Справа № 595/160/18
2/595/133/2018
18.05.2018
Бучацький районний суд Тернопільської області
одноособово суддею Содоморою Р.О.,
при секретарі Пастушаку І.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Бучач справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
10 липня 2017 року в м.Бучач, Тернопільської області помер батько позивача ОСОБА_3.
Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Степана Бандери,6А, м.Бучач, Тернопільської області. Через відсутність документу, який би за життя спадкодавця посвідчував його право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, позивач не має змоги оформити право на спадщину в нотаріальній конторі, а тому виникла необхідність встановити право на спадкове майно в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви позов підтримує, просить суд розглядати справу у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з'явився, згідно поданого відзиву позов визнає, просить суд розглядати справу у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
10 липня 2017 року в м.Бучач, Тернопільської області помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД № 225236, виданим ОСОБА_2 районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, у виді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Степана Бандери,6А, м.Бучач, Тернопільської області, що підтверджується довідкою № 07 від 22.01.2018 року, виданою ОСОБА_2 РБТІ.
Після смерті ОСОБА_3 спадщина відкрилася за заповітом, який був складений ним 15.06.2017 року і посвідчений приватним нотаріусом Монастириського районного нотаріального округу.
Згідно вказаного заповіту спадкодавець, все своє майно, заповів позивачу ОСОБА_1
Позивач є спадкоємцем за заповітом, в 6-місячний строк з дня смерті спадкодавця фактично спадщину прийняв, оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом із ним.
Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР від 26.08.1948 року «Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При цьому у положенні п. 3.1 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Осіб, які б мали право на обов'язкову частку згідно ст. 1241 ЦК України судом не встановлено.
Суд приходить до переконання, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12,81,200,263-265 ЦК України, ст.ст.1220-1223, 1233-1236 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, який помер 10 липня 2017 року, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вул.Степана Бандери, 6А, м.Бучач, Тернопільської області.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області безпосередньо, або через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
Суддя: ОСОБА_4