вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1670/18
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк", с. Горького Дніпропетровського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 28 095,40 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7/10-111 від 17 січня 2018 року, головний спеціаліст управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк" грошові кошти у розмірі 28 095,40 грн., з яких 25 490,49 грн. - заборгованість зі сплати основного зобов'язання за договором пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра; 1 821,34 грн. - пені; 171,80 грн. - 3% річних та 611,77 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, який визнано укладеним відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі №904/9823/17.
У зв'язку з порушенням строків сплати пайової участі позивач на підставі п. 5.3 договору нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 1 821,34 грн. за період з 04.01.2018 по 26.03.2018.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути 3% річних за період з 04.01.2018 по 26.03.2018 у розмірі 171,80 грн. та інфляційні втрати за період з січня по лютий 2018 року у розмірі 611,77 грн.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали.
Суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач та третя особа мали право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.04.2018 та ухвалою про відкладення розгляду справи від 17.05.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 та від 17.05.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018 відкрито провадження у справі №904/1670/18, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 17.05.2018. З 17.05.2018 судове засідання відкладено на 30.05.2018.
У судовому засіданні 30.05.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі №904/9823/17 задоволено позовні вимоги Дніпровської міської ради до Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк", визнано укладеним Договір про пайову участь замовників на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра між Дніпровською міською радою та Благодійним фондом "Придніпровський продовольчий банк".
Відповідно до п.2.1 договору величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток №1 до даного договору) становить 25 490,49 грн. (без ПДВ).
Забудовник сплачує величину пайової участі, вказану у п. 2.1 даного договору, у строки згідно з графіком (додаток №2 до договору - протягом 5 робочих днів з моменту укладення договору) до спеціального фонду міського бюджету (п.4.1 договору).
Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 2 ст. 187 Господарського кодексу України передбачено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 у справі №904/9823/17 набрало законної сили 26.12.2017, а відтак строк сплати пайової участі настав 03.01.2018.
З метою досудового врегулювання спору Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради на адресу відповідача скеровано лист №10/15-90 від 20.02.2018 з вимогою сплатити кошти пайової участі на виконання умов договору.
Згідно інформації Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 26.03.2018 №10/13-163 Благодійним фондом "Придніпровський продовольчий банк" кошти пайової участі не сплачено.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем умов договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра в частині сплати грошових коштів пайової участі.
Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначено вище строк сплати пайової участі є таким, що настав.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав, доказів, наведених в обґрунтування позову не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у розмірі 25 490,49 грн. підлягають задоволенню.
Також позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 1 821,34 грн., 3% річних у розмірі 171,80 грн. та інфляційні втрати у розмірі 611,77 грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормами ст.ст. 548-549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, відповідно до п. п. 5.2., 5.3 договору забудовник несе повну відповідальність за надання достовірних даних, на підставі яких здійснюється розрахунок величини пайової участі. За несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, прострочка виконання зобов'язання настала з 04.01.2018.
Позивач просить стягнути пеню за період з 04.01.2018 по 26.03.2018 у розмірі 1 821,34 грн.
Перевіркою правильності нарахування пені помилок не виявлено.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути 3% річних за період з 04.01.2018 по 26.03.2018 у розмірі 171,80 та інфляційні втрати з січня по лютий 2018 року у розмірі 611,77 грн.
Розрахунок 3% річних судом визнається обґрунтованим, помилок не виявлено, у зв'язку з чим вимога про стягнення 3% річних у розмірі 171,80 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
За розрахунком суду розмір інфляційних втрат складає 615,21 грн., що є більшим, ніж заявлено позивачем, що є його правом, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат також підлягає задоволенню у повному обсязі.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 28 095,40 грн., з яких 25490,49 грн. основний борг, 1821,34 грн. - пеня, 171,80 грн. - 3% річних та 611,77 грн. втрати від інфляції.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Благодійного фонду "Придніпровський продовольчий банк" (52052, Дніпропетровська область, Дніпровський район, сел. Горького, код ЄДРПОУ 25540192) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) заборгованість зі сплати основного зобов'язання за договором про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра у розмірі 25 490,49 грн., пеню у розмірі 1 821,34 грн., 3% річних у розмірі 171,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 611,77 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 762,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.05.2018
Суддя Н.М. Євстигнеєва