№ 22-ц-26200/2011 Головуючий 1 інст. - Андросов О.М.
Категорія: інші Доповідач - Котелевець А.В.
24 листопада 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Котелевець А.В., суддів - Кіпенка І.С., Шаповал Н.М., за участю секретаря - Макаренко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 19 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області про зобов'язання вчинити дії,
встановила:
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області /далі - УПФУ/ про зобов'язання вчинити дії.
На обґрунтування вказав, що має правовий статус дитини війни, однак відповідач на порушення Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1У «Про соціальний захист дітей війни» /далі - Закон № 2195-1 У/ не здійснює доплати /підвищення/ до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на вказані обставини, просив задовольнити позов, зобов'язавши УПФУ здійснити перерахування такої доплати, починаючи з 1 січня 2008 року.
Відповідач в особі свого представника позов не визнав, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.
Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 19 липня 2010 року позов задоволено частково.
УПФУ зобов'язане здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провести відповідні виплати, починаючи з 22 травня 2008 року з урахуванням раніше виплачених доплат до зміни чинного законодавства.
В задоволенні позову в іншій частині відмовлено зі стягненням з УПФУ на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 22 грн. 75 коп..
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
За ст. 6 Закону № 2195-1У /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 народився 10 грудня 1940 року, набув правовий статус «Дитина війни» і має право на доплату /підвищення/ до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком /а. с. 4-5/.
Згідно п. 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-У1 «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» /далі - Закон № 107-У1/ текст статті 6 Закону № 2195-1У викладений в такій редакції: «Дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються у підвищеному розмірі надбавки, встановлені для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Однак Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу 2 Закону № 107-У1 також визнані такими, що не відповідають Конституції У країни /є неконституційними/.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність /ч. 2 ст. 152 Конституції України/. Водночас згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання УПФУ здійснити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року з урахуванням вимог ч. 2 ст. 87 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788- ХП /з наступними змінами/ «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не можуть бути прийняті до уваги. Питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів для виконання відповідачем покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Безпідставними є також посилання на можливість нецільового використання коштів відповідача, оскільки рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування УПФУ судом не ухвалювалось.
Керуючись ст. ст. 195, 198 ч. 1 п. 1, 206 КАС України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області відхилити.
Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 19 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України.
Головуючий
Судді