вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" травня 2018 р. Справа № 911/3554/17
За клопотанням про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника
у справі № 911/3554/17
за заявою Акціонерного товариства «ВТБ Банк»
до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет»
про банкрутство
Суддя Лутак Т.В.
Секретар судового засідання Гришко В.О.
Представники:
від Акціонерного товариства «ВТБ Банк»: ОСОБА_2
від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет»: не з'явилися
від розпорядника майна боржника: ОСОБА_3
від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області: не з'явилися
у судовому засіданні присутній арбітражний керуючий ОСОБА_4
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3554/17 за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 911/3554/17 за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет»; визнано вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» у розмірі 38 932 572, 79 грн., яких: 38 805 025, 05 грн. - безспірні вимоги, що включають в себе 34 647 237, 00 грн. забезпечених вимог та 4 157 788, 05 грн. незабезпечених вимог, а також 127 547, 74 грн. - пені; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (09700, Київська область, Богуславський район, місто Богуслав, вулиця Миколаївська, будинок 27, ідентифікаційний код - 24029801) арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 149 від 18.02.2013; адреса офісу: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 26, оф. 48; адреса для листування: 03035, м. Київ, а/с 9; ідентифікаційний код - НОМЕР_1); зобов'язано розпорядника майна боржника в строк до 02.02.2018 подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів відповідно до норм статей 22, 23, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; попереднє засідання господарського суду призначено на 12.02.2018; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 09.02.2018, відомості про що зобов'язано надати суду.
До господарського суду Київської області від представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» надійшло клопотання б/н від 21.03.2018 (вх. № 5731/18 від 22.03.2018) про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника, у якому боржник просить суд відсторонити від виконання повноважень розпорядника майна ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (ідентифікаційний код - 24029801) арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 149 від 18.02.2013; адреса офісу: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 26, оф. 48; адреса для листування: 03035, м. Київ, а/с 9; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) під час провадження у справі № 911/3554/17 про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (ідентифікаційний код - 24029801).
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.04.2018 вищезазначене клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2018.
21.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшла заява б/н б/д (вх. № 9511/18 від 21.05.2018) про участь у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет».
До господарського суду Київської області від представника боржника надійшло клопотання б/н від 21.05.2018 (вх. № 9570/18 від 21.05.2018) про відкладення розгляду справи, що призначена на 21.05.2018, або оголошення перерви.
21.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від розпорядника майна боржника надійшли письмові пояснення № 02-01/71-137 від 11.05.2018 (вх. № 9573/18 від 21.05.2018) на клопотання про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника.
У судовому засіданні 21.05.2018, з'ясовуючи обставини справи, які підлягають встановленню, розпорядник майна боржника усно клопотав про оголошення перерви, у зв'язку з чим судом оголошено перерву до 25.05.2018.
До господарського суду Київської області від арбітражного керуючого ОСОБА_4 надійшла заява вих. № 911/3554/17/01 від 25.05.2018 (вх. № 9933/18 від 25.05.2018) про участь у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет».
Присутні у судовому засіданні 25.05.2018 розпорядник майна боржника та представник Акціонерного товариства «ВТБ Банк» заперечили проти задоволення клопотання представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» б/н від 21.03.2018 (вх. № 5731/18 від 22.03.2018) про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника і просили суд відмовити у його задоволенні.
Представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет», належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, вважає за необхідне зазначити таке.
В обґрунтування вищезазначеного клопотання, представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» посилається на те, що арбітражним керуючим ОСОБА_3 були вчинені дії спрямовані на завдання шкоди інтересам боржника та в інтересах ініціюючого кредитора, що свідчить про наявність конфлікту інтересів.
В свою чергу, арбітражний керуючий ОСОБА_3, заперечуючи проти задоволення клопотання про його відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника, стверджує, що доводи, наведені у вказаному клопотанні представником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет», є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Вимоги до арбітражного керуючого, а також права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) визначені у статтях 97, 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», права та обов'язки розпорядника майна визначені також у ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Порядок призначення та усунення арбітражного керуючого у справі про банкрутство врегульовано ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Так, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника повинно бути доведення факту наявності однієї із обставин, визначених ч. 3 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Слід також зазначити, що стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надає визначення, які саме особи вважаються заінтересованими в розумінні цього закону. Заінтересована особа стосовно боржника - це юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
Законом України «Про запобігання корупції» дано визначення поняття «потенційний конфлікт інтересів», «приватний інтерес» та «реальний конфлікт інтересів».
Так, потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, судом встановлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_3 в розумінні приписів ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не є заінтересованою особою як щодо боржника так і щодо кредиторів, а представником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» не обґрунтовано та не підтверджено належними і допустимими доказами наявність конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Так, надані представником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» копії ухвали двадцять першого арбітражного апеляційного суду м. Севастополь від 02.02.2018 у справі № А83-1666/2010, постанови двадцять першого арбітражного апеляційного суду м. Севастополь від 12.03.2018 у справі № А83-1666/2010 та додаткових пояснень по вказаній справі, що подавалися до двадцять першого арбітражного апеляційного суду на ухвалу арбітражного суду Республіки Крим від 18.12.2017 не беруться господарським судом Київської області до уваги як належні та допустимі докази, оскільки вказаний арбітражний апеляційний суд був створений у порядку, що не передбачений законодавством України, а отже, такий орган та його діяльність є незаконними, а його рішення є недійсними та не створюють жодних правових наслідків.
Будь-яких інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що викладені представником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» у його клопотанні б/н від 21.03.2018 (вх. № 5731/18 від 22.03.2018) та свідчать про наявність підстав для відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання повноважень розпорядника майна боржника, заявниками до суду не надано.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» б/н від 21.03.2018 (вх. № 5731/18 від 22.03.2018) про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи те, що клопотання про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання повноважень розпорядника майна боржника залишено без задоволення, суд не вбачає підстав для розгляду заяв арбітражного керуючого ОСОБА_5 б/н б/д (вх. № 9511/18 від 21.05.2018) та арбітражного керуючого ОСОБА_4 вих. № 911/3554/17/01 від 25.05.2018 (вх. № 9933/18 від 25.05.2018) про участь у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет».
Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» б/н від 21.03.2018 (вх. № 5731/18 від 22.03.2018) про відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна боржника.
2. Заяви арбітражного керуючого ОСОБА_5 б/н б/д (вх. № 9511/18 від 21.05.2018) та арбітражного керуючого ОСОБА_4 вих. № 911/3554/17/01 від 25.05.2018 (вх. № 9933/18 від 25.05.2018) про участь у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вітмет» залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у даній справі та арбітражним керуючим ОСОБА_5 і ОСОБА_4.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 30.05.2018.
Суддя Т.В. Лутак