Справа № 613/1341/15-к Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/790/295/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст.122 КК України
3 травня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року, стосовно ОСОБА_7 ,-
Вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Харків, українка, громадянка України, з повною загально-середньою освітою, не працююча, розлучена, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судима,
визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України з призначенням покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки з покладанням на неї обов'язків передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання і роботи; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, 22 червня 2015 року близько 19.00 год. на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, знаходячись поблизу території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в ході сварки, навмисно нанесла два удари палицею по голові ОСОБА_9 з правої сторони, потерпіла, захищаючись від ударів, виставила перед обличчям ліву руку по якій ОСОБА_7 нанесла три удари палицею, чим спричинила ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому V п'ясткової кістки лівої кисті зі зміщенням, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я терміном понад 3-х тижнів (більше 21 дня).
Не погодившись з рішенням районного суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та обвинувачена ОСОБА_7 подали на нього апеляційні скарги.
Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 24.05.2017 року скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 122 КК України у виді 2 років позбавлення волі, без застосування ст. 75 КК України.
В обгрунтування вимог вказує на те, що судом необгрунтовано та безпідставно застосовано до обвинуваченої положення ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_7 повністю заперечувала свою причетність до інкримінованого ії злочину, надавала відповідні свідчення, намагаючись ввести суд в оману та уникнути кримінальної відповідальності, раніше скоювала анологічний злочин по відношенню до потерпілої ОСОБА_9 , з потерпілою не примирилась, не відшкодувала завдану їй матеріальну та моральну шкоду.
Вважає, що застосування судом положення ст. 75 КК України у вироку належним чином не мотивовано і не є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Обвинувачена ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 24.05.2017 року скасувати. Виправдати її та, кримінальне провадження закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.
В обгрунтування вимог посилається на зміну прокурором обвинувачення на підставі повторної судово-медичної експертизи №2529-ая/16 від 27.05.2016 року, яка є неналежним та недопустимим доказом, відсутність у потерпілої ОСОБА_9 станом на 23.06.2015 року закритого перелому V п'ясткової кістки, відсутність у справі об'єктивних та допустимих доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. Вказує, що наданий в судовому засіданні прокурором обвинувальний акт містить не змінене обвинувачення, а додаткове, нове обвинувачення, оскільки ОСОБА_7 інкримінують спричинення потерпілій ОСОБА_9 нових тілесних ушкоджень, та в ньому відсутні раніше визначені тілесні ушкодження, а саме легкі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді гематоми лобно-скроневої області голови, синець в області повік правого ока, струс головного мозку.
Крім того вказує, що заявлений ОСОБА_9 позов не підлягає задоволеню оскіольки форма та зміст заяви не відповідає вимогам ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді; пояснення прокурора , який підтримав апеляційну скаргу; пояснення захисника та обвинуваченої, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої; пояснення потерпілої , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора ; вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченої та прокурора задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції шляхом:
допиту потерпілої ОСОБА_9 , яка підтвердила , що ОСОБА_7 при зазначених вище обставинах нанесла їй удари палкою поголові та руці ;
допиту свідка ОСОБА_12 , яка підтвердила факт побиття обвинуваченою потерпілої та те, що після цього потерпіла звернулась до сусідки ОСОБА_13 для виклику швидкої допомоги;
допиту свідка ОСОБА_13 , яка підтвердила факт звернення 22.06.15р. до неї потерпілої ОСОБА_9 для виклику швидкої допомоги, оскільки її побила обвинувачена, та безпосередньо бачила тілесні ушкодження на голові та руці потерпілої;
шляхом вивчення письмових доказів :
протоколами слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12 ;
висновків додаткових судово-медичних експертиз за результатами слідчих експериментів, відповідно до яких пояснення про механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілої відтворений на слідчих експериментах відповідає об'єктивним судово-медичним даним;
висновку додаткової судово-медичної експертизи від 27.05.16р. , яка підтвердила наявність у ОСОБА_9 як травми голови так і перелому основи у п'ястковій кістки лівої кисті, які могли бути спричиненні 22 червня 2015 року та утворилися від ударної дії, ступінь їх тяжкості та відсутність даних щодо можливості у творення ушкоджень від падіння ;
пояснень експерта ОСОБА_14 , яка підтвердила наявність на час огляду ОСОБА_15 в 2015 році синця на лівій руці, а відсутність в попередньому висновку даних про перелом кістки пояснила відсутністю на час огляду рентгенограми,
повно та всебічно встановив фактичні обставини справи і винність ОСОБА_7 в умисному спричиненні ОСОБА_9 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В мотивувальній частині вироку, суд навів переконливі докази вини ОСОБА_16 розкрив їх зміст та дав їм належну оцінку, з якою колегія суддів погоджується і наводити її вдруге вважає недоцільним.
