про залишення позовної заяви без руху
29.05.2018 р. Справа № 914/931/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: ТОВ «Сінеф», м.Київ
до відповідача: ОСОБА_1 примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮ України, м.Київ
про зобов'язання не чинити перешкод у розпорядженні майном, зняття арешту з нерухомого майна, зобов'язання вчинити необхідні виконавчі дії щодо зняття арешту з вказаного майна та видалення відповідної інформації про обтяження з Державного реєстру речових прав.
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ТОВ «Сінеф» до ОСОБА_1 примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮ України про зобов'язання не чинити перешкод у розпорядженні майном, зняття арешту з нерухомого майна, реєстраційний номер 77132446101, зобов'язання вчинити необхідні виконавчі дії щодо зняття арешту з вказаного майна та видалення відповідної інформації про обтяження з Державного реєстру речових прав.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” (із змінами та доповненнями).
Згідно із ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривень.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру про зобов'язання не чинити перешкод у розпорядженні майном, зняття арешту з нерухомого майна та зобов'язання вчинити необхідні виконавчі дії щодо зняття арешту з вказаного майна та видалення відповідної інформації про обтяження з Державного реєстру речових прав. Позивачем, як доказ сплати судового збору, до позовної заяви додано незасвідчену копію квитанцію №12946 від 17.05.2018р. на суму 1762,00грн. Проте, згідно Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з відповідним позовом). Позивач враховуючи предмет спору повинен був сплатити за кожну з немайнових вимог судовий збір у розмірі 1762грн. 00коп., всього на загальну суму 5286грн. 00коп., тобто позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж необхідно. Інших доказів в підтвердження оплати судового збору не надано, відтак позивачем не представлено доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Крім того, як зазначалось вище, позивачем, як доказ сплати судового збору, до позовної заяви додано незасвідчену копію квитанцію №12946 від 17.05.2018р. на суму 1762,00грн. Згідно із п.2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013р. №7 та Інформаційного листа “Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору” Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1260/2012 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Відтак, даний документ не може вважатися належним доказом оплати судового збору.
Згідно із ч.10. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Позивачем, в підтвердження оплати судового збору, долучено до матеріалів позовної заяви незасвідчену копію квитанції №12946 від 17.05.2018р. про сплату судового збору в сумі 1762,00грн., проте згідно даних інформаційної системи “Діловодство спеціалізованого суду” встановлено, що не підтверджується, зарахування до спеціального фонду Державного бюджету сплаченої позивачем суми судового збору.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У позовній заяві зокрема, у її прохальній частині зазначено майно без індивідуально визначених ознак, не визначено його місцезнаходження, площі. В прохальній частині позову позивач просить, зокрема, зобов'язати не чинити перешкоди у розпорядженні майном, однак не зазначено індивідуально визначених ознак. Крім цього, в прохальній частині позовної заяви позивач просить зняти арешт з нерухомого майна та вчинити всі необхідні дії щодо зняття арешту, при цьому не вказавши номеру виконавчого провадження в межах якого накладено арешт.
Згідно із ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Пунктом 1 частиною 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у вступній частині поданої позовної заяви вказано юридичну адресу відповідача як ОСОБА_1 примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮ України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 73; код ЄДРПОУ 00015622. Відповідно до опису вкладення до цінного листа позовну заяву з додатками згідно долученого опису вкладення до цінного листа надіслано Державній виконавчій службі України ОСОБА_1 примусового виконання рішень на адресу: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 73.
Згідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00015622 зареєстрована юридична особа з іншим найменуванням та місцезнаходженням, а саме Міністерство юстиції України, 01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, буд.13.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у вступній та прохальній частинах поданої позовної заяви вказано позивачем ТОВ «Сінеф», відповідачем ОСОБА_1 примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮ України. При цьому, позивачем не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо зазначення у позовній заяві повного найменування сторін та належних кодів ЄДРПОУ учасників справи.
Відповідно до п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем всупереч п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.162, ст.164, ч.1 ст.174, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ТОВ «Сінеф» до ОСОБА_1 примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮ України про зобов'язання не чинити перешкод у розпорядженні майном, зняття арешту з нерухомого майна, зобов'язання вчинити необхідні виконавчі дії щодо зняття арешту з вказаного майна та видалення відповідної інформації про обтяження з Державного реєстру речових прав залишити без руху.
Надати ТОВ «Сінеф» строк до 12.05.2018 року включно для усунення таких недоліків:
Подати суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі.
Надати оригінал квитанції №12946 від 17.05.2018р. про сплату судового збору в сумі 1762,00грн. та докази підтвердження зарахування сплати судового збору в сумі 1762,00грн. до державного бюджету, оплаченої вказаною квитанцією.
Подати суду письмову інформацію щодо індивідуальних ознак нерухомого майна (місцезнаходження, площі нерухомого майна і т.ін.). Вказати номер виконавчого провадження в межах якого накладено арешт на нерухоме майно з якого позивач просить зняти арешт та вчинити всі необхідні дії щодо зняття арешту.
Подати суду письмову інформацію щодо повного найменування сторін та кодів ЄДРПОУ відповідача.
Подати суду письмово попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Іванчук С.В.