Справа № 27697 Головуючий суддя І інстанції Малихін
Провадження № Суддя доповідач Ситнік О.М.
Категорія:
З0 вересня 2010 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого, судді Коваленко І.П.
Суддів Ситнік ОМ., Сащекка І.С.
За участі секретаря Москаленко Е.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та припинення спільної дольової власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та встановлення порядку користування квартирою та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2010 року,
У червні 2008 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 О О., яка вказувала, після декількох змін та доповнень позовної заяви, що згідно договору купівлі-продажу нею 11.08.1994 року була придбана однокімнатна квартира 201 по проспекту Тракторобудівників. 89 у м. Харкові. В ній вона мешкала і після укладення шлюбу 26.04.1996 року з ОСОБА_4 до 29.12.1997 року. Перебуваючи у шлюбі, вона 29.12.1997 року продала свою квартиру за 11340 грн. та придбали 29.12.1997 року квартиру №'140 по вулиці героїв Праці,19,,Г у м. Харкові за 18900 грн Квартира зареєстрована за ОСОБА_2 В наступному вони розірвали шлюб з ОСОБА_2.
Вважала, що у придбаній квартирі їй на праві особистої власності, у рахунок проданої квартири, належить 6/10 частин. ОСОБА_5 4/10 частини просила, з урахуванням інтересів .неповнолітнього сина ОСОБА_6, розподілити як спільну сумісну власність подружжя, виділивши їй з сином 3/10 частини квартири, та залишивши у власності ОСОБА_2 1/10 частину квартири. Всього просила визнати за нею право власності на 9/10 частин квартири, а за ОСОБА_2 - на 1/10 частину квартири. Зважаючи на незначну частку ОСОБА_2 у спільній частковій власності просила припинити спільну часткову власність за умови внесення нею ринкової вартості вказаної частки на депозит суду.
Представник відповідача проти позову заперечувала та звернулася із зустрічним позовом у якому що квартира 140 по вулиці героїв Праці, 19-„Г” у м. Харкові була придбана ОСОБА_2 та ОСОБА_1. у шлюбі на підставі договору купівлі-продажу, є спільною сумісною власністю подружжя, однак ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_2 користуватися квартирою, тому просила визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири, визначити порядок користування квартирою, виділивши у користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею 10,3 кв.м,, а ОСОБА_1 кімнати №8 - 9,2 кв.м. та № 9- 7,9 кв.м., інші приміщення залишити у спільному користуванні співвласників
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.08.2010 року позов ОСОБА_1 0.0. та зустрічний позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 0.0. право власності на 6/10 частин квартири АДРЕСА_1, як придбану за особисті кошти, визнано за нею право власності на 2/10 частини вказаної квартири як придбані на праві спільної сумісної власності. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/10 частини квартири АДРЕСА_2 „Г”, як придбані на праві спільної власності. В інших частина позовних вимог як основного, так і зустрічного позову, відмовлено.
Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій просила рішення суду скасувати та задовольнити частково позов ОСОБА_3 І Л.. визнавши за кожним із подружжя право власності на 1/2 частину спірної квартири та визначивши порядок користування нею, зазначивши, що суд не прийняв до уваги, що у ОСОБА_2 до шлюбу на праві власності перебувала квартира АДРЕСА_3, яку той продав за 11260 грн. за договором купівлі-продажу від 05.12.1997 року. Кошти від вказаної квартири пішли на придбання та ремонт спірної квартири. Тому і придбана подружжям
ОСОБА_2 квартира була оформлена на ОСОБА_2 Також ОСОБА_2 приймав участь у ремонті спірної квартир.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 перестала допускати його квартирі,. перешкоджаючи користуванням нею. Вважала, що суд порушив норми процесуального права, не повідомивши її про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення, сторін, які з'явилися, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що Солодка ( ОСОБА_1О.) за договором купівлі-продажу №Н10-617 від 29.12.1997 року продала однокімнатну квартиру 201 по проспект) Тракторобудівників, 89 у м. Харкові за 11340 грн., яку до цього придбала за договором купівлі- продажу від 11.08.1994 року за №Н-6-56.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26.04.1996 року перебували у шлюбі, який розірвано за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2005 року.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з ОСОБА_2
За договором купівлі-продажу №Н9-684 від 05.12.1997 року ОСОБА_2 продав однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 за 11260 грн., яку мав у власності на підставі свідоцтва про спадщину від 30.01.1996 року.
