Справа №265/3359/16-ц
Провадження №2/265/13/18
16 травня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Міхєєвої І. М.,
за участю секретаря судового засідання - Розсоха І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, третя особа: ТОВ «Генстар»,
09 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Маріупольської філії ТОВ «Генстар» про відшкодування матеріальної шкоди. В подальшому, а саме 12.09.2016р. за клопотанням представника позивача була проведена заміна відповідача з Маріупольської філії ТОВ «Генстар» на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2. В позовній заяві вказував, що 10.02.2016р. він звернувся на СТО «Генстар» з метою відремонтувати автомобіль НОМЕР_1, а саме замінити генератор в моторному відсіку автомобіля. В подальшому він з'ясував, що саме ФОП ОСОБА_2 здійснював заміну генератора на його автомобілі. Сума послуги склала 2510,00 грн, яку він сплатив 10.02.2016 року. Ввечері цього дня він заглушив двигун, замкнув двері автомобіля та залишив його на стоянці ТРЦ «ПортСіті», що розташоване по вулиці Володарське шоссе. Приблизно о 21.15 год. того ж дня було виявлено пожежу - займання вищезазначеного автомобіля, про що було сповіщено пожежну службу. Згідно акту про пожежу від 11.02.2016р. пожежею знищено: моторний відсік, панель приборів з боку пасажирського сидіння, лобове скло, обліцовка салону, фальшришітка, ЛФП кузову передньої частини и капот, вірогідна причина пожежі - коротке замикання. Технічним висновком дослідно-випробувальної лабораторії від 04.03.2016р. встановлено, що причиною пожежі стало створення аварійного режиму роботи електромережі - коротке замикання в електричному ланцюзі генератора. Тобто, на його думку, займання автомобіля сталося з причини неякісно виконаних робіт по заміні генератора в моторному відсіку автомобіля, здійсненого підприємцем ОСОБА_2 Згідно зі звітом № 107 про оцінку вартості матеріальної шкоди від 14.05.2016р., вартість матеріальної шкоди становить 116 713,87 грн. Окрім того, позивач зазначив, що отримав моральну шкоду, яку оцінює в 1000,00 грн. та яка полягає у душевних переживаннях, порушенні звичного стану життя, у зв'язку з відсутністю автомобіля протягом тривалого часу, незручностях, які він переносить через вирішення даного спору. Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 116 713,87 грн; моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.; сплачену суму за заміну генератора в автомобілі в сумі 2510,00 грн; витрати за юридичну допомогу та за послуги оцінювача в розмірі 1500,00 грн; а також судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. В останні судові засідання не з'явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, так як своєї вини в неякісному ремонті автомобіля не вбачав. Зазначав, що дійсно 10.02.202016 року до нього звернувся позивач з проханням замінити генератора на автомобілі НОМЕР_1. Він зняв старий генератор з автомобіля та встановив новий. При цьому стверджував, що попередив позивача, що після заміни генератора, йому необхідно звернутися до електрика та перевірити електричну проводку в автомобілі. 17.03.2016 року до нього приїхав батько позивача з представником та пред'явив письмову претензію з приводу неякісної заміни генератора, через що, на їх думку, сталася пожежа в автомобілі. Саме в цей день він дізнався, що в автомобілі відбувся пожар. Вказав, що за його переконанням, технічним висновком дослідно-випробувальної лабораторії від 04.03.2016р. не встановлено, що причиною пожежі в автомобілі стало саме неякісна заміна генератора. У вказаному висновку було зазначено, що вірогідною причиною пожежі було коротке замикання в електричному ланцюзі генератора. Окрім того, посилався на ст.7 ЗУ Про відповідальність за шкоду, спричинену внаслідок дефекту в продукції», відповідно до якого за шкоду, спричинену внаслідок дефекту в продукції відповідає її виробник. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи ТОВ «Генстар», який діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 надав суду письмові заперечення, де заперечував проти позову та вказував, що роботи по заміні генератора на автомобілі позивача працівники ТОВ «Генстар» не здійснювали, в зв'язку з чим не можуть нести відповідальності за спричинену позивачу шкоду, внаслідок пожежі яка сталася в його автомобілі. Також, в письмових пояснення зазначено, що, технічний висновок, на який посилається позивач, не містить посилання на неякісне чи недобросовісне надання послуг з боку СТО «Генстар». У висновку також відсутнє посилання на причинно-наслідковий зв'язок між наданими послугами по заміні генератора та підставою виникнення пожежі. Позивачем також не доведено, що саме в генераторі сталося коротке замикання, що призвело до виникнення пожежі, що на думку представника третьої особи, свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог, та як наслідок наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ № 003414 (а.с.43).
Відповідач - ОСОБА_4 Анатолійович здійснює підприємницьку діяльність у сфері послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів як фізична особа-підприємець, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію від 21.122010 року (а.с.67-68).
10.02.2016 року ФОП ОСОБА_2 на замовлення позивача, як власника автомобіля НОМЕР_1, проведено роботи із заміни генератора, на вказаному автомобілі, вартість робіт склала 250 гривень, при виконанні робіт використовувався генератор, який був придбано позивачем у ФОП ОСОБА_2, що підтверджується заказом нарядом за № 1809 та видатковою накладною від 10.02.2016 року та не заперечувалась сторонами. ( а.с. 11).
Згідно з актом про пожежу від 11.02.2016р., 10.02.2016р. орієнтовно о 21.15 год., сталася пожежа автомобіля НОМЕР_1, яку було виявлено відвідувачем ТРЦ «Порт Сіті» о 21.25 год.; пожежею знищено: моторний відсік, панель приборів з боку пасажирського сидіння, лобове скло, обліцовка салону, фальшришітка, ЛФП кузову передньої частини и капот, вірогідна причина пожежі - коротке замикання електромережі. (а.с.12).
Згідно зі звітом № 107 про оцінку матеріальної шкоди спричиненої володільцю пошкодженого колісного транспортного засобу Volkswagen Т4, д/н НОМЕР_2 від 14.05.2016р., становить 116 713,87 гривень ( а.с. 20-42).
Відповідно до технічного висновку з причин пожежі, яка сталась 10.02.2016р. в автомобіля НОМЕР_1, що перебував на стоянці ТРЦ «Порт Сіті», від 04.03.2016р., складеного начальником дослідно-випробувальної лабораторії АРЗ СП ГУ ДСНС України у Донецькій області ОСОБА_5, в якості версій виникнення пожежі були висунуті наступні: потрапляння горючих матеріалів на розігріті до високої температури елементи двигуна автомобіля; утворення аварійного режиму роботи електромережі автомобіля. Навівши обґрунтування, спеціалістом зроблено висновок, що причиною пожежі стало утворення аварійного режиму роботи електромережі - коротке замикання в електричному ланцюзі генератора. (а.с.13-15).
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 у якості спеціаліста, пояснив, що під час проведення дослідження автомобіля позивача ним було встановлено, що пожежа виникла в передній частині автомобіля, в правій частині моторного відсіку, на ланцюзі від генератора він виявив кулько подібне утворення, від чого саме і виникла замикання і як наслідок пожежа. За його переконанням, це було первинне коротке замикання. Якщо підключення генератора виконано не правильно, з'єднання не щільне, виникає електродуга, від якої може виникнути загоряння, яке може виникнути як одразу, так через деякий час. Проте, через що виникло коротке замикання може сказати лише спеціаліст-електрик. (а.с. 114).
Відповідач, не погодившись з версією позивача про причину виниклої пожежі в його автомобілі, а також з технічним висновком, наданим позивачем, заявив клопотання про допит свідків та просив призначити по справі судово пожежно-технічну експертизу.
Допитані за клопотанням відповідача свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 пояснили, що працюють у сфері обслуговування автомобілів тривалий час та у зв'язку з професійною діяльністю перетинаються з відповідачем ОСОБА_2 Будучи обізнаними в ситуації, яка склалась з автомобілем позивача, вважали за неможливе виникнення загорання автомобіля із за неправильного встановлення генератора, та і ще на в автомобілі із виключеним двигуном. Зазначали, що на фото автомобіля було видно відсутність запобіжників, що й могло, ймовірно, на їх думку, бути причиною пожежі. (а.с.137).
