Справа № 610/3214/17 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/790/1219/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст.135 КК України
22 травня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
потерпілого - ОСОБА_9 ,
представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області ОСОБА_11 на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 19.12.2017 року, стосовно ОСОБА_7 ,-
Вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Новопарафіївка Кегичівського району Харківської області, громадянин України, з загальною середньою освітою, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимий,
визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України з призначенням покаранняу виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком 1 рік з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вказаним вироком встановлено, що 27.09.2017 року, приблизно о 20:30 годині, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21061», д.н.з.: НОМЕР_1 , рухався по вулиці Першотравневій в селищі П'ятигірське Балаклійського району Харківської області, в напрямку до вулиці Наукової, на ділянці якої житлові будинки були відсутні, в ході чого допустив наїзд на пішоходів малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які йшли в попутному та справа напрямку руху автомобіля, внаслідок чого останні впали на землю та втратили свідомість.
Після наїзду, водій ОСОБА_7 достовірно знаючи, що такими діями він поставив потерпілих малолітнього ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_12 в небезпечний для життя стан, маючи правовий обов'язок і реальну можливість надати первинну медичну допомогу, не виконав свого громадського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі: на місці дорожньо-транспортної події не залишився, не переконався чи потребують потерпілі медичної допомоги, не викликав працівників медичної допомоги, не відвіз потерпілих до найближчого лікувального закладу, а умисно залишив у небезпеці та з місця події зник.
Не погодившись з рішенням районного суду заступник прокурора Харківської області ОСОБА_11 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 19.12.2017 року скасувати в частині призначеного покарання в звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким Дроботьку призначити покарання за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від основного покарання з іспитовим строком на 1 рік та відповідно до п.п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України покласти на нього обовязки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В обгрунтування вимог вказує на те, що судом недостатньо враховано скоєння ОСОБА_7 кримінального правопорушення під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та, з врахуванням положень ч.2 ст. 55 КК України безпідставно не застосовано до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зазначає, що керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, яке навідь не потягло дорожньо-транспортної події, вже утворює склад адміністративного правопорушення, стягнення за яке передбачає позбавлення права керувати транспортними засобами.
Крім того посилається, що керування ОСОБА_7 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння ставило під загрозу життя та безпеку оточуючих людей, а незастосування судом додаткового покарання та залишення особі права керувати транспортними засобами, на його думку, перешкоджає, як загальному так й індивідуальному попередженню правопорушень.
Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; з'ясувавши думку обвинуваченого та захисника які заперечували проти її задоволення; з'ясувавши думку законного представника потерпілого , яка підтримала прокурора; вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду відносно фактичних обставин справи, вини та кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не заперечуються. З урахуванням зазначеного, відповідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок лише в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зазначених вимог кримінального закону суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 не дотримався.
Відповідно до ч.2 ст. 55 Загальної Частини КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
При призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції не врахував характер та обставини скоєного останнім злочину, а саме те, що ОСОБА_7 в темний час доби дозволив собі керування транспортним засобом в населеному пункті будучи в стані алкогольного сп'яніння. В наслідок цього обвинувачений скоїв наїзд одразу на двох пішоходів, один з яких є малолітнім а один неповнолітнім, які лише випадково не отримали середніх або тяжких ушкоджень та залишились живими.
Цим обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки і при призначенні покарання можливість застосування до ОСОБА_7 в порядку ч.2 ст. 55 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом не розглядав.
Сам обвинувачений в апеляційному суді наполягає , що взагалі не бачив пішоходів на яких скоїв наїзд, вважав , що авто потрапило у яму , в зв'язку з чим зупинився , але ніяких пішоходів не побачив і тому покинув місце наїзду. Враховуючи таку позицію обвинуваченого, висновки суду першої інстанції про визнання ОСОБА_7 вини та наявність обставини , що пом'якшує покарання у виді щирого каяття не відповідають дійсності.
Згідно вимог ч.1 ст. 412 КПК України, порушення судом першої інстанції вимог ст. 370 КПК України є істотним , оскільки перешкодило суду ухвалити законне судове рішення.
Віповідно до ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, відповідно до ст.413 КПК України, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність .
Відповідно до ст. 409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність , істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповнота судового розгляду є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Одночасно з цим , відповідно до вимог ч.1 ст. 420 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність , істотне порушення вимог кримінального процесуального закону , неповнота судового розгляду не є підставою для ухвалення апеляційним судом свого вироку.
Враховуючи наявність підстав для скасування вироку суду першої інстанції та відсутність підстав для ухвалення апеляційним судом свого вироку , апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково , вирок суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження .
Якщо при новому розгляді кримінального провадження суд першої інстанції прийде до висновку про винність ОСОБА_7 в пред'явленому обвинуваченні в тому ж об'ємі та за тих же обставин скоєння злочину та даних про особу обвинуваченого , суду слід дати належну оцінку доводам апеляції щодо необхідності застосування додаткового покарання.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.
Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді-