вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1984/18
За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення 37 795,62 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №283-4016 від 01 травня 2017 року, юрисконсульт з претензійно-позовної роботи юридичного відділу
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 26 жовтня 2017 року, провідний юрисконсульт
Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки у розмірі 37 795,62 грн., які поніс позивач у розмірі вартості нестачі горішка коксового.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у червні 2017 року зі станції Авдіївка Донецької залізниці Приватне акціонере товариство "Авдіївський коксохімічний завод" здійснило відправлення вагонів №№ 60309010, 53124897, 54038674, 60646247, 66048463, 56952070, 55164941, навантажених горішком коксовим згідно залізничної накладної № 50631340 на станцію Нікополь Придніпровської залізниці, одержувач ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".
При проходженні вагонів через станцію Нікополь Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, а саме:
- у вагоні № 60309010 маса брутто - 57 000 кг., тара - 23 500 кг., нетто - 33 500 кг., що менше ніж зазначено в документі на 4 100 кг.;
- у вагоні № 54038674 маса брутто - 70 250 кг., тара - 23 500 кг., маса нетто - 46 750 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 100 кг.;
- у вагоні № 53124897 маса брутто - 67 500 кг., тара - 23 800 кг., маса нетто - 43 700 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 850 кг.
Встановлена недостача продукції документально підтверджена комерційними актами: №466001/162 від 27.06.2017; №466001/160 від 27.06.2017; №466001/161 від 27.06.2017.
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній та масою визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні горішку коксового (у вологому стані).
З урахуванням норми недостачі 2%, відповідальна вагова недостача складає суму 37 795,62 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що відправником не вжито належних дієвих заходів щодо забезпечення збереження вантажу під час перевезення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 29.05.2018.
У судовому засіданні 29 травня 2018 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
У червні 2017 року зі станції Авдіївка Донецької залізниці Приватне акціонере товариство "Авдіївський коксохімічний завод" здійснило відправлення вагонів №№ 60309010, 53124897, 54038674, 60646247, 66048463, 56952070, 55164941, навантажених горішком коксовим згідно залізничної накладної № 50631340 на станцію Нікополь Придніпровської залізниці, одержувач ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".
Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.
Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
При проходженні вагонів через станцію Нікополь Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.
Так, комерційним актом № 466001/162 від 27.06.2017 (а.с. 15) складеним на станції Нікополь Придніпровської залізниці, встановлено, що:
у доповнення до акту загальної форми №34684 станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці було здійснено комісійне зважування маси вантажу горішку коксового у вагоні № 60309010:
- навантаження вище рівня бортів шапкоподібне 20 см, вантаж маркований повздовжньою смугою вапна, крім наявного поглиблення з одного боку вагона довжиною на всю довжину вагона, шириною 230-260 см, глибиною 40-50 см. Вагон бездверний, люка були закриті, течі та слідів течі вантажу не було;
- виявлено брутто вагона 57 000 кг., тара - 23 500 кг., нетто - 33 500 кг., що менше ніж зазначено в документі на 4 100 кг.
Комерційним актом № 466001/160 від 27.06.2017 (а.с. 16) складеним на станції Нікополь Придніпровської залізниці, встановлено, що:
у доповнення до акту загальної форми №34685 станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці було здійснено комісійне зважування маси вантажу горішку коксового у вагоні № 54038674:
- навантаження вище рівня бортів шапкоподібне 20 см, вантаж маркований продольною смугою вапна, крім наявного поглиблення з одного боку вагона над 5,6,7-ми люками довжиною 450 см, шириною 150 см, глибиною 40 см. Вагон бездверний, люка були закриті, течі та слідів течі вантажу не було;
- виявлено брутто вагона 70 250 кг., тара - 23 500 кг., нетто - 46 750 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 100 кг.
Комерційним актом № 466001/161 від 27.06.2017 (а.с. 18) складеним на станції Нікополь Придніпровської залізниці, встановлено, що:
у доповнення до акту загальної форми №25908 станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці було здійснено комісійне зважування маси вантажу горішку коксового у вагоні № 53124897:
- навантаження вище рівня бортів шапкоподібне 20 см, вантаж маркований повздовжньою смугою вздовж вагона вапном, крім наявного поглиблення з однієї сторони вагона над 5,6 люками довжиною 250 см, шириною 120 см, глибиною 40 см. Вагон бездверний, люка були закриті, течі та слідів течі вантажу не було;
- виявлено брутто вагона 67 500 кг., тара - 23 800 кг., нетто - 43 700 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 850 кг.
З наведеного вбачається, що вказаними актами встановлено, що при зважуванні вагонів у статистичному режимі на виправних 100 тн. вагонних електронно-тензометричних вагах, виявилося, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:
- у вагоні № 60309010 маса брутто - 57 000 кг., тара - 23 500 кг., нетто - 33 500 кг., що менше ніж зазначено в документі на 4 100 кг.;
- у вагоні № 54038674 маса брутто - 70 250 кг., тара - 23 500 кг., маса нетто - 46 750 кг., що менше ніж зазначено в документі на 2 100 кг.;
- у вагоні № 53124897 маса брутто - 67 500 кг., тара - 23 800 кг., маса нетто - 43 700 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 850 кг.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірні вагони з рудою марганцевою були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень статті 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: коксовий горішок (у вологому стані).
Отже, з урахуванням норми природної втрати (2%) відповідальна недостача горішку коксового з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення складає:
- у вагоні № 60309010 маса нетто - 37 600 кг., норма недостачі - 37 600 кг х 2% = 752 кг, відповідальна недостача складає 4 100 кг - 752 кг = 3 348 кг;
- у вагоні № 54038674 маса нетто - 48 850 кг., норма недостачі - 48 850 кг х 2% = 977 кг, відповідальна недостача складає 2 100 кг - 977 кг = 1 123 кг.
- у вагоні № 53124897 маса нетто - 45 550 кг., норма недостачі - 45 550 кг х 2% = 911 кг, відповідальна недостача складає 1 850 кг - 911 кг = 939 кг.
За розрахунком позивача відповідальна недостача горішку коксового складає: у вагоні № 60309010 - 3 336 кг, у вагоні № 54038674 - 787 кг, у вагоні № 53124897 - 817 кг.
Таким чином, вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати становить:
у вагоні № 60309010 - 25 523,52 грн. (3 336 кг х 6 375,78 грн. + 20 % ПДВ, ціна за тону продукції з ПДВ згідно рахунку-фактури №91549213, а.с.20).
у вагоні № 54038674 - 6 021,29 грн. (787 кг х 6 375,78 грн. + 20 % ПДВ, ціна за тону продукції з ПДВ згідно рахунку-фактури №91549213, а.с.20).
у вагоні № 53124897 - 6 250,81 грн. (817 кг х 6 375,78 грн. + 20 % ПДВ, ціна за тону продукції з ПДВ згідно рахунку-фактури №91549213, а.с.20).
Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість;
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу коксового горішка слід покласти на відповідача.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ЄДРПОУ 00186520) вартість нестачі коксового горішка у сумі 37 795 (тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 62 коп., судовий збір у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.05.2018
Суддя Н.М.Євстигнеєва