29 травня 2018 року м. Київ
Справа № 06.115/796/207/2018 Головуючий у1-й інстанції - Ул'яновська О.В.
Унікальний №759/5503/16-ц Доповідач - Пікуль А.А.
Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Гаращенка Д.Р.
НевідомоїТ.О.
секретар Пузикова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення порядку користування приміщеннями квартири, виділення частини житлового приміщення в натурі, визнання його об'єктом права власності,-
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Служба у справах дітей Святошинської РДА в м. Києві, про встановлення порядку користування приміщеннями квартири, виділення частини житлового приміщення в натурі, визнання його об'єктом права власності.
Суд встановив порядок користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1, надавши у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 12,5 кв. м, ОСОБА_10 житлову площу 13,9 кв. м, ОСОБА_3 та членам її сім'ї житлову кімнату площею 17,6 кв. м та вбудовану шафу площею 1,2 кв. м, а коридор площею 15,0 кв. м кухню площею 8,6 кв. м, ванну кімнату площею 2,6 кв. м та вбиральню площею 1,0 кв. м. визнано судом спільним майном загального користування.
У задоволенні позовних вимог про виділення ОСОБА_4 у натурі кімнати площею 12,5 кв. м та визнання її об'єктом права приватної власності ОСОБА_4, припинення права власності ОСОБА_3 на 1,5 кв. м житлової площі з виплатою їй грошової компенсації ринкової вартості у розмірі 25 503 грн. 32 коп. за рахунок позивача судом відмовлено.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 6 грудня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про встановлення порядку користування приміщеннями квартири скасоване та ухвалене нове рішення про часткове задоволення позову.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1
Виділено у користування ОСОБА_4 ізольовану житлову кімнату площею 12,5 кв. метрів з лоджією.
Виділено у спільне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 дві ізольовані житлові кімнати: площею 13,9 кв. метрів та площею 17,6 кв. метрів з лоджією.
Підсобні приміщення квартири: кухню площею 8,6 кв. метрів; вбиральню площею 1,0 кв. метр; ванну кімнату площею 2,6 кв. метри; коридор площею 15,0 кв. метрів із вбудованою шафою 1,2 кв. метри, залишено у спільному користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Апеляційним судом вирішено питання розподілу судових витрат між сторонами.
13 квітня 2018 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_4 про ухвалення у справі додаткового рішення, яким вселити ОСОБА_4 до житлової кімнати площею 12.5 кв.м у квартирі АДРЕСА_2.
Заява ОСОБА_4 обґрунтована тим, що через відсутність зазначення в резолютивній частині постанови Апеляційного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року про задоволення вимоги про вселення, заявник не може фактично вселитись до вказаного житлового приміщення.
Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення ОСОБА_4, яка просила суд задовольнити заяву, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи заяви, колегія приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити враховуючи наступне.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви (а.с.4-8), ОСОБА_4 просила суд: 1) змінити порядок користування житловими приміщеннями квартири АДРЕСА_1 між її співвласниками, надавши у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 12,5 кв.м, ОСОБА_10 житлову кімнату площею 13,9 кв.м, ОСОБА_3 та членам її сім'ї житлову кімнату площею 17,6 кв.м та вбудовану шафу площею 1,2 кв.м, а коридор, площею 15,0 кв.м, кухню, площею 8,6 кв.м, ванну кімнату, площею 2,6 кв.м, вбиральню, площею 1,0 кв.м, визнати спільним майном загального користування; 2) виділити у натурі житлову кімнату площею 12,5 кв.м та визнати її об'єктом права приватної власності ОСОБА_4, припинивши право власності ОСОБА_3 на 1,5 кв.м житлової площі з виплатою їй грошової компенсації ринкової вартості в сумі 25 503 грн. 32 коп. за рахунок позивача; 3) стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.
Відповідно до встановленого в цивільному судочинстві принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
За правилом ч.6 ст.367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В даному конкретному випадку ОСОБА_4 фактично просить ухвалити додаткове рішення стосовно позовної вимоги, яка нею не заявлялась, помилково ототожнивши поняття виділення у користування житлового приміщення та поняття вселення до житлового приміщення.
З огляду на наведене, оскільки позовна вимога про вселення до квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 в суді першої інстанції не заявлялась, підстави для ухвалення додаткового рішення по вирішенню питання про вселення у справі відсутні.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 270, 367-368 ЦПК України, колегія суддів,-
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 29 травня 2018 року.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Д.Р. Гаращенко
Т.О. Невідома