печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5212/18-ц
Категорія 52
23 травня 2018 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Васильєвої Н.П.,
при секретарі Кострійчук В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Гайдаєнка Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
31 січня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та просила ухвалити рішення, на підставі якого визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 135 від 14.11.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
В обґрунтування позову посилається на те, що з 16 грудня 2015 року працює у Публічному акціонерному товаристві «Українська залізниця» на посаді заступника начальника департаменту з матеріальних ресурсів. Наказом Відповідача № 135 від 14.11.2017 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання службових обов'язків, передбачених п. 2.1 посадової інструкції від 11.01.2016 в частині здійснення загального керівництва оперативною роботою по забезпеченню процесу матеріально-технічного постачання, позивачу оголошено догану, який вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 05.02.2018 у справі відкрито провадження та призначено розгляд в порядку загального провадження.
29.03.2018 за результатами проведення підготовчого судового засідання ухвалою суду призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
На думку представника відповідача Гайдаєнко Т.С., яку останній висловив у судовому засіданні, без надання письмового відгуку на позовну заяву та будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем повністю був дотриманий порядок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стосовно ОСОБА_3, тому підстави для скасування наказу № 135 від 14.11.2017.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 16 грудня 2015 року ОСОБА_3 прийнято на роботу у Департамент матеріально технічного забезпечення Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на посаду заступника начальника Департаменту з матеріальних ресурсів(а.с. 14).
Наказом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 135 від 14.11.2017 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов'язків, передбачених п. 2.1 посадової інструкції від 11.01.2016 в частині здійснення загального керівництва оперативною роботою по забезпеченню процесу матеріально-технічного постачання, заступнику начальника Департаменту матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_3 оголошено догану.
Згідно ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосована міра стягнення у вигляді догани.
Під порушенням трудової дисципліни слідує розуміти винне протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків. Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку).
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.
В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення відносно позивача стало неналежне та несвоєчасне виконання капітально-відновлювального ремонту (КВР).
Так, згідно Положення про Департамент матеріально-технічного забезпечення, вбачається, що вказаний Департамент окрім іншого, контролює та координує діяльність регіональних філій та філій Товариства з питань матеріально-технічного забезпечення.
Вказаним Положенням передбачено, що основними завданнями Департаменту є: організація роботи з визначення потреби регіональних філій та філій в матеріально-технічних ресурсах (далі - МТР); організація роботи з формування відповідно до фінансових планів контрольних завдань, планів матеріально-технічного забезпечення (далі - МТЗ), переліків та обсягів МТР. які підлягають централізованій та самостійній закупівлі, що визначаються на підставі заявок регіональних філій та філій, погоджених департаментами (управліннями) Товариства; організація роботи щодо планування обсягів по централізованій закупівлі МТР; координація та контроль на етапах закупівлі МТР у відповідності до контрольних завдань, планів МТЗ; координація діяльності регіональних філій та філій в частині дотримання зваженої цінової політики під час закупівлі матеріально-технічних ресурсів; організація та проведення аналізу й оцінки результатів закупівлі МТР у відповідності до затверджених планів; організація роботи з ефективного використання товарно-матеріальних цінностей, обліку та звітності про наявність матеріальних цінностей на регіональних філіях та філіях, дотримання затверджених норм і нормативів виробничих запасів МТР; організація роботи з формування планів реалізації брухту чорних та кольорових металів регіональних філій та філій, аналіз та оцінка результатів; формування структурних змін, напрямків реформування і розвитку філії «Центр забезпечення виробництва» та служб матеріально-технічного забезпечення регіональних філій, що оперативно підпорядковані Департаменту; координація інформатизації матеріально-технічного забезпечення в Товаристві; координація закупівель регіональних філій та філій по напрямку фінансування «інші»; здійснення контролю за роботою складського та транспортного господарства в службах матеріально-технічного забезпечення регіональних філій та філії «Центр забезпечення виробництва»; контроль за ефективним використанням державного майна в підпорядкованих структурних підрозділах, в т.ч. погодження на відчуження основних фондів; контроль за дотриманням вимог норм і правил з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, виконанням природоохоронних заходів в господарстві матеріально-технічного забезпечення.
Разом з тим, контроль за виконанням КВР покладено на Департамент капітальних вкладень ПАТ «Укрзалізниця», що підтверджується наданими письмовими доказами в обґрунтування позову, а саме Положенням про вказаний Департамент, з якого слідує, що організація роботи щодо формування, корегування та проведення аналізу виконання поточних планів капітальних інвестицій і ремонту основних засобів Товариства та довгострокових інвестиційних планів; участь у роботі з питань планування здійснення закупівлі регіональними філіями та філіями Товариства у рамках реалізації планів капітальних інвестицій та ремонтів. Виконуючи свої функції. Департамент капітальних вкладень забезпечує підготовку та вдосконалення порядків щодо формування, моніторингу та аналізу виконання інвестиційних планів, планів капітальних інвестицій та ремонтів основних засобів Товариства (далі - порядок формування інвестиційних планів); формує спільно із заінтересованими регіональними філіями, філіями, афілійованими підприємствами та структурними підрозділами Товариства потреби в капітальних інвестиціях та ремонтах; складає та корегує інвестиційні плани, плани освоєння капітальних вкладень за джерелами фінансування, способами виконання та за елементами витрат робіт, що виконуються господарським способом; складає плани виконання ремонту основних засобів Товариства за напрямками та способами виконання; формує контрольні завдання з централізованого фінансування закупівлі основних засобів (рухомого складу, механізмів, обладнання та інше), капітального ремонту та модернізації тягового (моторвагонного) рухомого складу, пасажирських вагонів.
Крім того, суд зазначає, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Вказані обставини на думку суду, спростовують викладені доводи в оскаржуваному наказі про застосування дисциплінарного стягнення, так як наслідок слідує, що в ньому відсутні обов'язкові елементи, а саме не зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто не має вказівки на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення з урахуванням посадової Інструкції ОСОБА_3.(а.с. 29-33).
Згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Крім того, ст.149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Всупереч вимогам вищезазначеної норми Закону від ОСОБА_3 було отримано письмові пояснення, проте оцінку яким надано не було.
Відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивача, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням трудових обов'язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення. Крім цього, оскаржуваний наказ не містить посилання на норму закону, яку порушено, внаслідок чого притягують до дисциплінарної відповідальності.
Отже, на думку суду вказані обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом.
Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Так,в судовому засіданні встановлено, що ознаки порушення позивачем посадових обов'язків відповідачем виявлено 03.10.2017, а тому відповідно строк протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення до 03.11.2017.
Право доказування виступає як можливість подання доказів, участь в їх дослідженні, попередній оцінці та гарантується сукупністю процесуальних засобів і реалізується по волі заінтересованих осіб особисто або за допомогою суду у відповідності з своїми інтересами та вибором способу поведінки.
Наряду з вказаним, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, варто зазначити, що стороною позивача вказаний обов'язок виконано в повному обсязі.
В противагу зазначеному, стороною відповідача, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого оскаржуваного наказу, що узгоджується, окрім вищезазначених норм КЗпП України і з ч. 3 ст. 81 ЦПК України, будь-яких відгуків на позов та доказів в обґрунтування відгуку, стороною відповідача не надано, окрім усної позиції відповідача, яка була висловлена в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ від 14.11.2017 року №135 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 винесено з порушенням вимог трудового законодавства, тому задовольняє позовні вимоги ОСОБА_3, а визнає його незаконним і скасовує.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст. 223, 265 ЦПК України, ст.ст. 147, 148, 149, 150 КЗпП України, Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» номер 135 від 14 листопада 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 03680 місто Київ вулиця Тверська будинок 5 /код ЄДРПОУ 40075815/ на користь ОСОБА_3 /АДРЕСА_1/ судовий збір в сумі 704,80 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом одного місяця після його проголошення в Апеляційний суд міста Києва через Печерський районний суд міста Києва, особами, що не були присутні при проголошенні рішення - в той же строк з дня отримання ними копії рішення.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя