№22-ц-3168/10 p. Головуючий 1 інстанції -
Категорія: визнання договору міни недійсним ОСОБА_1
ОСОБА_2
28 квітня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді : Міненкової Н.О.
суддів: Гальянової І.Г.
ОСОБА_3
при секретарі: Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 15 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним договору міни житла,-
12 грудня 2008 року позивач звернувся у суд з позовом та з урахуванням уточнень та змін позовних вимог, на підставі статей 359, 364, 369, 372 ЦК України , просив визнати недійсним договір міни , укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6
10.07.2008 року , засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в державному реєстрі 10.07.2008 року та реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.07.2008 року. Поновити реєстрацію ОСОБА_8 в квартирі № АДРЕСА_1 з 13.08.2008 року та скасувати реєстрацію в зазначеній квартирі ОСОБА_6 з 13.08.2008 року, а також стягнути з відповідачів судові витрати у справі .
Свої вимоги обгрунтовав тим, що відповідачка ОСОБА_5 є його бабусею , якою разом з ним у 1998 році була приватизована квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності.
Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 26.07.2007 року, за ОСОБА_5 було визнано право власності на 1\2 частину спірної квартири. При цьому зазначає, що вказане рішення не скасувало право спільної сумісної власності на вказану квартиру, оскільки згідно до частин 2 та 4 ст. 372 ЦК України, право спільної сумісної власності на майно припиняється лише в разі розподілу вказаного майна між співвласниками. Виділити в натурі 1/2 частину спірної квартири із їх спільної сумісної власності є неможливим, оскільки квартира є трьохкімнатною та розділити її в рівних частках між співвласниками не можна без втрати її цільового призначення.
Позивач також зазначає, що оспорюваний ним договір міни вказаної квартири ОСОБА_8 провела без його згоди та відома, про наявність вказаного договору він дізнався у вересні 2008 року, коли ОСОБА_6 стала претендувати на проживання у спірній квартирі площею 14, 8 кв.м. та вимагати від нього , що б він та дружина з сином проживали в кімнаті 13, 0 кв.м., а кімната площею 16, 1 кв.м. стала місцем загального користування.
Позивач в судовому засіданні суду першої інстанції підтримав позовні вимоги з зазначених підстав.
Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_8
Відповідач ОСОБА_6, та представник відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_9, позовні вимоги позивача не визнали, посилаючись на відповідність правочину вимогам закону та волевиявленню сторін.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2010 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: положень ч. 2 ст. 715 , ст. 716 та ч. 1 та 2 ст. 362, ч.1 ст. 203 та ч.2 ст. 362 ЦК України. Наводить ті ж доводи, що і в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з»явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.
Згідно до вимог п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час та місце судового засідання.
Із матеріалів справи вбачається, що суд ухвалив рішення у справі за відсутності відповідачки ОСОБА_5, інтереси якої за її усною заявою, представляла ОСОБА_9, яка одночасно за усною заявою представляла інтереси відповідача ОСОБА_6 та за довіреністю - ОСОБА_7.
В ч.5 ст. 76 ЦПК України встановлено, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Між тим, представник ОСОБА_5 не повідомлялась судом про час і місце судового засідання 15.02.2010 року, на якому судом було проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення ( а.с.96-97), а тому у відповідності до вимог вказаної норми ЦПК України, а також заяви ОСОБА_5 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції про те, що відповідач ОСОБА_6 та її представник, скривали від неї час та місце судових засідань, відповідачку ОСОБА_5 не можна визнати такою, що була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання.
Наявна ж в матеріалах справи заява ОСОБА_5 про розгляд справи за її відсутності ( а.с.32), стосувалась лише судового засідання, яке відбулось 03.03.2009 , а тому не позбавляла суд обов»язку у відповідності до вимог ст.ст. 75 та 76 ЦПК України повідомляти її про час та місце судового засідання.
Згідно до вимог п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін, щодо яких нема відомостей, що їм вручена судова повістка.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що при ухваленні рішення у справі, суд першої інстанції порушив вимоги вказаних норм ЦПК України, і це є обов>язкової підставою для скасування ухваленого у справі рішення і передачі справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 311, ст.ст. 313, 315, 319, 218 ЦПК України , судова колегія ,-
апеляційну скаргу ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2010 року. Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншому складу суду.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя:
Судді: