Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" травня 2018 р.Справа № 922/484/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Продукт", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Тополі
про стягнення 353379,00 грн
за участю представників:
позивача - Сідей О.В.
відповідача - ОСОБА_3
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Продукт" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 353379,00 грн. боргу за договором перевезення вантажу від 07.06.2017, укладеного між сторонами. Також, позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 05.04.2018 о 10:00.
05.04.2018 судом було задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (вх.№ 8991) та відкладено підготовче засідання на 10.05.2018 о 10:30.
Представник відповідача, через канцелярію суду 12.04.2018 за вх.№ 9632, надав клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача, через канцелярію суду 10.05.2018 за вх.№ 12777, надав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі. У даному клопотанні представник відповідача вказував, що відповідач договору перевезення вантажу від 07.06.2017 не підписував, а підпис, що міститься у цьому договорі, не є його підписом. Зазначені обставини підтверджуються підписом ОСОБА_1 на товарно-транспортній накладній від 07.06.2015 № 5. Також, представником відповідача був наданий до суду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 12018220510000840.
10.05.2018 судом була постановлена ухвала про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 14.05.2018 о 14:00 та зобов'язано позивача надати до суду оригінал договору перевезення вантажу від 07.06.2017.
14.05.2018 судом була постановлена ухвала про задоволення клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 18.05.2018 о 11:15.
Представник позивача, через канцелярію суду 17.05.2018 за вх.№ 14385, надав згідно клопотання довідку позивача про відсутність оригіналу договору перевезення вантажу від 07.06.2017 та додаткові письмові пояснення, які судом долучені до матеріалів справи.
Також, згідно клопотання (вх.№ 14385) представник позивача просив суд у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити, підготовче судове засідання провести без його участі, вказував, що проти закінчення підготовчого засідання він не заперечує, просив суд призначити справу до судового розгляду.
У підготовчому засіданні 18.05.2018 представник відповідача вказував, що проти закінчення підготовчого провадження він не заперечує, просив суд залишити без розгляду клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 18.05.2018 було залишено без розгляду клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, залишено без розгляду клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначена справа № 922/484/18 до судового розгляду по суті на 21.05.2018 о 12:30.
У судовому засіданні 21.05.2018 представник позивача просив суд надати йому додатковий час для надання до суду доказів в обґрунтування позову. Дане клопотання представника позивача судом було залишено без розгляду, оскільки воно без поважних причин не було заявлено в підготовчому провадженні.
Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2018 підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2018 проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Згідно позову позивач вказує, що 07.06.2017 між ТОВ "Грейн Продукт" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір перевезення вантажу від 07.06.2017 (надалі - договір). Відповідно до пункту 2.1. договору сторони погодили умови перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної № 5 від 07.06.2017. Відповідно до ТТН водій - ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ "Грейн Продукт" прийняв вантаж у пункті навантаження (вул. Піонерська, 39, смт. Шевченкове, Харківська обл.) та зобов'язувався доставити його у пункт розвантаження - 2-й км. ав-ги на Морський торгівельний порт "Южний", 2б, Одеська область. Згідно з ТТН вантажем є насіння соняшнику насипом у кількості 50,320 т. на загальну суму 353379,00 грн. Проте, відповідач не виконав умови договору перевезення вантажу, вантаж до пункту призначення не доставив. Під час перевезення сталася повна втрата вантажу, оскільки відповідач передав вантаж та усі супровідні документи невідомим ані відповідачу, ані позивачу, ані вантажоодержувачу особам.
Відповідачем до суду був наданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 12018220510000840, з якого вбачається, що до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області звернувся ОСОБА_1 із заявою про те, що у березні 2018 року представниками ТОВ "Грейн продукт" (ЄДРПОУ 40731718) до господарського суду Харківської області поданий підроблений договір перевезення вантажу від 07.06.2017, укладений від імені ОСОБА_1 та ТОВ "Грейн продукт".
Як зазначається представником відповідача, відповідач договору перевезення вантажу від 07.06.2017 не підписував, а підпис, що міститься у цьому договорі, не є його підписом. За таких обставин представником відповідача було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі. Задля з'ясування цього питання, судом було зобов'язано позивача надати оригінал договору перевезення вантажу від 07.06.2017.
Проте, позивачем оригіналу договору перевезення вантажу від 07.06.2017 до суду не було надано. При цьому, позивачем за вх.№ 14385 від 17.05.2018 була надана до суду довідка про відсутність оригіналу договору перевезення вантажу від 07.06.2017.
