Справа № 697/776/18
№ пров. 1-в/697/29/2018
Іменем України
25.05.2018 м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Канів заяву ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Канівський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ в Черкаській області, ОСОБА_6 про зняття арешту з нерухомого майна,-
08.05.2018 до суду звернулася ОСОБА_5 з клопотанням про зняття арешту з нерухомого майна, а саме: з житлової квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до вироку Канівського міського суду Черкаської області від 28 лютого 2000 року, справа № 1-33/2000 ОСОБА_5 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.140 КК України та призначено покарання у виді три роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві особистої власності майна. На підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку засудженій ОСОБА_5 в частині позбавлення волі на один рік з сплатою штрафу в дохід держави в сумі 680 грн.
Відповідно до свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.02.1999 року ОСОБА_5 належить 1/2 спільної часткової власності житлової квартири АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за запитом приватного нотаріуса Канівського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_7 та відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Канівською міською державною виконавчою службою постановою № 1005 від 10.04.2000 року було накладено арешт на всю житлову квартиру АДРЕСА_1 , а не на 1/2 частину житлової квартири, яка належить ОСОБА_5 .
Звернувшись до Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про зняття арешту, ОСОБА_5 16 лютого 2018 року отримала довідку за № 1838 за підписом начальника відділу ДВС ОСОБА_8 про те, що на виконанні у Канівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області не перебувають виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_5 коштів. Виконавчі провадження, що перебували на виконанні в 2000 році, знищені за закінченням строків зберігання в 2013 році.
Таким чином, склалася ситуація, в якій орган, який накладав арешт на нерухоме майно не може зняти арешт, оскільки виконавче провадження № 1-33/2000 від 28.02.2000 року при виконанні якого було накладено арешт на нерухоме майно закінчено, а матеріали виконавчого провадження було знищено в 2013 році.
Отже, на даний час належне ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві приватної власності нерухоме майно перебуває під арештом незаконно.
В судове засідання заявник не з'явилася, подала заяву про можливість розгляду заяви у її відсутність, заяву підтримує повністю та просить її задовольнити.
Представник заявника в судовому засіданні просив задовольнити заяву, посилаючись на обґрунтування викладене в ній.
Прокурор не заперечував щодо задоволення заяви.
Представник Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Заінтересована особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечує щодо задоволення заяви.
Згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 року) питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки, постанова про накладення арешту на майно, була винесена до дня набрання чинності КПК України 2012 року, за таких обставин, заяву про зняття арешту з майна розглядається в порядку, передбаченому КПК України в редакції 1960 року.
Відповідно до ст.126 КПК України (1960 року), забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.
Згідно із п. 8 ст.324 КПК України (1960 року) при постановленні вироку суд має вирішити питання, що робити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст.409 КПК України (1960 року), питання про різного роду сумніви та протиріччя, які виникли при виконання вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
Судом встановлено, що заявниця просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме: з житлової квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м., яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві приватної власності.
Відповідно до свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.02.1999 року ОСОБА_5 належить 1/2 спільної часткової власності житлової квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).
Вироком Канівського міського суду Черкаської області від 28 лютого 2000 року, справа № 1-33/2000 ОСОБА_5 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.140 КК України та призначено покарання у виді три роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві особистої власності майна (а.с.7-8).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за запитом приватного нотаріуса Канівського міського нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_7 та відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Канівською міською державною виконавчою службою постановою № 1005 від 10.04.2000 року було накладено арешт на житлову квартиру АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно довідки за № 1838 від 16 лютого 2018 року за підписом начальника відділу ДВС ОСОБА_8 вбачається, що на виконанні у Канівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області не перебувають виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_5 коштів. Виконавчі провадження, що перебували на виконанні в 2000 році, знищені за закінченням строків зберігання в 2013 році (а.с.9).
Отже, орган, який накладав арешт на нерухоме майно не може зняти арешт, оскільки виконавче провадження № 1-33/2000 від 28.02.2000 при виконанні якого було накладено арешт на нерухоме майно закінчено, а матеріали виконавчого провадження було знищено в 2013 році.
Нормою статті 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності на квартиру набуто позивачем у спосіб визначений законом. Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
У зв'язку з викладеним, зважаючи на те, що накладений арешт порушує право ОСОБА_5 на вільне володіння та користування своїм майном, то суд приходить до висновку, що є достатньо підстав для зняття арешту з квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м.
Керуючись п. 15-17 Перехідних положень КПК України, ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року), суд
Заяву ОСОБА_5 , заінтересовані особи: Канівський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ в Черкаській області, ОСОБА_6 про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Зняти арешт з житлової квартири за АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7 кв.м.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
З оригіналом згідно: оригінал зберігається при матеріалах справи № 697/776/18
Головуючий ОСОБА_1