних вимог, позбавляє суд можливості переконатись у дійсності її намірів на розірвання шлюбу, встановити мотиви, причини та час припинення шлюбних стосунків, а головне вжити заходів для примирення сторін у відповідності до ст. 111 СК України.
При цьому, суд не бере до уваги заяву ОСОБА_3., представника позивача, від 02.04.2018 року щодо розгляду справи за її відсутності, оскільки відповідно до ухвали підготовчого засідання від 10.04.2018 року сторони безпосередньо викликалися до суду для розгляду справи. Крім того, така заява представника позивача, яка діє на підставі довіреності, без підтвердження відповідної процесуальної позиції особою, інтереси якої представляються, у спірних правовідносинах, не може вважатися судом допустимою.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 14 ЦПК України виключно особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Водночас на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не працює, а тому відповідно до змісту пп. 15.1 п. 15 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України до початку її функціонування подання та надсилання процесуальних та інших документів здійснюються в паперовій формі.
З урахуванням вказаного, суд не бере до уваги сканкопію заяви надіслану від імені позивача, яка 24.05.2018 року надійшла з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки наявні об'єктивні сумніви щодо належності даної електронної адреси ОСОБА_2, а також виконання саме нею підпису на такій заяві, оскільки візуально вказаний підпис різниться з її підписами у її паспорті та довіреності, копії яких долучені до матеріалів справи.
Положеннями ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 9-13, 142, 247, 257-261, 354-355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3., представника ОСОБА_2, про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Линдюк В.С.