У довідці про відсутність оригіналу договору перевезення вантажу від 07.06.2017 позивач зазначав, що керівництвом ТОВ "Грейн Продукт" за довіреністю було уповноважено ОСОБА_5 на представництво інтересів в органах досудового слідства, судових органах та інше, для вирішення питань пов'язаних з цими обставинами. Для виконання вказаних повноважень ОСОБА_5 було передано всі необхідні документи, що стосуються господарських взаємовідносин ТОВ "Грейн Продукт" та ФОП ОСОБА_1, в тому числі й договір перевезення б/н від 07.06.2017. Вказаною особою, від імені та в інтересах ТОВ "Грейн Продукт" була подана заява про вчинення кримінального правопорушення, за якою відкрито кримінальне провадження та до сьогодні проводяться слідчі дії. У зв'язку з тим, що кримінальне провадження відкрито на території Миколаївської області ОСОБА_5 неодноразово, на своєму автомобілі, виїжджав до слідчого відділу для представництва інтересів ТОВ "Грейн Продукт". 24.12.2017 року ОСОБА_5 на власному автомобілі потрапив у ДТП, що спричинило численні пошкодження автомобіля. На момент ДТП в автомобілі знаходилися певні документи, серед яких і оригінал запитуваного судом договору. На даний час автомобіль знаходиться на станцій технічного обслуговування. Встановити місцезнаходження договору після ДТП не видається можливим.
Втім, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано до суду відповідних доказів в підтвердження викладених у довідці обставин.
Також, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази, яки би свідчили про укладення між сторонами договору перевезення вантажу від 07.06.2017.
Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
З огляду на відсутність оригіналу спірного договору, суд був позбавлений можливості призначити судову почеркознавчу експертизу, оскільки наразі чинна редакція Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень містить заборону на проведення почеркознавчих експертиз за копіями, а представником відповідача було заявлено про залишення без розгляду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі.
Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що відповідачем заперечується укладення та підписання спірного договору, а позивачем під час розгляду справи не були спростовані дані заперечення відповідача, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для прийняття договору перевезення вантажу від 07.06.2017 в якості належного та допустимого доказу.
Представник позивача в додаткових письмових поясненнях від 17.05.2018 в підтвердження своєї правової позиції вказував, що відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо перевезення вантажу на суму 353379,00 грн. При цьому позивач посилався на товарно-транспортну накладну № 5 від 07.06.2017, ч.1 ст. 181 ГК України, ч.3 ст. 909 ЦК України, п. 47 Статуту автомобільного транспорту від 27.06.1969 № 401.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Відповідно до п. 47 Статуту автомобільного транспорту від 27.06.1969 № 401 товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.
Згідно із п. 11.1. ст. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Дослідивши товарно-транспортну накладну № 5 від 07.06.2017, судом було встановлено, що відповідач, як перевізник, прийняв від вантажовідправника - Селянського (фермерського) господарства "Золотий колос" для перевезення насипом 50,320 тн. насіння соняшнику на загальну суму 353379,00 грн.
Замовником перевезення у даній товарно-транспортній накладній було зазначено ТОВ "Грейн Продукт", а вантажоодержувачем - ТОВ "Грейн Продукт" для Філія ТОВ "Олсідз Блейк СІ" Олійно-екстраційний завод" для ТОВ "Олсід Груп Україна" (код 37039253) договір № 06051 від 08.08.2016.
Крім того, у товарно-транспортній накладній № 5 від 07.06.2017 вказувалося про супровідний документ на вантаж - "видаткова накладна" та найменування вантажу - "насіння соняшнику, згідно договору № 0106/17 від 01.06.2017".
Проте, позивачем не було надано до суду договору № 06051 від 08.08.2016, договору № 0106/17 від 01.06.2017 та супровідного документу на вантаж - "видаткової накладної".
З огляду на вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується те, що власником вантажу, який вказано у товарно-транспортній накладній № 5 від 07.06.2017, є ТОВ "Грейн Продукт", та те, що ТОВ "Грейн Продукт" має право на пред'явлення вимоги до відповідача про стягнення 353379,00 грн. боргу саме за договором перевезення.
Таким чином, позивач всупереч ст.ст. 74, 76 ГПК України не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 80, 86, 123, 129, 207, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Продукт" (61166, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67, ідентифікаційний код 40731718).
Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса: 61111, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Повне рішення складено 29.05.2018 р.
Суддя А.М. Буракова