Справа № 199/2317/18
(1-кс/199/782/18)
іменем України
30 травня 2018 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,, підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Амур - Нижньодніпровського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Слідчий слідчого відділу Амур - Нижньодніпровського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з повноважним прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 закінчився 25 травня 2018 року. Для проведення слідчих (розшукових) дій, а також враховуючи велику складність в ознайомленні з матеріалами, з метою запобігання спробі будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності, ухилення від органів досудового розслідування і суду та з метою забезпечення можливості виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду, тому закінчити досудове розслідування у встановлений строк немає можливості. Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, у зв'язку з чим може ухилятися від органів слідства уникаючи покарання та перешкоджаючи встановленню істини по кримінальному провадженню, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого є потреба у застосуванні саме такого запобіжного заходу.
Необхідність застосування запобіжного заходу обґрунтовується попередженням спроб переховуватися від органу досудового розслідування, через що неможливо запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив факт вчинення ним діянь, викладених у повідомленні про підозру. Не заперечив проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання, оскільки будь-які визначені законом ризики відсутні.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.
25 березня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за наступних обставин:
Досудовим розслідування встановлено, що 25.03.2018, приблизно о 02:00 годині, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 , знаходились біля кафе «Ліно», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 714, де з хуліганських спонукань, тобто з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо і умисно порушуючи громадський порядок, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак прагнучи самовиразитися таким чином у зухвальстві, неповазі до суспільства, тобто показати свою зневагу до існуючих, загальноприйнятих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, зокрема невстановленої в ході досудового розслідування жінки, з особливою зухвалістю, тобто з особливою наглістю та грубістю, ОСОБА_7 почав ображати останню нецензурними словами. Вказані хуліганські дії ОСОБА_7 були очевидними для його знайомого ОСОБА_5 , який приєднався до них та своїми образливими висловлюваннями на адресу невстановленої в ході досудового розслідування жінки підтримував хуліганські дії ОСОБА_7 . З метою припинити хуліганські дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , до них підійшов потерпілий ОСОБА_8 і зробив їм зауваження. На вказане зауваження ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 відреагували неадекватно та грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, із особливою зухвалістю у присутності інших громадян почали ображати нецензурною лайкою ОСОБА_8 , принижуючи його людську гідність та ігноруючи громадську мораль, чіплялися до нього, при цьому погрожували застосуванням фізичного насильства. Реалізуючи єдиний злочинний намір, спрямований на вчинення хуліганства, діючі у групі з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 намагаючись розпочати бійку з ОСОБА_8 , у присутності великої кількості громадян, наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя, тим самим завдав фізичний біль потерпілому ОСОБА_8 . Не зупиняючись на досягнутому, діючи із хуліганських мотивів та маючи на меті спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_8 , ОСОБА_7 дістав заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень пристрій для відстрілу гумових куль у вигляді пістолета та здійснив два постріли в ОСОБА_8 , але кулі в останнього не влучили. Після цього, ОСОБА_7 передав пристрій для відстрілу гумових куль у вигляді пістолета ОСОБА_5 , який, в свою чергу, він помістив у праву зовнішню кишеню куртки, одягненої на нього. Продовжуючи свої дії, спрямовані на вчинення хуліганства та спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_8 , ОСОБА_7 із кишені штанів одягнених на нього, дістав розкладний ніж, тримаючи який в правій руці, наніс один удар рукояткою в ліву скроню ОСОБА_8 , тим самим завдав останньому фізичного болю. Продовжуючи свої злочинні діяння, спрямовані на вчинення хуліганства та маючи на меті спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_8 , діючі у групі з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , діставши із правої зовнішньої кишені куртки переданий йому ОСОБА_7 пристрій для відстрілу гумових куль у вигляді пістолета, здійснив два постріли в ОСОБА_8 , в результаті чого, одна із куль влучила в область шиї останнього, а інша - в область поясниці потерпілого ОСОБА_8 , тим самим завдавши йому фізичного болю. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , вважаючи свої злочинні дії доведеними до кінця, поїхали з місця скоєння злочину на заздалегідь викликаному автомобілі служби таксі «Десятка».
25 березня 2018 року даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12018040630000714, правова кваліфікація ч. 4 ст. 296 КК України.
Постановою керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області строк досудового розслідування продовжено до 24 червня 2018 року.
Суд враховує, що за ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд виходить з того, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення є обґрунтованою та в достатньому обсязі підтверджується наданими слідчим доказами:
-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.03.2018 року;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
-Протоколом пред'явлення ОСОБА_7 для впізнання потерпілому ОСОБА_8 ;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- Протоколом пред'явлення ОСОБА_7 для впізнання свідку ОСОБА_9 ;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-Протоколом пред'явлення ОСОБА_7 для впізнання свідку ОСОБА_10 ;
-Протоколом огляду місця події;
-Оглядом чергового лікаря від 25.03.2018;
-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;
Наведені докази, які отримані з дотриманням порядку, встановленого законом, із передбачених законом джерел, в своїй сукупності та взаємозв'язку в достатній мірі доводять наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також обґрунтованого припущення про причетність до його вчинення ОСОБА_5 .
Той факт, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в період іспитового строку нового тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу,в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд згідно вимог ст. 178 КПК України враховує:
1) той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є достатньо вагомими;
2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, який є особою працездатного віку та відсутність відомостей про наявність у підозрюваного тяжких невиліковних хвороб;
4) наявності у підозрюваного стійких соціальних зв'язків;
5) відсутність у підозрюваного зареєстрованого місця роботи;
6) відсутність відомостей про негативну репутацію підозрюваного;
7) майновий стан підозрюваного, який не має постійного джерела доходу;
8) відсутність у підозрюваного непогашених судимостей;
9) відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше;
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
У зв'язку з наведеним, клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відповідні доводи сторони захисту судом відхиляються, оскільки виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків підтверджує дієвість саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт, що не зможе бути достатньо забезпечено більш м'якими запобіжними заходами.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 181, 193, 194, 204, 309 КПК України,
Застосувати у відношенні ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040630000714, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 24 червня 2018 року включно з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин та покладенням на нього обов'язків у межах цього строку:
- не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання;
зобов'язавши ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого та до суду.
Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання таких обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дні проголошення ухвали.
Слідчий суддя:
30.05.2018