За договором купівлі-продажу №Н10-601 від 29.12 1997 року ОСОБА_2 купив за 18900 грн. чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_5„Г” у м Харкові
З плану квартири вбачається, що квартира має одну кімнату, № 7 - суміжну, кімнати № 6 - 10,3 кв.м., № 8 - 9,2 кв.м. та літ 9 - 7,9 кв.м. - ізольовані приміщення. Кухня 5,4 кв.м., вбиральня №4 - 1,1 кв.м., ванна кімната . № 4 -2,1 кв.м. та коридор, № 1 - 5,9 кв.м.
Із висновку судової будівельно-технічної експертизи №10357/11417 від 27 січня 2010 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_2-.,Г” у м. Харкові становить 310321 грн.
Відповідно до ст. 22 КГШІС України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто купівлі квартири подружжям ОСОБА_2, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що до укладення шлюбу, як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 мали, кожен окремо, на праві особистої власності по однокімнатній квартирі, приблизно однакової вартості.
У 1997 році, у грудні, 05.12.1997 року ОСОБА_2., за 11260 грн. а 29.12.1997 року- Солодовнік О.О. за 11340 грн., кожен окремо продав власну квартиру, що беззаперечно підтверджується сторонами.
29 грудня 1997 року подружжям ОСОБА_2 придбана чотирикімнатна квартира, яка оформлена та зареєстрована на ім'я ОСОБА_2, що також не заперечується сторонами. При цьому слід врахувати, що чотирикімнатна квартира була спочатку придбана подружжям ОСОБА_2, а вже потім ОСОБА_1 оформила договір купівлі-продажу власної квартири. 1 зазначена сума за спірну квартиру була сплачена покупцем ОСОБА_2 до реєстрації договору на біржі, про що зазначено у п.5 договору за №Н10-601.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про належність ОСОБА_2 0.0.6/10 часток спірної квартири на праві особистої власності, оскільки згідно 4.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Про рівність часток подружжя свідчить і той факт, що при придбанні спірної квартири право власності на неї було оформлено та зареєстроване на ім'я ОСОБА_2. будь-яких письмових доказів стосовно того, що ОСОБА_2 вніс меншу частку у придбання квартири матеріали справи не містять, а сторонами такі докази не подані.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників,, у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
У зустрічному позові ОСОБА_2 зазначено на визначення порядку користування спільною квартирою із проханням виділення у його користування кімнати №6 площею 10,3 кв.м , а у користуванні ОСОБА_1 залишити кімнати №8 площею 9,2 кв.м.. та №9 площею 7.9 кв.м., з урахуванням того, що вказані кімнати є ізольованими, а кімната №7 площею 17.1 кв м суміжною із вказаними кімнатами.
Колегія суддів вважає за можливе задовольнити позов у цій частині, оскільки він не порушує прав ОСОБА_1 0.0. та враховує, що з нею проживає неповнолітній син ОСОБА_5 приміщення залишаються у спільному користуванні співвласників.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову ОСОБА_2 вселенні є обгрунтованим, оскільки матеріали цивільної справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 0.0. перешкоджає ОСОБА_2 користуватися спільною квартирою У даному випадку ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого права користування спірною квартирою, надавши при цьому, відповідно до ст.ст. 10, ЗО ЦПК України відповідні докази на підтвердження своїх вимог.
Керуючись ст.ст. 303. 304. п.З ч.І ст. 307. п.З ч.І ст. 309. Зс 13, 314. 316. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2010 року змінити. В частині Задовольняння позовних вимог ОСОБА_2 0.0. та визнання за нею права власності на 6/10 частин квартири АДРЕСА_6, як придбану за особисті кошти та на 2/10 частини вказаної квартири на праві спільної сумісної власності скасувати. Скасувати рішення суду в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 2/10 частини квартири №АДРЕСА_7 на праві спільної сумісної власності. Ухвалити у цій частині нове рішення у такій редакції:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на /г частину квартири №АДРЕСА_7.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири №АДРЕСА_7.
Визначити наступний порядок користування квартирою №140 у будинку 19-Г по вулиці Героїв Праці у м. Харкові: виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату №8, площею 9,2 кв.м. та житлову кімнату7 №9 площею 7,9 кв.м., виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату №6 площею 10,3 кв.м. Житлову кімнату №7 площею 17. 1 кв.м., кухню №5 площею 5,4 кв.м., ванну кімнату №4 площею 2,1 кв.м.. вбиральню №3 площею 1,1кв.м., кладову №2 площею 1,2 кв.м., коридор №1 площею 5,9 кв.м., залишити у спільному користуванні співвласників.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом 20 днів від набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді