вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1630/18
За позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 154 968,07 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 13 листопада 2017 року, представник; ОСОБА_2, довіреність від 13 листопада 2017 року, представник
Від відповідача: не з'явився
Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" заборгованість у розмірі 154 968,07 грн., з яких:
- основна заборгованість у розмірі 107 777,53 грн.;
- 3 % річних у розмірі 9 221,62 грн.;
- інфляційні збитки у розмірі 37 968,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за усною домовленістю поставив відповідачу товар на загальну суму 107 777,53 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000016 від 25 травня 2015 року. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 25.05.2015 по 31.03.2018 у сумі 9 221,62 грн. та інфляційні збитки за період з травня 2015 року по березень 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання у справі на 10 травня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року відкладено судове засідання на 29 травня 2018 року.
У судове засідання, яке відбулося 29 травня 2018 року, представник відповідача не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 29 травня 2018 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -
Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" товар на загальну суму 107 777,53 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000016 від 25.05.2015 (а.с. 12). Відповідно до вищезазначеної накладної позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: плити перекриття, у кількості 10 шт., ціна за шт. без ПДВ - 8 981,46 грн.
Видаткова накладна №РН-0000016 від 25.05.2015 містить підписи та печатки сторін.
25 травня 2015 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000039 на загальну суму 107 777,53 грн. на оплату поставленої продукції (а.с. 14).
Однак, відповідачем не було здійснено жодної оплати за поставлений товар.
Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з отриманням від позивача товару на загальну суму 107 777,53 грн. у відповідача виник обов'язок щодо його оплати, а у позивача - право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
За змістом правової норми, наведеної у частині першій статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлений інший строк оплати.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України щодо застосування ч.2 ст. 530 та ст. 692 Цивільного кодексу України до правовідносин купівлі- продажу товару, які склалися у зв'язку з передачею товару від продавця до покупця за видатковою накладною без укладення відповідного договору у письмовій формі у вигляді єдиного документа (постанова Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №121-гс14 (справа №927/1232/13)).
Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, строк оплати вартості товару, поставленого позивачем відповідачу за спірною видатковою накладною та у спірній сумі, є таким, що настав 25.05.2015, прострочка виконання зобов'язання виникає з 26.05.2015.
Доказів оплати вартості товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 107 777,53 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 107 777,53 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 25.05.2015 по 31.03.2018 у сумі 9 221,62 грн. та втрати від інфляції у сумі 37 968,92 грн. за період з травня 2015 року по березень 2018 року.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що позивачем невірно визначено період виникнення прострочки та, відповідно, кількість днів прострочення у заявленому періоді.
Розрахунок трьох відсотків річних на суму 107 777,53 грн. Отже, за період прострочки з 26.05.2015 по 31.03.2018 (1041 днів прострочки) три відсотки річних складають - 9 212,76 грн.
У зв'язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у розмірі 9 212,76 грн.
Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Сума інфляційних втрат за період з червня 2015 року по лютий 2018 року складає 37 968,92 грн., у зв'язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 154 959,21 грн. (107 777,53 грн. - основний борг, 9 212,76 грн. - три відсотки річних, 37 968,92 грн. - втрати від інфляції).
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 324,39 грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (49026, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38837288) на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, ідентифікаційний код 31950828) заборгованість у розмірі 107 777 (сто сім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 53 коп., три відсотки річних у розмірі 9 212 (дев'ять тисяч двісті дванадцять) грн. 76 коп., втрати від інфляції у сумі 37 968,92 (тридцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 92 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 324 (дві тисячі триста двадцять чотири) грн. 39 коп., про що видати наказ.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.05.2018
Суддя Н.М.Євстигнеєва