вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" травня 2018 р. Справа № 911/4921/15
за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВТК Відродження”, в особі ліквідатора - ОСОБА_2
до 1) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна Інжинірингова компанія”,
м. Київ
2) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м. Дніпро
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні заявника: Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, ОСОБА_3,
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажну фірму “Техмонтаж”,
Публічного акціонерного товариства “Київобленерго”,
ОСОБА_4,
Приватного підприємства “Безпека Бізнесу. Бар'єр”,
ОСОБА_5,
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6,
Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_7 України”,
Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, Приватного підприємства “Авто Лісс”,
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інструменти”,
Державної податкової інспекції у Ірпінському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області,
Публічного акціонерного товариства “Київобленерго”.
про спростування майнових дій боржника
В межах провадження у справі про банкрутство ТОВ “Компанія “ВТК Відродження”
Суддя Лопатін А.В.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
В провадження господарського суду Київської області перебуває справа № 911/4921/15 за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВТК Відродження”, поданою у порядку статті 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження в якій порушено ухвалою суду 18.11.2015 р.
Постановою господарського суду Київської області від 03.02.2016 р. визнано банкрутом ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, зобов'язано ліквідатора банкрута протягом двох тижнів по закінченню встановленого частиною третьою ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку подати на затвердження до суду реєстр вимог кредиторів банкрута, а за результатами роботи звіт та ліквідаційний баланс.
19.10.2017 р. через канцелярію господарського суду ліквідатором банкрута подано заяву, якою останній просить суд визнати недійсним договір поставки промислового обладнання № 28/14-л від 03.11.2014 р., укладений між ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” та ТОВ “Інвестиційна інжинірингова компанія” та додаткові угоди до нього, а також спростувати всі майнові дії, пов'язані з цим договором, а саме: визнати недійними договір поставки промислового обладнання № 12/05-15 від 12.05.2015 р. та договір відступлення права вимоги від 30.09.2015 р., витребувати майно, яке ТОВ “Інвестиційна інжинірингова компанія” отримало за вищенаведеними договорами.
Ухвалою господарського суду Київської від 23.10.2017 р. прийнято заяву ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” в особі ліквідатора банкрута - ОСОБА_2 про спростування майнових дій боржника до розгляду в межах провадження у справі № 911/4921/15 про банкрутство ТОВ “Компанія “ВТК Відродження”; розгляд заяви про спростування майнових дій боржника та розгляд клопотання про залучення до участі в справі третьої особи призначено на 29.11.2017 р.; зобов'язано відповідача, ліквідатора та ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” подати документи.
29.11.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” подано письмові пояснення.
Крім того, 29.11.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” подано письмові пояснення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2017 р. залучено ТОВ “Агросфера” до участі у справі в якості відповідача-2; клопотання ліквідатора ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” про залучення до участі в справі третьої особи задоволено, залучено ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні заявника; розгляд заяви про спростування майнових дій боржника відкладено на 10.01.2018 р.; зобов'язано відповідачів подати документи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2018 р. розгляд заяви про визнання недійсними договорів та спростування майнових дій боржника у підготовчому засіданні призначено на 21.02.2018 р.; встановлено строк для подання учасниками справи про банкрутство заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 21.02.2018 р. - до 14.02.2018 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2018 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження, розгляд заяви про визнання недійсними договорів та спростування майнових дій боржника у підготовчому засіданні відкладено на 04.04.2018 р., залучено третіми особами, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні заявника громадянина ОСОБА_3, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажну фірму “Техмонтаж”, Публічне акціонерне товариство “Київобленерго”, громадянина ОСОБА_4, Приватне підприємство “Безпека Бізнесу. Бар'єр”, громадянина ОСОБА_5, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_7 України”, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз”, Приватне підприємство “Авто Лісс”, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інструменти”, Державну податкову інспекцію у Ірпінському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, Публічне акціонерне товариство “Київобленерго”.
04.04.2018 р. через канцелярію суду заявником подано клопотання про залучення співвідповідача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2018 р. клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВТК Відродження”, в особі ліквідатора - ОСОБА_2 від 04.04.2018 р. № 01-21/188 про залучення співвідповідача залишити без задоволення; закрито підготовче провадження; призначено заяву про спростування майнових дій боржника до розгляду по суті в судовому засіданні на 25.04.2018 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2018 р. розгляд заяви про спростування майнових дій боржника по суті відкладено на 16.05.2018 р.
В судове засідання з'явились лише представник заявника та представник третьої особи - ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, відзиви на заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВТК Відродження” про спростування майнових дій боржника не подали.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвали суду у даній справі було направлено на адреси місцезнаходження відповідачів, згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отже судом належним чином повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду даного спору.
Відповідно до частин першої та третьої ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що згідно з положеннями п. 3 частини другої ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами за відсутності представників відповідачів та відзивів на заяву про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВТК Відродження”, в особі ліквідатора - ОСОБА_2 про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсними договорів та витребування майна, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення присутнього заявника та третьої особи, проаналізувавши чинне законодавство, господарський суд
встановив:
Заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВТК Відродження”, в особі ліквідатора - ОСОБА_2 про спростування майнових дій обґрунтована тим, що 03.11.2014 р. між ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” (постачальник) та ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» (покупець) укладено договір поставки промислового обладнання № 28/14-л, відповідно до умов якого, предметом цього договору є майно, що передається постачальником покупцю за плату у власність (предмет поставки) (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 4.5. договору право власності покупця на предмет поставки за цим договором починається з моменту передачі предмета поставки покупцю, згідно з Актом прийому-передачі або фактичного отримання предмету поставки у володіння і користування (що настане раніше).
Згідно з п. 6.1. договору загальна сума вартості предмета поставки, порядок, строки і терміни оплати визначаються графіком платежів, що є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною.
Перелік майна, що є предметом вказаного договору наведено в додатку № 1 до договору № 28/14-л поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р.
Згідно з додатком № 2 до договору № 28/14-л поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р. покупець зобов'язується здійснити на користь постачальна наступні платежі: 01.01.2015 р. - 100000,00 грн.; 01.03.2015 р. - 2000000,00 грн.; 01.06.2015 р. 60000000,00 грн.; 01.01.2016 р. - 14000000,00 грн., що загалом становить 77000000,00 грн.
На виконання вищенаведеного договору ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” (постачальник) поставило, а ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» (покупець) прийняло промислове обладнання, перелік якого встановлено додатком № 1 до договору № 28/14-л поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р. Дане підтверджується актом прийому-передачі від 28.11.2014 р. до договору № 28/14-л поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р.
Разом з тим, 29.12.2014 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 28/14-л поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р., якою встановлено інший графік погашення заборгованості за поставлений товар. Так, згідно вказаної угоди покупець зобов'язується здійснити на користь постачальна наступні платежі: 01.01.2017 р. - 38500000,00 грн. та 01.01.2018 р. - 38500000,00 грн., що загалом становить 77000000,00 грн.
В подальшому, 12.05.2015 р. між ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» (постачальник) та ТОВ “Агросфера” (покупець) було укладено договір поставки промислового обладнання № 12/05-15, відповідно до умов якого предметом цього договору є майно, що передається постачальником покупцю за плату у власність (предмет поставки) (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 4.5. договору право власності покупця на предмет поставки за цим договором починається з моменту передачі предмета поставки покупцю, згідно з Актом прийому-передачі або фактичного отримання предмету поставки у володіння і користування (що настане раніше).
Згідно з п. 6.1. договору загальна сума вартості предмета поставки, порядок, строки і терміни оплати визначаються графіком платежів, що є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною.
Перелік майна, що є предметом вказаного договору наведено в додатку № 1 до договору № 12/05-15 поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р.
Згідно з додатком № 2 до договору № 12/05-15 поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р. покупець зобов'язується здійснити на користь постачальна наступні платежі: 01.07.2015 р. - 100000,00 грн.; 01.08.2015 р. - 2000000,00 грн.; 01.09.2015 р. 60000000,00 грн.; 01.10.2015 р. - 14000000,00 грн., що загалом становить 77000000,00 грн.
На виконання вищенаведеного договору ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» (постачальник) поставило, а ТОВ “Агросфера” (покупець) прийняло промислове обладнання, перелік якого встановлено додатком № 1 до договору № 12/05-15 поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р. Дане підтверджується актом прийому-передачі від 28.05.2015 р. до договору № 12/05-15 поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р.
Разом з тим, 30.09.2015 р. між ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р. № 12/05-15, укладеного між первісним кредитором та ТОВ “Агросфера” (боржник) (п. 1.1. даного договору).
Право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 77000000,00 грн. (п. 2.1. договору).
Як зазначає ліквідатор, останнім було направлено неодноразово вимоги про здійснення оплати поставленого обладнання, проте відповіді отримано не було.