Також суд ретельно проаналізував заперечення захисту щодо незгоди з обвинуваченням та його недоведеності, і визнав ці заперечення необґрунтованими, належним чином мотивувавши своє рішення.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченої про неналежність та недопустимість висновку додаткової судово-медичної експертизи від 27.05.2016р. № 2529-ая/16 (а.с.102-105), якою було встановлено окрім легких тілесних ушкоджень голови та тіла потерпілої також закритий перелом п'ясткової кістки лівої кисті зі зміщенням , який відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, оскільки не було проведено контрольної рентгенограми та в датах огляду лікарів потерпілої в дослідницький частині маються описки , є необгрунтованими.
При цьому колегія суддів виходить з того , що відповідно до дослідницької частини попередньої судово-медичної експертизи від 20.07.2015р. (а.с.33-34 т.2) і висновку додаткової судово-медичної експертизи від 27.05.2016р. № 2529-ая/16, експертами вивчалась історія хвороби ОСОБА_17 в якій зазначено, що після її доставки швидкою до ЦРБ ОСОБА_15 скаржилась на болі у лівій кісті і мала попередній діагноз гостра ЗЧМТ, струс головного мозку , забої голови , тулубу, гематома лобної області, гіпертонічна ДЄП та перелам лівої л/з 5 плюсневої кістки.
Як пояснила сама потерпіла їй було зроблено рентгенограму в Богодухівській поліклініці , але лікування проходила в Богодухівській ЦРЛ , тому рентгенограма була у неї на час проведення першої експертизи. Для повторної експертизи вже було надано відповідний знімок.
Підстав недовіряти поясненням поет прілої, які підтверджені даними , що маються в історії хвороби немає.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченої , щодо недоведеності її вини у скоєнні злочину, що потерпіла обмовляє її, свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 дають неправдиві покази, а єдиним об'єктивним свідком є її співмешканець ОСОБА_20 є безпідставними і отримали належну критичну оцінку в мотивувальній частині вироку суду першої інстанції , з якою колегія суддів погоджується. Пояснення потерпілої , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 повністю узгоджені між собою та з об'єктивними судово-медичними даними і в комплексі спростовують позицію обвинуваченої, яка раніше вже засуджувалась за спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.
Посилання обвинуваченої на те, що в ході судового розгляду було порушено вимоги кримінального процесуального закону є, оскільки прокурором було пред'явлено ОСОБА_7 нове обвинувачення є безпідставними.
Спочатку до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_21 , де останні обвинувачувалась в умисному спричиненні 22.06.15р. потерпілій легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. При цьому ушкодження стосувались травми голови (ЗЧМТ, синець, струс головного мозку)
Додаткова експертиза 27.05.2016р. № 2529-ая/16, повністю підтвердила наявність зазначених вище ушкоджень голови потерпілої і додатково вказала на наявність середньої тяжкості тілесного ушкодження у виді переламу п'ясткової кістки.
Всі зазначені тілесні ушкодження були спричинені обвинуваченою потерпілій одночасно при одних обставинах. Обвинувачена діяла з єдиним умислом не спричинення тілесних ушкоджень, тому окремої кваліфікації її дії не потребують і кваліфікуються за ч.1 ст. 122 КК України.
Та обставина, що прокурор з незрозумілих причин не зазначив в зміненому обвинувальному акті про спричинення ОСОБА_15 окрім переламу ще й легких тілесних ушкоджень голови , не свідчить про те, що це є додаткове обвинувачення в розумінні ст.339 КПК України.
Оскільки суд першої інстанції , відповідно до ст. 337 КПК України, розглядає справу в межах пред'явленого особі обвинувачення, звертати увагу прокурора на помилку при складанні обвинувального акту, виправлення якої потягне погіршення становища обвинуваченого, суд не мав права.
Посилання захисту на те, що суд безпідставно задовольнив позов потерпілої, оскільки він по формі не відповідає вимогам цивільного судочинства відповідно до ст.129 КПК України не є підставою для відмови в задоволенні позову або залишенні його без розгляду.
Таким чином підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченої не вбачається.
При призначенні покарання ОСОБА_7 суд діяв з дотриманням вимог ст. 65 КК України, а саме. Суд врахував тяжкість скоєного злочину; дані про особу обвинуваченої, яка раніше скоювала аналогічний злочин відносно потерпілої , і в силу ст.89 КК України не судима; характеризується позитивно ; на спеціальних обліках не перебуває; має неповнолітню доньку та здійснює догляд за хворим батьком ; обставиною , що обтяжує покарання є вчинення злочину відносно особи похилого віку. На думку колегії суддів суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання , яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання скоєння нею нових злочинів.
Підстав вважати покарання явно несправедливим через м'якість нема, тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає .
Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, судова колегія,-
Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення , а вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий -
Судді -