Справа № 694/518/18
провадження 2/694/286/18
30.05.2018 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Сакун Д.І.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко А,А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,
позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що 21 листопада 2016 року померла її мати ОСОБА_3. Після смерті матері залишилось майно у вигляді домоволодіння, яке розташоване в с. Чижівка Звенигородського району по вул. Підлісна, 3, домоволодіння по пров. Криничний, 2 в с. Чижівка Звенигородського району, земельну ділянку та права на пайовий фонд майна КСП. Відповідач по справі є рідною сестрою позивача і між ними було укладено договір про поділ спадкового майна. Даним договором окрім іншого передбачалося, що позивач отримує у спадок домоволодіння, яке розташоване в с. Чижівка Звенигородського району по вул. Підлісна, 3. Вказаний договір було нотаріально посвідчено. Разом з тим позивач не змогла оформити свої права на вказаний житловий будинок оскільки як виявилося на нього відсутні правоустановчі документи. Даний житловий будинок був побудований в 1960 році житловою площею 26 м2, загальною площею 59,5 м2, стіни глинобитні обкладені цеглою. Право власності померлої на вищевказаний житловий будинок підтверджується відповідними виписками з погосподарських книг.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на будинковолодіння № 3 по вул. Підлісна в с. Чижівка Звенигородського району, що складається з житлового будинку (А), веранди (а), сараю (Б), сараю (В), сараю (Г), літньої кухні (Д), огорожі (№1), воріт з хвірткою (№2) в порядку спадкування за законом яке фактично належало померлій ОСОБА_3
В підготовче судове засідання позивач не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
В підготовче судове засідання відповідач не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.
Суд вважає, що справу можна розглянути за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що відповідач визнав позов, суд вважає можливим ухвалити рішення у підготовчому засіданні на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що матір'ю позивача є ОСОБА_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії УР №0953714 від 17.05.1964р. (а.с.9)
Матір позивача померла 21.11.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Чижівської сільської ради Звенигородського району серії І-СР №284652 від 24.11.2016р. Актовий запис №11 (а.с.11).
Між позивачем та відповідачем було укладено договір про поділ спадщини від 30.11.2017р., посвідчений державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 Відповідно до зазначеного договору сторони погодили, що позивач отримує окрім іншого будинковолодіння № 3 по вул. Підлісній в с. Чижівка Звенигородського району.
Позивач, користуючись правом спадкоємця, звернулася до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 М з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 Проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02.12.2017р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правоустановчих документів на дане домоволодіння. (а.с. 18)
Як вбачається з довідки виданої Чижівською сільською радою від 07.04.2017р. № 240 згідно з виписки з погосподарської книги померла ОСОБА_3 була власником будинковолодіння № 3 по вул. Підлісній в с. Чижівка Звенигородського району. (а.с. 16).
Розглядаючи даний позов суд бере до уваги, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обовязкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття я експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не була передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні прав власності.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутата ухвалювалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад і додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).
Оскільки сам будинок був побудований в 1960 році, а в сільській раді наявний відповідний запис в погосподарській книзі про власника вказаного будинку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 за життя належав на праві власності будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Чижівка, вул. Підлісна, 3, хоча за життя вона і не отримала відповідного свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок.
Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02.12.2017р.: після смерті ОСОБА_3. яка померла 21.11.2016 року, відкрилася спадщина на майно, що складається окрім іншого і з жилого будинку за адресою: с. Чижівка, вул.. Підлісна, 3, Звенигородського району, Черкаської області. Єдиними спадкоємцями є позивач і відповідач у справі і між якими було укладено договір про поділ спадкового майна, згідно з яким позивач отримує у спадщину даний будинок. Вказаний договір про поділ спадкового майна є чинним на час розгляду справи, ніким не скасований. Видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказане майно неможливо в зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи.
Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).
Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_5 належним чином прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3, спадщина розділена між спадкоємцями у добровільному порядку і так як оригінал правовстановлюючого документа відсутній, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому враховуючи, що існують законні підстави для задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнала позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме на будинковолодіння та надвірні споруди.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 1218, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 131, 132 ЦК 1963 року, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня1966 року, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, -,
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання права власності на житловий будинок - задоволити.
Визнати за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом а саме: на будинковолодіння № 3 по вул. Підлісна в с. Чижівка Звенигородського району, що складається з житлового будинку (А), веранди (а), сараю (Б), сараю (В), сараю (Г), літньої кухні (Д), огорожі (№1), воріт з хвірткою (№2), що належав ОСОБА_3, яка померла 21.11.2016 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.І. Сакун