З огляду на вищенаведені обставини, ліквідатор банкрута зазначає, що за поставлене обладнання відповідачі не розрахувались, що є підставою в розумінні приписів статті 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для спростування майнових дій боржника шляхом визнання договорів недійсними та повернення майна, що було предметом таких договорів.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Таким чином, статтею 20 Закону встановлено спеціальні підстави для спростування майнових дій боржника та/або визнання недійсними правочинів, які було укладено після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
За таких обставин, обираючи спосіб захисту права - звернення до суду з заявою про спростування майнових дій боржника та/ або визнання правочинів недійсними у порядку статті 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в межах провадження у справі про банкрутство, заявник має врахувати, що такі дії та правочини можуть бути визнані недійсними (спростовані) зі спеціальних підстав, встановлених статтею 20 Закону, якщо їх вчинено після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
Як вбачається з заяви про спростування майнових дій боржника, ліквідатор ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” просить суд, з підстав передбачених статтею 20 Закону, спростувати майнові дії боржника шляхом визнати недійсними договір поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р. № 28/14-л, укладений між ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” та ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія»; договір поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р. № 12/05-15, укладений між ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» (постачальник) та ТОВ “Агросфера”; договір про відступлення права вимоги від 30.09.2015 р., укладений між ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” та ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» та витребувати майно відчужене за недійсними договорами.
Дана заява подана з метою саме повернення у власність ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” майна, відчуженого останнім за договором поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р. № 28/14-л, укладений з ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія» (покупцем).
Проаналізувавши умови вищенаведених договорів, їх предмет та зобов'язання, що з них виникають у сторін, судом встановлено, що основним договором в даному випадку є договір поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р. № 28/14-л, на виконання якого “Компанія “ВТК Відродження” поставило обладнання ТОВ «Інвестиційна інжинірингова компанія», а останнє набуло права власності на нього. Договір поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р. № 12/05-15 та договір про відступлення права вимоги від 30.09.2015 р. в подальшому було укладено, виходячи із зобов'язань, що виникли з саме договору поставки промислового обладнання від 03.11.2014 р. № 28/14-л. Отже, вимоги про визнання договору поставки промислового обладнання від 12.05.2015 р. № 12/05-15, договору про відступлення права вимоги від 30.09.2015 р. та, відповідно, вимога про витребування майна, що було предметом договорів поставки промислового обладнання, є похідними від вимоги про визнання недійсним основного договору, за яким саме боржником було відчужено майно і їх розгляд залежить від наявності підстав для задоволення першої вимоги.
Разом з тим, судом встановлено, що провадження у справі № 911/4921/15 про банкрутство ТОВ “Компанія “ВТК Відродження”, в межах якого розглядається даний спір, порушено ухвалою господарського суду Київської області від 18.11.2015 р., в той час як, оскаржений договір поставки промислового обладнання № 28/14-л, за яким було відчужено боржником майно (обладнання), укладено 03.11.2014 р., тобто у строк - більше року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство ТОВ “Компанія “ВТК Відродження”.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини третьої ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Згідно з приписами статті 2 ГПК України одною з основних засад господарського судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши подані документи та матеріали справи, здійснивши аналіз чинного законодавства, судом встановлено, що заявником подаючи заяву у порядку статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в межах провадження у справі про банкрутство, не доведено наявності встановлених вказаною нормою спеціальних підстав для задоволення такої заяви, оскільки договір поставки промислового обладнання № 28/14-л, за яким було відчужено боржником майно (обладнання), укладено у строк - більше року, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство ТОВ “Компанія “ВТК Відродження”, у зв'язку з чим, останній не можу бути визнаний недійсним з підстав передбачених статтею 20 Закону, а відтак і інші вимоги, що мають похідний, від зазначеної вимоги, характер також не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд залишає без задоволення заяву ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” в особі ліквідатора - ОСОБА_2 про спростування майнових дій шляхом визнання недійсними правочинів та витребування майна, як таку, що не підлягає задоволенню з підстав, передбачених приписами статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на які, заявник звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Згідно з приписами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за результатами розгляду спору в межах справи про банкрутство господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на заявника.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. В задоволенні заяви ТОВ “Компанія “ВТК Відродження”, в особі ліквідатора - ОСОБА_2 від 18.10.2017 р. № 01-21/117 про спростування майнових дій боржника шляхом визнання договорів недійсними та витребування майна в межах провадження у справі № 911/4921/15 про банкрутство ТОВ “Компанія “ВТК Відродження” відмовити.
Дата підписання 21.05.2018 р.
Суддя А.В. Лопатін