Постанова
Іменем України
29 травня 2018 року
м. Харків
справа №644/5201/16-ц
провадження № 22-ц/790/2280/18
Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,
за участю секретаря Бойко А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 лютого 2018 року (суддя Черняк В. Г.)
по цивільній справі №644/5201/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Четверта Харківська державна нотаріально контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
встановив:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просив суд визначити йому додатковий строк терміном два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
З урахуванням уточнень в обґрунтування позову зазначав, що його батькам належала квартира № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_1 На момент смерті батька разом з ним в квартирі був зареєстрований брат позивача - відповідач по справі ОСОБА_2 У грудні 2007 року захворіла мати позивача ОСОБА_4 09.01.2008 року вона була поміщена на лікування до медичного закладу. Позивач постійно перебував разом з матір'ю, доглядав за нею. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Протягом встановленого шестимісячного строку позивач та відповідач звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після смерті матері. На той момент позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька. Вважає причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною.
В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06.02.2018 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. При цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що хвороба та смерть матері була для нього тяжким випробуванням, через яке він не зміг своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Крім того, до 2016 року між ним та братом існувала домовленість про поділ спадкового майна у позасудовому порядку, що на його думку, є поважною причиною для задоволення позову.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що для продовження строку для прийняття спадщини відсутні підстави.
Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 7 ).
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 22.02.2000 року, квартира №АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 10 ).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків ( а.с. 9 ).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харків ( а.с. 8 )
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно вимог ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно повідомлення Четвертої Харківської нотаріальної контори від 21.06.2016 року, спадщину після смертіОСОБА_3 прийняли його дружина - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_2, які були зареєстровані разом зі спадкодавцем. ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався, спадкова справа не заводилася. Після смерті ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 11 ).
ОСОБА_1 протягом шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подав, отже згідно ч.1 ст.1272 ЦК України вважається таким, що її не прийняв.
За приписами ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач звернувся до суду з позовом в 2016 році, тобто після спливу майже 9 років після смерті батька. Догляд за матір'ю, яка хворіє та домовленість з братом про поділ спадкового майна у позасудовому порядку не може вважатися поважною причиною для неподання у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів, повно та всебічно досліджених судом першої інстанції.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 травня 2018 року.
Головуючий І.С. Сащенко
Судді А.І. Овсяннікова
І.П. Коваленко