вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" травня 2018 р. Справа № 911/173/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Національного університету оборони України імені Івана Черняховського
(адреса: 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 28, код 07834530)
до приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
(адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188)
про визнання недійсними рахунків та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
позивача Нечепуренко Я.П., Дибець О.Ю.
вiдповiдача Бугайова О.О.
Обставини справи:
Національний університет оборони України імені Івана Черняховського звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Київобленерго" визнання недійсними рахунків та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2018 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.03.2018.
12.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.
27.07.2018 через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відповідь на відзив.
29.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про долучення документів до матеріалів справи.
12.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог по справі, згідно якого просить суд: - визнати неправомірними дії ПАТ "Київобленерго" щодо нарахування Національному університету оборони України імені Івана Черняховського боргу на загальну суму 170032,07 гривень; - визнати недійсними виставлені ПАТ "Київобленерго" Національному університету оборони України імені Івана Черняховського такі акти прийняття-передавання електричної енергії: №9025470809 від 31.01.2014 на суму 54,52 гривень, №9025640518 від 12.02.2014 на суму 158260,73 гривень, №8554085822 від 27.02.2017 на суму 340,69 гривень, №9948793832 від 31.10.2014 на суму 1138,27 гривень, №8115172598 від 31.12.2014 на суму 2577,30 гривень, №8215472815 від 31.03.2015 на суму 5480,00 гривень, №8070604737 від 29.05.2015 на суму 2180,56 гривень; - зобов'язати ПАТ "Київобленерго" відновити подачу електричної енергії до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; - визнати недійсним показник " 3760" лічильника №833346 ТП-407 в таблиці 7.1 додатку №7 до договору №230020203 від 21.01.2014.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №911/173/18. Призначено справу до розгляду по суті на 17.05.2018.
У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
21.02.2014 між ПАТ «Київобленерго» (постачальник) та Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №230020203, відповідно до п. 1.1. постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 100 кВт. Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», та зазначається в додатку №1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 7.5. договору на підставі показів засобів обліку електроенергії та згідно умов договору №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії» оформлюються: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності (у разі потреби за ініціативою постачальника).
Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток №1 до договору - Загальна однолінійна схема електропостачання, додаток №2 до договору - Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу, додаток №3 до договору - режими постачання електричної енергії, додаток №4 до договору - порядок розрахунків за активну електроенергію, додаток №5 до договору - порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, додаток №6 до договору - порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку, додаток №7 до договору - розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації, додаток №8 до договору - розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача, додаток №9 до договору - відповідальні особи споживача.
Під час проведення звірки взаємних розрахунків в грудні 2017 року виявилися розбіжності на загальну суму 170 032,07 гривень за рахунками-фактурами (актами прийняття-передавання електричної енергії): №9025470808 від 31.01.2014 на суму 54,52 гривень, №9025640518 від 12.02.2014 на суму 158 206,73 гривень, №8554085822 від 27.02.2017 на суму 340,69 гривень, №9948793832 від 31.10.2014 на суму 1138,27 гривень, №8115172598 від 31.12.2014 на суму 2 577,30 гривень, №8215472815 від 31.03.2015 на суму 5480,00 гривень, №8070604734 від 29.03.2015 на суму 2180,56 гривень.
Позивач у своїй позовній заяві просить визнати неправомірним дії ПАТ "Київобленерго" щодо нарахування Національному університету оборони України імені Івана Черняховського боргу на загальну суму 170 032,07 гривень; - визнати недійсними виставлені ПАТ "Київобленерго" Національному університету оборони України імені Івана Черняховського такі акти прийняття-передавання електричної енергії: №9025470809 від 31.01.2014 на суму 54,52 гривень, №9025640518 від 12.02.2014 на суму 158260,73 гривень, №8554085822 від 27.02.2017 на суму 340,69 гривень, №9948793832 від 31.10.2014 на суму 1138,27 гривень, №8115172598 від 31.12.2014 на суму 2577,30 гривень, №8215472815 від 31.03.2015 на суму 5480,00 гривень, №8070604737 від 29.05.2015 на суму 2180,56 гривень. - зобов'язати ПАТ "Київобленерго" відновити подачу електричної енергії до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; - визнати недійсним показник " 3760" лічильника №833346 ТП-407 в таблиці 7.1 додатку №7 до договору №230020203 від 21.01.2014.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Статтею 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст. 20 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 цього ж кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підписанням акти приймання-передачі електричної енергії, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", сторони зафіксували факт здійснення господарської операції, яка є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за транспортований природний газ.
Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що оспорювані акти прийняття-передавання електричної енергії є документом первинного обліку, який фіксує факт, об'єм, тощо поставки електричної енергії відповідно до договору про постачання електричної енергії, і не є правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України і не актом у розумінні та за змістом ст. 20 Господарського кодексу України і ст. 16 Цивільного кодексу України, і відповідно такий акт не можливо визнавати у судовому порядку недійсним за встановленими правилами недійсності правочинів.
Отже, із аналізу вищевказаних норм вбачається, що вимога позивача до відповідача про визнання недійсними акти прийняття-передавання електричної енергії: №9025470809 від 31.01.2014 на суму 54,52 гривень, №9025640518 від 12.02.2014 на суму 158260,73 гривень, №8554085822 від 27.02.2017 на суму 340,69 гривень, №9948793832 від 31.10.2014 на суму 1138,27 гривень, №8115172598 від 31.12.2014 на суму 2577,30 гривень, №8215472815 від 31.03.2015 на суму 5480,00 гривень, №8070604737 від 29.05.2015 на суму 2180,56 гривень, не відповідає встановленим законодавством України способам захисту прав і інтересів.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивачем при зверненні до відповідача із даним позовом в суд не вірно обрано спосіб захисту свого права, а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання недійсними акти прийняття-передавання електричної енергії є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Щодо позовних вимог про визнати неправомірні дії ПАТ «Київобленерго» щодо нарахування Національному університету оборони України Івана Черняховського боргу на загальну суму 170 032,07 гривень суд приходить до наступних висновків.
Зважаючи на те що відповідач не звертався до суду з позовом про стягнення нарахованої заборгованості за договором №230020203 від 21.01.2014 у розмірі 170 032,17 гривень яка виникла у 2014-2015 році, таким чином позивачем не було доведено, яким чином порушуються його права внаслідок здійснення відповідачем нарахування зазначеної заборгованості. При цьому, підставою виникнення зобов'язання з оплати поставленої електроенергії за договором є не факт нарахування такої заборгованості і виставлення рахунків постачальником, а неоплата покупцем за поставлену електроенергію за договором.
Отже, нарахування заборгованості і виставлення рахунків відповідачем не тягне для позивача юридичних наслідків щодо обов'язку оплати заборгованості саме у розмірі, визначеному відповідачем.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним показник « 3760» лічильника №833346 на ТП-407 в таблиці 7.1 Додатку №7 до договору №230020203 від 21.01.2014 суд приходить до наступних висновків.
Позивач зазначає, що показник лічильник №833346 на ТП-407 - « 3760» не відповідає даті укладенню договору, оскільки в таблиці 7.1. в графі «Показ/параметр програми станом на __/__/__/» відсутня будь-яка дата.
Згідно Додатку №7 до договору про постачання електричної енергії «Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації», який підписаний 21.01.2014 позивачем та відповідачем, показники лічильника позивача склали - « 3760» кВт.
Так, відповідно до акту №007285 контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 03.12.2013, акту №040590 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 12.03.2014, акту №018745 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380 від 12.03.2014, які підписані позивачем та відповідачем, показник лічильника №833346 на ТП-407 становить - « 6471».
Виходячи з наданих документів, не можливо встановити вірний показник лічильника №833346 на ТП-407, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині має бути відмовлено з підстав недоведеності.
В судовому засіданні 17.05.2018 представники сторін повідомили суд про те, що електропостачання до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського відновлено. Тобто право позивача щодо користування електричною енергією не є порушеним.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
У судовому засіданні 17.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.05.2018.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.Д. Лилак