Справа № 399/118/18
Провадження № 1-кп/399/29/18
Іменем України
15 травня 2018 року селище Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка кримінальне провадження № 12018120100000080 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 30.10.1996 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 45 КК України вважається засудженим умовно з іспитовим строком на 2 роки;
2) 21.11.1997 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців. Звільнився 05.04.2000 року на підставі постанови Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30.03.2000 року на підставі ст. 52 КК України умовно-достроково з не відбутим строком покарання 5 місяців 23 дня;
3) 25.06.2001 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 140, ст. 208, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком 2 роки. 04.09.2001 року рішенням апеляційного суду Кіровоградської області вирок змінено в частині перекваліфікації дій ОСОБА_3 з ст. 208 КК Країни на ст. 304 КК України. Звільнився 09.11.2001 року на підставі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.11.2001 року на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію» від 05.07.2001 року;
4) 05.08.2002 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. Звільнився 15.06.2005 року по відбуттю строку покарання;
5) 30.10.2006 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки. Звільнився 19.08.2009 року на підставі постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.08.2009 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково з не відбутим строком покарання 1 рік 18 днів;
6) 14.12.2009 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць;
7) 10.02.2014 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців. 04.03.2016 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано до строку покарання 3 місяці 9 днів. 30.05.2016 року постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда на підставі ст. 82 КК України не відбуту частину покарання строком 1 рік 10 місяців 6 днів замінено на обмеження волі. Звільнився 03.10.2017 року на підставі постанови Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2017 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково з не відбутим строком 4 місяці 21 день, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна за наступних обставин.
11 лютого 2018 року близько 16:30 години, обвинувачений ОСОБА_3 з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов до території домоволодіння належного ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу з боку вулиці пройшов на територію двору домоволодіння ОСОБА_5 , яка не являється огородженою та забезпеченою від стороннього доступу територією, після чого перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, повторно, таємно викрав два алюмінієві бідони ємкістю по 20 л без кришки, вартістю з урахуванням зносу 861 гривня 33 копійки за один бідон, на суму 1722 гривні 66 копійок, належні власнику домоволодіння ОСОБА_5 , після чого покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті. Просив вибачення та щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, пояснив, що 11 лютого 2018 року після обіду прийшов на територію двору потерпілої по АДРЕСА_2 , біля приміщення сараю побачив два бідони, які викрав та здав до пункту прийому металобрухту.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 повністю відповідають обставинам справи, тому об'єму обвинувачення, який встановлений судом, та підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать одне одному, допустимі за способом збирання та відповідають об'єктивній істині.
Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. ОСОБА_3 у судовому засіданні дав покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні злочину. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення злочинів, їх кваліфікацію, вказану в обвинувальному акті у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує відповідно до ст.ст. 50, 65 - 67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив закінчений умисний злочин середньої тяжності.
Пом'якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, активне сприяння розкриттю злочину та визнання вини.
У відповідності зі ст. 67 КК України, обтяжуючими обставинами для обвинуваченого є рецедив злочину.
За місцем проживання згідно довідки-характеристики характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікаря психіатра - нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий за вчинення корисних злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує всі обставини провадження та характеризуючі дані про особу, його вік та стан здоров'я.
За таких умов, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання з його реальним відбуванням на строк в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім. Також покарання обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено із застосуванням ст. 71 КК України, оскільки він засуджений вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2014 року, тому суд вважає, за необхідне, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 78 КК України, застосувати положення ст. 71 КК України та до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2014 року.
Цивільний позов по справі не заявлено. Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки та 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2014 року та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців та 2 (два) дні.
До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою взявши під варту з зали суду.
Строк відбування покарання рахувати з 15 травня 2018 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1