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 01 серпня 2017 року по справі була призначена судова пожежно-технічна експертиза, на вирішення якої було поставлені питання щодо з'ясування причини виникнення пожежі автомобіля позивача, який виник 10.02.2016 року, орієнтовно о 21.15 год. Зокрема перед експертом були поставлені питання: чи є роботи по встановленню в автомобіль генератора причиною виникнення пожежі, а також чи є причиною пожежі коротке замикання електромережі автомобіля, як то встановлено актом про пожежу від 11.02.2016р.
У встановленні експертом строки відповідач сплатив рахунок за проведення експертизи. Водночас, позивач брав на себе зобов'язання надати експерту транспортний засіб та необхідні для експерта додаткові матеріали. Проте у призначений експертом день та час проведення дослідження, позивач ОСОБА_1 доступ до об'єкту дослідження експерту не надав. На виклики в судове засідання, для з'ясування такої позиції позивача, а ні він, а ні його представник не реагували, тому суд, визначився з необхідністю прийняття рішення на підставі наданих сторонами доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Згідно частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Водночас, відповідач ОСОБА_2 заперечував наявність причинного зв'язку між фактом проведених ним робіт по встановленню генератору у належному позивачу транспортному засобі та пожежею, яка виникла в автомобілі позивача, намагаючись встановити причину пожежі шляхом проведення судової пожежно-технічної експертизи.
Проте позивач ухилився від подання експерту об'єкту дослідження, а саме належного йому автомобіля.
Згідно ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Отже, суд знаходить, що у зв'язку з ухиленням позивача від проведення експертизи щодо з'ясування причини виникнення пожежі в автомобілі позивача, його осередку, механізму виникнення, джерела, а також причинного зв'язку між виниклим займанням транспортного засобу та фактом проведеного відповідачем ремонту по встановленню генератора, існують підстави для того, щоб встановити, на підставі такої процесуальної поведінки позивача та інших досліджених доказів, факт відсутності причинного зв'язку між виниклою пожежею транспортного засобу та фактом проведеного відповідачем ремонту по заміні генератора, що мали місце в 10.02.2016 року в автомобілі, що належить позивачу.
При цьому, суд критично ставить до технічного висновку виготовленого на замовлення позивача ОСОБА_1 від 04.03.2016 року, оскільки зазначена в ньому причина виникнення пожежі не підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, а сам висновок не дає чіткої відповіді на наявність причинно-наслідкового зв'язку між виникненням пожежі в автомобілі позивача та проведеними ремонтними роботами ФОП ОСОБА_2 Більш того, спеціаліст ОСОБА_5, у судовому засіданні вказував, що більш точно про причини виникнення короткого замикання в електромережі автомобіля та причини виникнення пожежі, може сказати лише спеціаліст-електрик.
Окрім того, матеріали справи не містять інформації про те, що спеціаліст ОСОБА_5 на час проведення дослідження щодо причин виникнення спірної пожежі був атестованим судовим експертом, його кваліфікаційний рівень на проведення експертних досліджень обставин виникнення і поширення пожежі підтверджувався відповідним свідоцтвом експертно-кваліфікаційної комісії.
Таким чином, враховуючи, що у судовому засіданні встановлено, що проведені ФОП ОСОБА_2 ремонтні роботи по заміні генератора не мають відношення до виникнення пожежі в результаті якої зазнав пошкоджень належний позивачу транспортний засіб, суд дійшов висновку, про відсутність безпосереднього причинного зв'язку між виконаними відповідачем роботами та заподіяною шкодою й відповідно відсутності його вини у пошкодженні майна позивача.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, третя особа: ТОВ «Генстар», відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
Позивач: ОСОБА_1, адреса: м. Маріуполь, пров.Руднева, 4, ІПН: НОМЕР_3.
Відповідач: ОСОБА_2, адреса: Донецька обл.., Волноваський р-н, смт.Донське, вул..Крупської,5-6, ІПН: НОМЕР_4.
Повний текст судового рішення складено 25 травня 2018 року.
Суддя І. М. Міхєєва